Старовинний храм Спаса на Берестові нарешті реставрують

В Лаврському заповіднику презентували довгоочікуваний план реставрації безцінної пам’ятки – храму Спаса на Берестові.

Щоб зберегти автентичні частини пам’ятки, цей проект передбачає проведення комплексу консерваційних та реставраційних робіт, які триватимуть 2 роки, повідомила архітектор Тетяна Філіпова. Нині ж тут ведуться протиаварійні роботи, розпочаті ще у 2013 році.

“Церква Спаса на Берестові потребує пильної уваги фахівців різних профілів. Велика вологість навколишнього середовища руйнує все, що знаходиться всередині храму”, – розповіла «Українському репортеру» мистецтвознавець, начальник науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини заповідника Аліна Кондратюк, яка давно  досліджує безцінні фрески старовинного храму.

Зокрема, йдеться про унікальні фрески ХІ-ХІІ століття «Явлення Христа учням на Тиверіадському морі» та «Моління».

На жаль, нині вони недоступні для перегляду. Але в Києво-Печерському заповіднику діє постійна виставка фресок храму Спаса на Берестові XVII століття.
Вона презентує верхню частину розпису храму, яка датована початком XVII століття. Її було знято і перенесено на іншу основу. “Це унікальна технологія, – пояснює науковець заповідника. – Цікаво, що саме наші вітчизняні реставратори розробили методику переведення живопису зі стін храму на полотно”.

Аналогів цим роботам, за словами нашої співрозмовниці, немає в Україні. «Це – поствізантійська традиція, – пояснює вона, – робота грецьких художників. В Україні немає жодного храму, виконаного у цьому стилі. Для виконання фрескових композицій Петро Могила запросив грецьких художників».

«Вважається, що в храмі Спаса на Берестові зберігся і оригінальний підпис самого митрополита, – розповідає пані Аліна, – Це була його домова, улюблена церква, з якою пов’язана одна цікава історія.

Свого часу Петро Могила просто обміняв храм на кілька своїх маєтків – викупив в уніатів, які занедбали його і він був напівзруйнований. Коли митрополит почав відновлювати храм, то забажав, щоб він нагадував йому Молдову, його батьківщину. Тому художники, які розписували храм, скоріше всього були запрошені з Молдови, хоча це достеменно невідомо.

В храмі є два дарчі написи Петра Могили: один грецькою мовою, а другий церковнослов’янською. Він, як і всі, вважав, що Спаса на Берестові збудований самим Володимиром, тому попросив художників зобразити його образ на ктиторській композиції. На ній ми бачимо самого Петра Могилу, який разом із Володимиром підносить храм самому Ісусу Хресту».

І дійсно, довгий час існувала легенда, що храм Спаса на Берестові збудував саме Володимир-хреститель, хоча насправді до його спорудження він відношення не мав. Цей храм збудували його нащадки, і його історія тісно пов’язана з династією Мономаховичей, представники якої знайшли вічний спочинок у його стінах.

Сучасні ж історики вважають, що у селі Берестове була заміська резиденція київських князів. Церква Спаса на Берестові є родовою усипальницею Мономаховичів. Зокрема, згідно з літописами, тут були поховані син київського князя Володимира Мономаха – Юрій Долгорукий, відомий як засновник Москви, та його син Гліб.

Цікаво, що презентований проект реставрації старовинного храму є прикладом зародження меценатського руху, зокрема, в нашій столиці. Адже заплановані роботи будуть проводитися не за державні, а за меценатські кошти.

«Ця церква є символом прадавнього Києва, тому дуже важливо упорядкувати пам’ятку до гідного стану. Мета нашого проекту – це не лише проведення благоустрою території, а й реставрація архітектурного ансамблю загалом, підкреслюючи таким чином значення пам’ятки і відкриваючи її красу киянам і гостям міста», – вважає меценат В’ячеслав Москалевський.

Марина Ховрах

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.