Про це у коментарі журналістам розповів речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий, пише “Європейська правда”.

Тихий заявив, що невідомі викрали з надгробка барельєф письменника.

“Розцінюємо цей акт вандалізму як свідому провокацію, спрямовану на подальше розпалювання ворожнечі між Україною та Республікою Польща”, – наголосив речник українського зовнішньополітичного відомства.

За словами Тихого, генеральне консульство України в Кракові звернулося до поліції, адміністрації Раковицького кладовища та органів влади Кракова.

Генеральне консульство України в Кракові закликало їх провести всебічне розслідування, встановити всі обставини злочину, виявити осіб, причетних до його вчинення, вжити невідкладних заходів для повернення або відновлення викраденого барельєфа, а також забезпечити належну охорону місця поховання.

“Очікуємо на оперативне встановлення всіх обставин цього акту вандалізму, притягнення винних до відповідальності відповідно до законодавства Республіки Польща, а також вжиття дієвих заходів для недопущення подібних інцидентів у майбутньому”, – додав речник МЗС.

Про Богдана Лепкого Вікіпедія зазначає: Богдан Лепкий, псевдоніми: Федір Кригулецький, Сент Брень, Петро Тихий, Нестор, Ярослав Марченко, Л. Богдан, Нестор Л., Онисим, Тойсам. 4 листопада 1872 (або 9 листопада), хутір Кривеньке Гусятинського району (нині село в Чортківському районі Тернопільської області) — 21 липня 1941, м. Краків, Польща) — український педагог, прозаїк, поет, мистецтвознавець, літературознавець, літературний критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник. Син Сильвестра Лепкого, брат Левка і Миколи Лепких, батько Лева Ростислава Лепкого. Автор публіцистично-філософської та історичної прози (романів, повістей, оповідань), казок, збірок поетичних творів, спогадів.

Фото із соцмереж.

Сообщение У Кракові пошкодили місце поховання українського письменника Богдана Лепкого появились сначала на Український репортер.

Єрмолаєв – один із найбагатших українців за версією журналу Forbes, засновник корпорації “Алеф”. У 2017-2019 роках він відмовився від українського громадянства, а у 2023 році потрапив під українські санкції за бізнес у окупованому Криму. Слідство попередньо розглядає інцидент як умисний напад.

Про це пише DW.

За попередніми даними слідства, які оприлюднила французька телерадіокомпанія BFMTV, невідомий залишив у холі будівлі рюкзак із вибухівкою і втік пішки у напрямку французького міста Босолей. Бомба спрацювала саме в момент, коли до будинку заходила родина бізнесмена.

Глава уряду Монако Крістоф Мірман повідомив, що саморобний пристрій був начинений болтами, вочевидь, для максимального радіуса ураження. Постраждали троє: чоловік і жінка віком 50-60 років та 13-річний підліток. Їх госпіталізували.

За даними ресурсу nice-matin, внаслідок вибуху дружині Єрмолаєва частково ампутували дві ноги. Сам  він отримав опіки та уламкові поранення.

В МЗС України заявили, що українське посольство у Франції – до сфери відповідальності якого входить і Монако – перебуває на зв’язку з місцевими органами влади стосовно резонансного вибуху та з’ясовує особи постраждалих.

“Прокуратура Монако розпочала розслідування, кваліфікація події уточнюється. За інформацією місцевих рятувальних служб, унаслідок вибуху постраждали троє осіб – члени родини українського походження. Наразі офіційними каналами здійснюється ідентифікація постраждалих осіб, уточнюється інформація щодо наявності в них громадянства України”, – розповіли журналістам у пресслужбі відомства.

Єрмолаєв – бізнесмен із Дніпра, засновник торгово-виробничої корпорації “Алеф” та один із найбільших забудовників міста. Його торгово-виробнича корпорація – один із найбільших бізнес-конгломератів Дніпра. Свій капітал Єрмолаєв сформував переважно на забудові комерційної та житлової нерухомості в Дніпрі, а також на диверсифікованому бізнесі групи “Алеф”. Бізнес-інтереси групи охоплюють нерухомість, виробництво будівельних матеріалів, аграрний сектор, зварювальні технології, видобуток корисних копалин, логістику.

Компанією Єрмолаєва було збудовано у Дніпрі такі об’єкти, як “Мост-Сіті”, Cascade Plaza, “Босфор”, Enigma, “Призма”. У 2021 році “Алеф” після 12-річної перерви відновила будівництво комплексу “Брама” – однієї з веж висотою 54 поверхи, яка може стати найвищою житловою будівлею в Україні.

За версією журналу “Кореспондент”, у 2012 році він посідав 36 місце в рейтингу “Золота сотня” зі статками у 265 мільйонів доларів. У 2015 році Forbes Україна ставив Єрмолаєва на 12 місце в рейтингу рантьє за доходами з оренди нерухомості. У 2020-му він займав 23-тє місце серед найбагатших українців за версією Forbes Ukraine. До початку повномасштабного вторгнення Росії статки бізнесмена, за оцінками різних медіа, перевищували 200-221 мільйонів доларів. За даними українських ЗМІ, бізнесмен одружений і має чотирьох дітей.

Його вважали одним з найбагатших людей України. Проте згодом бізнесмен відмовився від українського громадянства на користь паспорта Кіпру. Саме як до іноземця Україна застосувала персональні санкції. 23 грудня 2023 року президент Зеленський увів у дію рішення РНБО про застосування проти Вадима Єрмолаєва персональних санкцій строком на 10 років. Усього щодо бізнесмена запроваджено 16 видів обмежень, які передбачають блокування активів та обмеження фінансових операцій.

За дан ими СБУ, підставою для застосування санкцій стала діяльність алкогольного бізнесу Єрмолаєва в окупованому Криму, де компанії сплачували податки до бюджету РФ. Спецслужби встановили, що комерційні структури бізнесмена після початку тимчасової окупації півострова продовжили активну діяльність, перереєструвавшись за законодавством росії, і фактично фінансували агресію проти України через регулярну сплату мільйонних податків до бюджету РФ.

Серед санкційованих компаній Єрмолаєва – “Алеф-Віналь-Крим”, яка зараз об’єднує кримські активи одного з найбільших українських виробників алкоголю – групи “Алеф-Виналь”. Як повідомляється, за цією компанією стоїть саме Вадим Єрмолаєв. Ця компанія відома як виробник вин під брендами “Золота Амфора” і Villa Krim, коньяків Klinkov і Жан-Жак.

У серпні 2022 року Єрмолаєв фігурував у розслідуванні “Української правди” “Батальйон Монако” про українських бізнесменів, політиків та олігархів, які під час повномасштабної війни оселилися на Лазуровому узбережжі.

У серпні 2024 року Громадське ТБ опублікувало розслідування, що граніт для будівництва першої черги Національного військового меморіального кладовища мала постачати компанія з Дніпра, пов’язана з бізнесменом. У самій компанії заявляли, втім, що Єрмолаєв не має жодного стосунку до їхньої діяльності та не впливає на її діяльність.

Восени 2024 року Громадське ТБ повідомляло, що Єрмолаєв міг формально передати контроль над бізнесом своїй дочці Софії Кононенко, якій на той момент був 21 рік і яка жила в Лондоні та на Кіпрі, – як припускають, щоби обійти санкції РНБО України.

А у грудні 2025 року на Кіпрі за запитом Інтерполу затримали сина Вадима Єрмолаєва – Артура, який у минулому очолював Федерацію кіберспорту України. Після екстрадиції до Естонії він визнав провину у справі про міжнародну мережу шахрайських кол-центрів, пов’язану з гучною справою Milton Group, жертвами якої стали тисячі людей у Європі та США, а збитки естонське слідство оцінює у понад 100 мільйонів євро. У рамках угоди з прокуратурою Естонії Артур Єрмолаєв виплатив 8,5 млн євро компенсації та отримав п’ять років умовного покарання.

Офіційні органи Монако наразі не підтвердили, що саме Вадим Єрмолаєв був головною ціллю вибуху, хоча таку версію поширюють французькі та українські медіа з посиланням на джерела, близькі до розслідування. Правоохоронці закликають утримуватися від передчасних висновків до завершення слідчих дій.

Так чи інакше, вибух став там головною темою новин. Серед версій, які обговорюються у пресі, фігурують можливий зв’язок із колишніми бізнес-зв’язками Єрмолаєва на окупованих територіях, з російським криміналітетом, а також із кримінальною справою сина бізнесмена щодо шахрайських кол-центрів. Жодна з цих версій наразі не підтверджена офіційно.

Це вже не перший гучний замах у Європі, пов’язаний із впливовими у минулому українськими особами. Так у травні 2025 року в Іспанії унаслідок замаху загинув колишній політик та юрист, наближений до режиму експрезидента Віктора Януковича, Андрій Портнов.

На фото: Вадим Єрмолаєв. Фото з відкритих джерел

Сообщение В Монако підірвали мільйонера Єрмолаєва появились сначала на Український репортер.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск пообіцяв подальшу підтримку України попри нинішню запеклу історичну суперечку між двома країнами. Відповідну заяву Туск зробив у середу, 24 червня, під час саміту у Берліні у форматі так званої Європейської п’ятірки (E5), куди входять Німеччина, Франція, Великобританія, Італія та Польща.

Про це пише dw.

За словами Туска, попри емоції, Польща стоїть пліч-о-пліч з Україною у її протистоянні з росією. Він наголосив, що напередодні саміту НАТО в Анкарі, який має розпочатися вже за два тижні, особливо важливо зберегти єдність як в Європі, так і в трансатлантичній спільноті.

Туск також підкреслив, що буде зроблено все можливе, аби країни східного флангу НАТО – саме ті, яким безпосередньо загрожує агресивна політика Москви – були представлені в усіх переговорних форматах. Без Польщі, скандинавських і балтійських держав та Румунії буде важко досягти чогось у цьому “цивілізаційному протистоянні” з Росією, зазначив він.

Ця заява пролунала напередодні проведення Конференції з відновлення України, яка 25 червня має відкритися у польському портовому місті Гданськ.

Сообщение Польща й надалі стоятиме пліч-о-пліч з Україною у її протистоянні з росією появились сначала на Український репортер.

Про цей зухвалий напад на виробника оборонної продукції повідомляє французьке видання Le Parisien із посиланням на власні джерела в правоохоронних органах.

За інформацією журналістів, слідчі наразі розглядають два епізоди з атакою та підозрілою відеозйомкою як частину масштабнішої диверсійної операції.

Перший інцидент стався 1 червня, коли камери спостереження зафіксували кількох осіб, які закидали задню частину будівлі пляшками із запальною сумішшю. Прокуратура міста Тулуза одразу відкрила кримінальне провадження за статтею про завдання шкоди із застосуванням вкрай небезпечних для людей засобів.

Через кілька днів правоохоронці затримали громадянина Білорусі, який знімав на відео секретний прототип безпілотника поблизу цього підприємства. Йому вже висунули офіційне обвинувачення у шпигунстві та грубому порушенні правил перебування в закритій зоні оборонного виробництва.

Французькі спецслужби не виключають російський слід, що цілком узгоджується з гібридними діями проти європейських підприємств, про які зазначають аналітики організації CSIS. Компанія Delair відома як провідний постачальник, який за останні роки передав Києву від 150 до 400 різних сучасних дронів.

З огляду на такі масштаби співпраці, ця атака на завод розцінюється порталом Forces Operations як прямий замах на спроможність Франції підтримувати українську армію. Офіційний Париж сприймає цей небезпечний інцидент як зухвалу спробу зірвати виконання міжнародних оборонних зобов’язань перед своїми стратегічними партнерами.

Після 2022 року кількість пов’язаних із російськими спецслужбами диверсій різко зросла, що підтверджують дослідження британського центру RUSI. Фахівці фіксують сотні інцидентів у Європі, де близько 20% цілей становили саме підприємства критичної інфраструктури та оборонного комплексу.

Під підозру вже потрапляли загадкові пожежі на заводі німецької компанії Diehl та чеських підприємствах, про що раніше писали журналісти видання Arab News. Експерти розглядають ці події як елементи спільної кампанії, головна мета якої полягає у сповільненні виробництва європейського озброєння для ЗСУ.

Нагадаємо, Маск може долучитися до роботи з українськими військовими. Поєднання технологій його компанії з українськими напрацюваннями може відкрити новий напрям автономного захисту від дронів.

Фото: partia.info

Сообщение У Франції підпалили завод з виробництва дронів для ЗСУ. Спецслужби затримали шпигуна з білорусі появились сначала на Український репортер.

Про це заявив італійський міністр оборони Гвідо Крозетто, повідомляє RMF24/PAP.

З його слів, Рим послідовно відмовляється брати участь в цій ініціативі. Під час виступу в Палаті депутатів Крозетто пояснив, що позиція Риму з цього питання була чіткою від самого початку.

«Я не брав на себе жодних зобов’язань у Вашингтоні. Міністр оборони не бере на себе жодних зобов’язань; це роблять уряди або, у деяких випадках, парламенти. Щодо PURL ми від самого початку говорили „ні“. Наша відповідь залишається такою самою — „ні“, — наголосив він.

Президент України Володимир Зеленський повідомив про нові домовленості, які вдалося досягти разом із союзниками під час саміту G7 Summit 2026, щодо посилення української протиповітряної оборони. Окрім того, за слів глави держави, зараз триває робота над наповненням програми URL новими внесками, а постачання антибалістичних ракет має відбуватися максимально швидко.

Окрім того, Нідерланди виділили Україні 500 млн євро на ППО та дрони. Половину суми — 250 мільйонів євро — буде спрямовано на ініціативу PURL.

Крім того, після саміту «Великої сімки» стало відомо, що Україна отримає ліцензії США на виробництво ППО та далекобійних ракет. Штати та європейські держави домовилися надати Києву спеціальні дозволи.

Сообщение “Наша відповідь – ні!”. Італія відмовляється підтримувати схему допомоги Україні за механізмом НАТО появились сначала на Український репортер.

Про це йшлося під час ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Українська мова як іноземна в Польщі», що відбулася 12–13 червня в Ягеллонському університеті у Кракові, – пише chytomo.

Конференцію провели за підтримки Фундації Пилипа Орлика. У ній взяли участь понад 100 науковців, викладачів, дослідників, освітніх менеджерів і студентів із Польщі, України, Австрії, Франції, Італії та Канади.

Захід відбувся після того, як у травні 2026 року випускники польських шкіл уперше склали державний випускний іспит з української мови як іноземної. Так українська стала однією з мов, які можна обирати на матуру — державний випускний іспит у Польщі, що підтверджує здобуття повної середньої освіти.

Голова оргкомітету конференції, доцент Інституту славістики Польської академії наук Павел Левчук зазначив, що після появи навчальних програм і першого іспиту з української мови інтерес до її вивчення у польських школах зріс. «Польща є єдиною державою у Європі, де викладання української мови у національній системі освіти розвивається. Від вересня ми плануємо викладати українську мову ще у 5 нових закладах освіти. Польський досвід з впровадження української мови до польської системи освіти показує, що змінюється статус української мови, котра вже має ознаки важливої мови в освітньому просторі інших країн», — наголосив Павел Левчук.

Однією з центральних тем конференції стала загроза втрати української мови серед дітей українських родин, які після початку повномасштабного російського вторгнення живуть у країнах Європи. Учасники наголошували, що вивчення польської, чеської, німецької та інших мов є необхідним для інтеграції, однак не має відбуватися ціною втрати рідної мови.

До учасників конференції звернулася програмна директорка Фундації Пилипа Орлика Ярина Ясиневич. За її словами, якщо раніше йшлося переважно про збереження української мови в діаспорі, то нині українська дедалі активніше утверджується як іноземна мова в європейських університетах, школах та освітніх центрах. «Разом із цим зростає і відповідальність — створювати стандарти, методики, навчальні програми та якісні матеріали. Саме тому Фундація Пилипа Орлика підтримує проведення цієї конференції та розвиток української мовної освіти в Польщі», — наголосила вона.

Під час конференції також презентували безкоштовний електронний посібник «Українська щодня», створений на основі досліджень дитячої багатомовності та сімейної мовної політики. Його авторами є Ольга Шевчук-Клюжева та Павел Левчук.

Конференція відбулася під почесним патронатом Посольства України в Польщі та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща Василя Боднара. Партнерами заходу стали Фундація Пилипа Орлика, Донбаський державний педагогічний університет і Кафедра української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Медіапартнери — Українсько-польська медіаплатформа та Radio Opole.

Сообщение Українську мову як іноземну викладають уже в десяти польських школах появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє RMF24.

У межах Європейського фонду миру країни Євросоюзу вже витратили близько €43 млрд на військову допомогу Україні.

Раніше ЄС погодився компенсувати державам-членам щонайменше 40% цих витрат, тому загальна сума відшкодувань може сягнути €13,5 млрд.

Втім, наразі на рахунках фонду доступні лише €6,6 млрд, які вдалося розблокувати після того, як Угорщина зняла багаторічне вето.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас запропонувала спрямувати лише 10% цих коштів на компенсації країнам ЄС, а решту використати для підготовки українських військових та спільних закупівель озброєння для України.

Польща категорично не погоджується з таким підходом. Варшава наполягає на тому, що кошти фонду мають насамперед піти на відшкодування витрат державам, які першими почали допомагати Україні зброєю.

Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик наголосив:

«Ці гроші – це наші гроші».

За його словами, Польща вже передала Україні озброєння на суму майже 2 млрд злотих, що еквівалентно приблизно €450 млн, і розраховує отримати повне відшкодування.

Польські дипломати вважають несправедливим можливе скорочення компенсацій для держав, які допомагали Україні з перших місяців повномасштабної війни.

«Країни, які першими надавали зброю, як-от Польща чи Словаччина, і чиї пожертви вже були розраховані та призначені до виплати, не хочуть погоджуватися на зменшення виплат, а цього хочуть країни, які почали надавати підтримку пізніше, як-от Німеччина», – заявив один із польських дипломатів на умовах анонімності.

Розблокування коштів стало можливим після того, як уряд прем’єр-міністра Петер Мадяр змінив підхід до українського питання та скасував дворічне вето на виплати з Європейського фонду миру.

Це рішення дозволило відновити процес компенсацій країнам ЄС за військову допомогу Україні та відкрило шлях до потенційного розподілу понад €40 млрд відшкодувань, пов’язаних із підтримкою Києва.

Європейська комісія представила проєкт бюджету ЄС на 2027 рік. У документі передбачили подальшу фінансову підтримку України, а також додаткові кошти на безпеку та оборону Європи.

Фактично Євросоюз уже зараз показує, що не планує згортати підтримку України в найближчі роки. Попри зростання витрат на власну оборону та безпеку, у Брюсселі продовжують закладати окремі кошти для українських програм і фінансової допомоги. Для України це важливий сигнал, адже мова йде не лише про поточну підтримку під час війни, а й про довгострокове фінансування відновлення країни та подальшу інтеграцію до Європейського Союзу. Про це повідомляє пресслужба Європейської комісії.

Україна та НАТО погодили ключові оборонні пріоритети напередодні чергового засідання Контактної групи з питань оборони України. Під час координації сторони зосередилися на посиленні протиповітряної оборони, постачанні боєприпасів та розширенні виробництва українських безпілотників.

Федоров тако зазначив у Телеграмі, що серед ключових пріоритетів співпраці: внески партнерів у програму PURL; постачання ракет PAC-3 через механізм JUMPSTART для посилення антибалістичних спроможностей; снаряди підвищеної дальності в межах Чеської ініціативи; фінансування виробництва українських дронів.

Наступна зустріч Контактної групи у форматі «Рамштайн» має відбутися у червні. Окрім цього, Україна планує провести закриту зустріч заступників міністрів для обговорення механізму PURL. Це буде тридцять п’яте засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

Сообщение Польща виступає проти передачі 6,6 мільярда євро від ЄС на підтримку України появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляють NRK і Danmarks Radio, які разом із колишнім фінським розвідником Марко Еклундом проаналізували активність на російських військових об’єктах уздовж кордону з Північною Європою.

За словами Еклунда, цієї весни супутникові знімки показали «значні зміни по всьому кордону». На них видно вирубані ділянки лісу, знесені старі будівлі, нові казарми, склади та сотні одиниць військової техніки.

«Мій метод полягає в тому, щоб подивитися на бази до і після. Проаналізувати зображення і порівняти їх з тим, що повідомляється», — пояснив Еклунд.

Він уже тривалий час вивчає російські військові об’єкти. Раніше Еклунд працював у розвідці та стежив за росією для фінської держави, а також був заступником військового аташе у посольстві Фінляндії в Москві.

Один із ключових районів, на який звертає увагу Еклунд, — Печенгська долина на Кольському півострові. Вона розташована неподалік від Норвегії та є важливою військовою зоною для росії, зокрема для захисту Північного флоту і ядерного озброєння.

За словами Еклунда, у Печензі вже будують нові казарми для розміщення військових. Він порівняв супутникові знімки за кілька років і заявив, що на окремих ділянках з’являються цілі групи нових будівель.

«Печенгська долина завжди була великим військовим районом. А тепер ми бачимо, що там будують нові казарми для розміщення новобранців», — сказав він.

Еклунд зазначає, що раніше у цьому районі була бригада чисельністю приблизно 4400 військових. За його оцінкою, росія планує розширити її до рівня дивізії — близько 10 тисяч військових.

Він також припускає, що бази в Печенгській долині можуть вмістити до 17 тисяч солдатів.

За оцінкою Еклунда, росія може суттєво наростити сухопутні сили вздовж кордону з країнами Північної Європи. Йдеться про потенційне збільшення чисельності військ до 115 тисяч осіб на напрямку від районів біля Норвегії вздовж кордону НАТО.

Норвезька розвідка раніше заявляла, що росії буде складно нарощувати армію, поки триває війна в Україні. Однак 2026 року оцінка змінилася: розвідка попередила, що російські сухопутні війська продовжують зростати.

Начальник оборони Норвегії Ейрік Крістофферсен в інтерв’ю NRK заявив, що посилення російських сил змінює рівень загрози для країни.

«Якщо росія зараз наростить свої сили до заявлених масштабів, і, як показують їхні фотографії, це вже відбувається, то військова загроза для Норвегії зросте», — сказав Крістофферсен.

На норвезькому боці кордону зараз служать прикордонники та військові бригади Finnmark. Зокрема, батальйон GSV Hunter налічує близько 800 військових, а чисельність бригади Finnmark планують збільшити з 1500 до 3000–5000 осіб протягом шести років.

Водночас відстань від російських військових баз у Печенгській долині до норвезького табору поблизу Кіркенеса становить трохи більше 30 кілометрів.

Норвезькі прикордонники продовжують патрулювати ділянки кордону з росією. Один із військових, Лукас, пояснив, що під час патрулювання вони демонструють присутність і перевіряють, чи не було незаконного перетину кордону.

«Коли ми патрулюємо територію, ми показуємо, що перебуваємо тут, і шукаємо ознаки того, що хтось перетнув кордон», — сказав він.

Сообщение росія різко нарощує сили за 30 кілометрів від Норвегії появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив мер Кельце Агата Войда.

Мер Вінниці Сергій Моргунов відкликав прохання про передачу автобусів не через відсутність потреби, а через небажання перетворювати питання допомоги місту під час війни на інструмент політичного протистояння.

«Він зробив це не тому, що потреби його міста раптово зникли. Війна там і далі є повсякденністю, а мешканці Вінниці досі стикаються з її наслідками. Він зробив це тому, що не хотів, аби питання допомоги місту, яке живе в умовах війни, стало інструментом політичного спору та причиною чергових розколів. Це жест, який заслуговує на повагу», – заявила Войда.

Йшлося про 15 автобусів із 40 транспортних засобів, які Кельце виводить з експлуатації через вік, технічний стан та пробіг. Мер польського міста пояснила, що у Вінниці громадський транспорт значною мірою залежить від електротранспорту, а передані автобуси могли б використовуватися під час перебоїв з електропостачанням.

Водночас проти передачі транспорту виступила частина польських політиків. Зокрема, депутат міської ради Кельце Мачєй Якубчик заявив, що час для такої допомоги є невдалим через напруження у польсько-українських відносинах.

«Саме у Вінниці одну з вулиць було перейменовано на вулицю Степана Бандери. І саме цією вулицею їздив би один із 15 автобусів із Кельців, які планували безкоштовно передати місту. Тому я не вважаю, що такі автобуси повинні курсувати вулицею Бандери», – заявив він.

Представник партії «Право і Справедливість» Марчин Стемпнєвський також виступив проти передачі автобусів. На його думку, транспорт варто було продати, а отримані кошти спрямувати на потреби мешканців Кельце.

Раніше у Польщі спалахнула дискусія навколо рішення президента України присвоїти одному з військових центрів Сил спеціальних операцій почесне найменування на честь Героїв УПА. Це рішення викликало критику частини польських політиків та стало приводом для нових суперечок навколо історичних питань у відносинах між Києвом і Варшавою.

Фото:  tes-pro.com.ua

Сообщение “Щоб не їздили вулицею Бандери”. Новий скандал із Польщею навколо УПА появились сначала на Український репортер.

“Україні потрібно більше людей, а не більше озброєння”, – сказав Стоянов журналістам у Софії.

Він виступив за “справедливий мир”, який, за його словами, мають визначити обидві сторони конфлікту.

Позиція міністра збігається з підходом нового прем’єр-міністра Болгарії Румена Радева. Він раніше заявляв, що війну не можна вирішити на полі бою, виступав проти військової підтримки України з боку ЄС і закликав до скасування санкцій проти кремля, пояснюючи це шкодою для європейської економіки.

Для України рішення Софії може бути чутливим. Болгарія є одним із найбільших у ЄС виробників боєприпасів радянського стандарту, які були критично важливими для української армії на початку повномасштабної війни. Офіційно болгарська влада тоді відмовлялася надавати пряму військову допомогу, але снаряди з Болгарії потрапляли на фронт через експорт до інших країн Євросоюзу.

З 2022 року Болгарія передала Україні 13 пакетів військової допомоги, однак їхню вартість і вміст залишали засекреченими.

Можливе припинення підтримки контрастує з домовленостями, які Україна й Болгарія закріпили навесні. У березні президент Володимир Зеленський і тодішній прем’єр Болгарії Андрей Гюров підписали безпекову угоду щонайменше на 10 років. Вона передбачає продовження військової допомоги Україні, розвиток оборонно-промислової співпраці, спільне виробництво дронів і боєприпасів, а також взаємодію у сфері безпеки в Чорноморському регіоні.

Заява болгарського міністра пролунала на тлі спроб європейських лідерів посилити тиск на росію. Нещодавно лідери Франції, Німеччини та Великої Британії закликали путіна погодитися на негайне і повне припинення вогню, щоб відкрити шлях до переговорів про тривалий мир.

Стоянов водночас поставив під сумнів роль ЄС як посередника. За його словами, роль Євросоюзу в мирному процесі є “надзвичайно важливою”, але блоку буде складно виступати медіатором, оскільки він допомагав Україні у війні.

Сообщение Болгарія припиняє постачання боєприпасів Україні появились сначала на Український репортер.