Повені, посухи та екзотичні тварини. Експерти прогнозують зміну клімату в Україні

В Україні через зміну клімату вже через 50 років можуть з’явитися нові звірі та рослини, при цьому звичні нам – пропадуть, а деякі регіони перетворяться на пустелі.

Про це йдеться у матеріалі BBC News Україна «Іспанія чи Австралія. Як зміниться клімат України через 50 років».

Зокрема, відзначається, що за найбільш імовірного сценарію у найближчі 50-100 років клімат в Україні ставатиме все більш сухим.

За прогнозами експертів, високотемпературні, сухі повітряні маси будуть надходити з колишніх степів Прикаспію, які перетворюються на пустелі й напівпустелі. Поступове опустелювання повзтиме з південного сходу України на північний захід. Воно принесе спекотне, а головне сухе, літо.

«Спочатку злива, а потім суш. В таких умовах починаються посухи, адже навіть коли випадають дощі, сухі ґрунти не можуть їх прийняти. Такі ґрунти, як скло, вода по них лише стікає, – пояснила кліматолог Світлана Бойченко. – Для нормального живлення треба, щоб довго йшов затяжний, спокійний дощ. Ми про такі періоди вже забуваємо».

Як повідомляється, ще один побічний ефект сухої землі й рясних злив – регулярні повені й підтоплення.

«Через спеку в атмосферу потрапляє більше вологи, хмари стають більш потужними, опади більш інтенсивними», – розказала кліматолог Віра Балабух.

Зими загалом також стануть дещо теплішими, але через атмосферне розбалансування в Україну періодично надходитимуть аномальні похолодання з Арктики з сильним снігом і морозами.

«Такі температурні гойдалки будуть характерні для наступних періодів», – впевнена Бойченко.

Натомість практично зникнуть зими зі стабільним довготривалим сніговим покровом. І це також стане проблемою, адже не вистачатиме води у річках. Завдяки сніговому покрову також перегнивала суха трава, яка залишалась з осені. Без снігу бур’ян залишається сухим, а з приходом тепла він стає чудовим провідником для масштабних лісових пожеж.

За словами заступниці міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань європейської інтеграції Ірини Ставчук, клімат ставатиме все більш непередбачуваним, буде все більше аномальних явищ.

«Йдеться про тривалі теплові хвилі, пожежі, посухи, торнадо, буревії, спочатку відсутність опадів, а потім в одному регіоні за кілька годин випадає двомісячна норма. Збільшення таких екстремальних погодних явищ буде руйнівним», – пояснює вона.

За словами експертів влітку клімат України буде все більше нагадувати середземноморські країни: це може бути більш волога Італія чи Греція або більш посушлива Іспанія чи навіть Ізраїль.

Експерти прогнозують, що різноманітні види флори та фауни поступово мігруватимуть, так само як і повітряні маси – з південного сходу на північний захід.

За словами зоолога Павла Голдіна, останнє місце, де будуть затримуватися елементи фауни, звичні для України – Волинь та Карпати.

«Ми набуваємо різноманіття степового, напівпустельного, але одночасно втрачаємо типове лісове», – пояснює експерт.

Під загрозою зникнення, наприклад, тетеруки в Карпатах та лосі.

«Є дослідження, які кажуть, що до 2050 року лось зникне з території України, піде на північ. Лося не буде. Щодо морської фауни – до нас заходить все більше і більше середземноморських видів, а з ними – чужорідні тропічні види», – каже Гольдін.

Лише за останні 40 років до України прийшли багато нових, небачених досі видів. Зоолог згадує кільчасту горлицю, яка мігрувала з Ірану, рожевих фламінго, які у 2017 році вперше гніздувалися на озері Сиваш, та рожевих і кучерявих пеліканів, які ще у 80-х вважалися неабиякою рідкістю.

Один з найекзотичніших видів, які мігрували в Україну, – шакал. Він прийшов на Донеччину в 90-х, а зараз поширився всією степовою зоною України.

Як повідомляється, в перспективі фауну України можуть поповнити гадюкові змії, на кшталт гюрзи, сухопутні черепахи, багато видів комах та птахів. Зі ссавців міг би прийти сайгак, а в Чорному морі, майже напевне, оселяться риби з Червоного моря та Атлантики.

«Якщо потеплішає на 3-4 градуси, південні регіони України можуть стати пустелями», – резюмувала Світлана Бойченко.

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *