Для подолання кнопкодавства Верховній Раді знадобилося 13 років. З історії сенсорної кнопки
У парламенті під час голосування депутати будуть використовувати сенсорну кнопку.
“Минулого тижня завершено роботу щодо введення в дію систему сенсорної кнопки в залі Верховної Ради. Вона пройшла перевірку, і вже завтра ми зможемо її під час голосування», – сказав голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
За його словами, використання сенсорної кнопки відповідає всім нормам, а всі дискусійні питання були вирішені під час тестування. «У нас є офіційний акт щодо можливості використання сенсорної кнопки, тому з наступного пленарного засідання ми зможемо продемонструвати роботу системи, яка не буде дозволяти кнопкодавство в стінах Верховної Ради України», – додав Дмитро Разумков.
Крім того, він вважає, що запровадження такої системи знімає питання щодо прив’язки реєстраційної картки народного депутата, оскільки вона унеможливлює одночасне голосування більше ніж з одного робочого місця.
Відомий політик і громадський діяч Микола Томенко гостро прокоментував цю новину у Фейсбуці:
“Виникає закономірне запитання: чому це рішення появилося через… 13 років після встановлення сенсорної кнопки у парламенті?
Отож до історії питання.
Так звана сенсорна кнопка була встановлена у 2008 році за 400 тисяч гривень і пафосно презентована тодішнім очільником ВР Яценюком. Частина депутатів і журналісти вважали, що систему можна обманути й теоретично проголосувати за двох депутатів. Сенсорну кнопку перенесли далі униз пульту, щоб врахувати озвучену проблему. Проте оновлену систему так і не запустили, а невдовзі й звільнили самого Яценюка.
Проблему ліквідації кнопкодавства через сенсорну кнопку довели до абсурду за Януковича. Щоб дати можливість тиснути простим депутатам за себе і багатших хлопців-олігархів, голова ВР Рибак і керівник провладної фракції партії регіонів Єфремов придумали безліч маніпулятивних відмазок: від впливу на потенцію… до використання зубочисток для можливого зловживання системою!”
Як пише Томенко, після Революції Гідності у голів ВР Гройсмана і Парубія забракло принциповості ввести у дію сенсорну кнопку. Головні аргументи нікчемні: то система застаріла, то треба спеціальне рішення ВР, а не всі фракції погоджуються.
Але “за кілька днів до обрання нового керівництва ВР Парубій і К. почали вимагати негайного запуску донедавна критикованої ним сенсорної кнопки”.
“Через 1,5 роки латентного кнопкодавства за часів ЗЕ-монобільшості відбулося прозріння голови ВР Разумкова і він заявив, що 2 березня депутати почнуть нове сенсорне життя. Про попередні абсурдні аргументи, які він та його партія озвучували, делікатно забули.
Що ж трапилося?
Разумков і К. розпочинають новий політичний проєкт і прагнуть змусити Зеленського рахуватися з ними. А ситуація така, що нині 226 голосів на підтримку кадрових пропозицій і законопроєктів Президента ледь набирається. Тому сенсорна кнопка зробить «демплатформу в Слузі народу» власником контрольного пакету акцій у ВР”.
На думку Миколи Томенка, “політичні амбіції очільника ВР стали в основі ДОВГООЧІКУВАНОГО і ПРАВИЛЬНОГО рішення, яке наша команда ВИМАГАЛА ухвалити ще з 2008 року! Водночас ми вітаємо початок боротьби із кнопкодавством, але нагадуємо, що нинішні провладні й опозиційні депутати 13 років водили Україну пустелею ВЛАСНОЇ БРЕХНІ й МАНІПУЛЯЦІЙ”.
