Такими є висновки аудиту Рахункової палати на тему «Відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації». Аудит охопив період реалізації проєкту у 2023–2024 роках (з окремих питань – 2025 рік).

В межах проєкту відновленню підлягали 595 об’єктів у шести населених пунктах у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Усього до Реєстру пошкодженого та знищеного майна було внесено відомості про майже 7 тис. об’єктів у цих населених пунктах.

На комплексну відбудову в рамках проєкту Уряд виділив 10,8 млрд грн, ще 0,5 млрд грн – на пооб’єктне відновлення у цих же населених пунктах. У проєкт було включено як окремі багатоквартирні так і приватні житлові будинки, інфраструктуру, елементи благоустрою, заклади освіти тощо.

Аудитори констатували, що темпи реалізації проєкту були надзвичайно низькими. Так у 2023 році роботи було завершено лише на одному з 20 запланованих об’єктів, а у 2024 році – не завершено на жодному із запланованих об’єктів. На момент проведення аудиту переважна більшість розпочатих об’єктів не завершена, а деякі ще перебувають на початковій стадії будівництва.

ЗАПІЗНІЛЕ ПЛАНУВАННЯ ТА НЕПРОЗОРИЙ ВІДБІР

Аудитори встановили, що відновлення населених пунктів в рамках проєкту розпочиналося без необхідної стратегічної основи, план-графік реалізації пілотних проєктів Міністерством розвитку громад та територій України було подано без деталізації та з затримкою у понад сім місяців.

До затримок в ухваленні рішень та ускладненої міжвідомчої координації призвело нечітке розмежування функцій та повноважень ключових учасників проєкту – Міністерства розвитку громад та територій України та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

Власне процес формування переліків об’єктів для відновлення був непрозорим: здійснювався без уніфікованих критеріїв пріоритетності, без програм комплексного відновлення громад, належної перевірки документів та урахування реальних потреб громад.

До прикладу, 108 об’єктів у селі Мощун на Київщині у 2023 році було безальтернативно виключено з проєкту через юридичні та організаційні перешкоди (у 2024 р. відновлення приватного житлового фонду с. Мощун переведено на компенсаційний механізм).

Також до фінальних переліків запланованих до відновлення, всупереч установленому порядку, потрапили не внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна об’єкти: у 2023 році – 118 об’єктів, у 2024 році – 41.

ПРОРАХУНКИ В УПРАВЛІННІ КОШТАМИ

Джерелом фінансування проєкту були кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Як зазначє Рахункова палата, використання коштів цього фонду здійснювалося в умовах суперечливого нормативно-правового регулювання, оскільки окремі норми постанов Уряду розширили напрями використання коштів фонду порівняно із законами про Державний бюджет.

Це не лише створило правову невизначеність для учасників бюджетного процесу, а й призвело до спрямування коштів фонду ліквідації у сумі 108,3 млн грн на оплату робіт, які не належать до дозволених напрямів.

Через несвоєчасний та нерівномірний розподіл асигнувань значні обсяги коштів спрямовувалися в регіони лише наприкінці бюджетних періодів, що унеможливлювало їх ефективне використання.

Так у 2023-2024 роках з виділених наприкінці бюджетних періодів 4,6 млрд грн коштів, у підсумку 4,5 млрд грн – було повернуто до державного бюджету, як невикористані.

Часто фінансування спрямовувалося на об’єкти, які не були готові до реалізації: не мали затвердженої проєктної документації, не пройшли технічного обстеження або не мали необхідних дозвільних документів.

КОНТРОЛЬ ЗА РЕАЛІЗАЦІЄЮ ПРОЄКТІВ

Аудит виявив численні порушення під час реалізації проєктів відновлення.

Встановлено факти завищення вартості робіт, необґрунтованих витрат, порушення умов договорів, а також порушення при здійсненні попередньої оплати.

При цьому понад 70% процедур закупівель за проєктами Службою відновлення у Київській області проводилися поза електронною системою. Це хоча і відповідає базовим вимогам відповідного законодавства, однак створює ризики монополізації ринку та обмежує економію бюджетних коштів.

Аудитори зафіксували факти порушення вимог містобудівного законодавства, зокрема, виконання будівельних робіт без належних дозвільних документів на суму 27,3 млн грн. При цьому технічний нагляд за виконанням робіт був неефективним, що призводило до приймання невиконаних або частково виконаних робіт.

Виконання більшості підрядних договорів відбувалося з відхиленням від первинно визначених календарних планів. Крім того, через неналежну претензійну роботу та незабезпечення контролю за дотриманням договірних умов було допущено випадки нестягнення штрафних санкцій за порушення строків повернення попередньої оплати.

Загалом чинна система моніторингу та звітності за проєктом не забезпечила формування повної та достовірної інформації, необхідної для ефективного управління. До прикладу, на старті проєкту у 2023 році не було чітко визначено вимог до звітування одержувачів бюджетних коштів, через що окремі важливі показники, зокрема щодо готовності об’єктів і бюджетних зобов’язань, у звітах не відображалися.

Аудитори також зафіксували випадки подання недостовірної та неповної звітності про використання коштів.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Згідно з висновками аудиторів проєкт фактично реалізовувався у режимі реагування на поточні проблеми, що обмежило його потенціал як основи для формування державної політики повоєнного відновлення.

Більш того, експериментальний проєкт досі не має реалістичної фінансової моделі для його остаточного завершення.

Станом на кінець вересня 2025 року очікувана вартість відновлення об’єктів за експериментальним проєктом становила 13,1 млрд грн, в той час як залишок коштів фонду складав лише 6,8 млрд гривень.

Проєкт, який мав стати інструментом апробації нової моделі комплексного відновлення, фактично реалізовувався у режимі реагування на поточні проблеми, стверджують аудитори. Це призвело до недосягнення результативних показників, зриву строків відновлення та втрати потенціалу проєкту як бази для формування державної політики повоєнного відновлення. У результаті система управління експериментальним проєктом не забезпечила своєчасного, комплексного та результативного відновлення населених пунктів і не продемонструвала спроможності виконати функцію напрацювання та масштабування нових підходів до відновлення.

Фото: “Український репортер”

Сообщение Провал з відновленням населених пунктів, які постраждали від рашистів – висновки Рахункової палати появились сначала на Український репортер.

Про це він напсиав у Фейсбуку.

“Київ – це не просто місто, Київ – це столиця незалежної держави, яка веде криваву війну з окупантом. І саме в цей час, як ніколи, нам необхідно дуже уважно і ретельно розставляти свої маркери ідентичності та вибудовувати міцний кордон пам’яті та меморіалізації. А тут – фонтан. Для мене – це як перейменувати вулицю Леніна на Абрикосову. Ну, щось нейтральне, все-одно – потім ще якась влада буде, друга, третя. Чого возитись? Наробимо сірих зон. А свідомість молодого покоління – хай в школі гартується”.

Алфьоров вважає, що кожне подібне місце в Києві має бути гармонійно вписане у загальну концепцію. На його думку,на місці Леніна було б доречно поставити пам’ятник Скоропадському.

Читиайте також: Сім років тому на столичній Бессарабці повалили комуністичного ідола (+фото

Сообщение Київська влада вирішила поставити фонтан на місці пам’ятника Леніну появились сначала на Український репортер.

Йдеться про можливість присутності українського судді в одному з ключових міжнародних судових інституцій у час, коли наша держава щодня бореться за справедливість, відповідальність і верховенство міжнародного права. Саме тому добір кандидата був проведений через відкриту конкурсну процедуру.

Про це написала у Фейсбуку заступник керівника Офісу президента Ірина Мудра.

Вона повідомляє, що 24–26 березня 2026 року конкурсна комісія провела співбесіди з кандидатами. За результатами розгляду комісія відзначила високий професійний рівень учасників, глибоке знання міжнародного права, практики МКС, Римського статуту, а також належні стандарти доброчесності та фахової підготовки.

8 квітня 2026 року конкурсна комісія визначила кандидатів для подальшого висунення:
— Лев Кишакевич — основний кандидат.
— Оксана Сенаторова — резервний кандидат.

Обидва кандидати є сильними, фаховими та авторитетними правниками, які мають належний досвід, репутацію та компетентність для представлення України на рівні Міжнародного кримінального суду, зазначає Лариса Мудра.

Лев Кишакевич — суддя Верховного Суду з багаторічним професійним досвідом і ґрунтовною правничою практикою.
Оксана Сенаторова — одна з найбільш відомих українських фахівчинь у сфері міжнародного кримінального права, яка багато років працює з питаннями міжнародної відповідальності, міжнародних злочинів та захисту жертв війни.

“Україна не тільки не зірвала процес, не втратила можливість і не “проспала” жоден шанс. Навпаки — комісія провела відкритий конкурсний відбір, визначила сильних кандидатів і рухається далі до їхнього офіційного подання. Рішення ухвалені. Україна подає сильних кандидатів”, – йжеться у дописі.

Читайте також: Генерал Омельченко: “Міжнародний кримінальний суд повинен визнати книгу «27 днів між життям і смертю…» доказом у справі про воєнні злочини російських окупантів в Україні”

Сообщение Україна відібрала кандидатів до Міжнародного кримінального суду появились сначала на Український репортер.

Про це йшлося під час наради керівника Офісу президента Кирила Буданова.

Буданов назвав це «непростою справою», адже могили видатних українців розкидані по всьому світу — «як у дружніх, так і в недружніх країнах».

«Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті — це дуже важлива справа, яка особливо актуальна в часи війни за суверенітет та незалежність», — зазначив глава Офісу.

Для цього мають скласти перелік видатних людей, розробити механізм повернення та визначити конкретне місце, де може бути створений Пантеон видатних українців. Значну роль у цьому має відіграти Національне військове меморіальне кладовище.

«Кожен крок — від юридичних процедур до перенесення праху — здійснюватиметься за згоди нащадків та з дотриманням законодавства», — написав Буданов у соцмережах.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який також був присутній на нараді, зазначив, що також будуть порушувати питання про повернення історичних речей, які перебувають у музеях за кордоном, і документів, які є важливими для державотворення України.

За словами заступниці міністра закордонних справ Мар’яни Беци, дипломатичні представництва ідентифікували поховання 98 українців у 21 країні. Серед них є політичні, військові, культурні та громадські діячі УНР, ЗУНР, ОУН-УПА, уряду в екзилі та національно-визвольних змагань.

Історик Юрій Юзич наголосив, що передусім слід звернути увагу на поховання, які опинилися без опіки місцевих громад та дипломатичних установ. За його словами, через особливості місцевого законодавства такі могили можуть просто зникнути.

За підсумками наради Буданов доручив представникам уряду обговорити з громадськістю й науковцями основні пропозиції та доповісти про результати. Узгоджений проєкт створення Пантеону направлять на розгляд президенту.

Сообщение У Києві планують створити Пантеон видатних українців. Там планують перепоховати тих, чиї могили за кордоном появились сначала на Український репортер.

Нагадаємо суть справи: Державна аудиторська служба України за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Документ» виявила порушень на 71 мільйон гривень, з яких понад 18 мільйонів – збитки через необґрунтовані виплати та надбавки керівництву й окремим посадовцям.

В офіційній заяві Державного підприємства «Документ» щодо публічного повідомлення про результати ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01 липня 2023 року по 30 вересня 2025 року, проведеної Державною аудиторською службою України (ДАСУ) у 2025 – 2026 роках, зазначено:

“за результатами вказаної ревізії контролюючим органом не виявлено порушень у частині нарахування та виплат заробітної плати (або будь – яких її складових) діючим посадовим особам та керівництву підприємства.

Вказані у публічному повідомленні ДАСУ посадові особи станом на початок ревізії були звільнені з підприємства, відносно дій цих колишніх посадових осіб підприємства правоохоронними органами проводиться досудове розслідування.

На сьогоднішній день підприємством виконується вимога ДАСУ та вживаються всі необхідні заходи правового характеру для стягнення зазначених збитків з відповідальних колишніх співробітників ДП «Документ».

Щодо питання застосування ДП «Документ» певних процедур закупівель слід зазначити, що підприємство вважає такі висновки ДАСУ передчасними, а під час ревізії було подано належні заперечення та правові обґрунтування. В подальшому відповідна правова позиція буде надана компетентному суду під час остаточного вирішення вказаного питання”.

Сообщение Державне підприємство “Документ” виступило з офіційною заявою щодо результатів ревізії появились сначала на Український репортер.

Про це Президент України Володимир Зеленський заявив під час звернення до учасників засідання Європейської ради, передає Укрінформ.

“Росія має чітко усвідомити й реально відчути, що Україна буде в Європі, і це не зупинити. Саме тому ми проводимо внутрішні реформи та працюємо на зовнішньому рівні, щоб забезпечити чітку дату вступу України в ЄС. Якщо буде визначена чітка дата, це означатиме, що росія ніяк не зможе заблокувати наш вступ”, – зазначив Зеленський.

За його словами, очевидно, що зараз блокуються різні речі, і об’єднаній Європі складно реалізувати навіть уже ухвалені рішення.

“Цього не має статися з відкриттям кластерів для України чи з нашим вступом – це питання довіри, безпеки та майбутнього”, – додав він.

Як повідомлялося, Президент Євроради Антоніу Кошта під час засідання Євроради розкритикував главу угорського уряду Віктора Орбана за «неприпустиму» поведінку у зв’язку із блокуванням узгодженого ним же кредиту для України.

Фото: Офіс Президента

Сообщение Має бути визначена чітка дата для вступу України до ЄС, щоб росія жодним чином не змогла його заблокувати – Зеленський появились сначала на Український репортер.

У версії за 2026 рік — сім українських доларових мільярдерів. Про це пише Forbes Україна.

Найбагатшим українцем залишається власник груп ДТЕК і «Метінвест» Рінат Ахметов. Станом на березень 2026-го його статки оцінюються у $7,8 млрд, що трохи менше, ніж роком раніше, коли вони становили $7,9 млрд. У глобальному рейтингу він посідає 472-ге місце, тоді як у 2025 році був на 390-й позиції.

Статки зятя Леоніда Кучми Віктора Пінчука також скоротилися. Власник інвестиційно-промислової групи «Інтерпайп» має $2,8 млрд, тоді як торік його капітал оцінювався у $3,2 млрд. У світовому рейтингу він опустився до 1504-го місця проти 1141-го роком раніше.

Натомість значне зростання продемонстрували статки співзасновника фінтех-компанії Revolut Влада Яценка. Вони збільшилися з $1,2 млрд у 2025 році до $2,2 млрд у 2026-му. Завдяки цьому він піднявся до 1913-го місця, тоді як рік тому займав 2623-тю позицію.

Експрезидент України Петро Порошенко має $1,5 млрд, що менше проти $1,8 млрд торік. У рейтингу він посідає 2600-те місце, тоді як у попередньому списку був на 1947-му.

Засновник агрохолдингу Kernel Андрій Веревський також втратив частину статків, які скоротилися з $1,4 млрд до $1,2 млрд. У глобальному рейтингу він опустився до 3017-го місця проти 2356-го роком раніше.

Статки двох українських бізнесменів – Вадима Новинського та Костянтина Жеваго – за рік майже не змінилися і становлять близько $1,2 млрд у кожного. Водночас обидва втратили позиції у світовому рейтингу Forbes: якщо в 2025 році вони займали 2623-тє місце, то в списку за 2026 рік опустилися до 3017-ї сходинки.

Найбагатшою людиною світу вчергове став Ілон Маск з капіталом близько 839 млрд доларів.

Далі йдуть співзасновники Google — Ларрі Пейдж (257 млрд) і Сергій Брін (237 млрд доларів).

У топ-10 також потрапили Джефф Безос, Марк Цукерберг, Ларрі Еллісон, Бернар Арно, Дженсен Хуанг, Воррен Баффет і Амансіо Ортега.

Сообщение Семеро українських доларових мільярдерів серед найбагатших людей світу появились сначала на Український репортер.

В категорії “Проза” переможцями визнано:

Белянський Павло. Роман «Битись не можна відступити»
Щербак Юрій. Книга «Мертва памʼять. Голоси і крики»

Інші категорії.

Творче кураторство культурно-мистецьких проектів

Гаук Тетяна, Грозовська Олена, Кулівник Михайло, Лісова Катерина (куратори виставки), Подольцева Дар’я (дизайнерка виставки). Виставковий проєкт «Алла Горська. Боривітер».
Сахарук Валерій (куратор). Культурно-мистецький проєкт «30х30. Сучасне українське мистецтво».

Концертно-виконавське мистецтво

Ткач Юлія (диригентка, художня керівниця Академічного хору ім. П. Майбороди Українського радіо). Медіапроєкт «За крок до Перемоги», мистецькі цикли «Постаті», «Зустріч епох», концертні програми та фондові записи 2020-2025 років.

Фотомистецтво

Олена Гром із фотопроєктом «Вкрадена весна».

Публіцистика і журналістика

Криштопа Олег. Документальний роман «Радіо «Афродіта».

Літературознавство і мистецтвознавство

Авраменко Олеся. Низка мистецтвознавчих науково-популярних творів з авторської серії «Accent» – чотири книги «БІЛОКУР», «ПРИХОДЬКО», «ТІСТОЛ».
Тримбач Сергій. Книга «Іван Миколайчук. Містерії долі»

Театральне мистецтво

Дмітрієва Оксана (режисерка). Вистави «Вертеп», «Жираф Монс» Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва, «Буря» Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, «Медея» Івано-Франківського національного академічного театру імені Івана Франка.

Кіномистецтво

Остріков Павло (автор сценарію, режисер). Фільм «Ти – Космос»

Декоративно-прикладне мистецтво

Мацієвський Ігор (майстер художнього скла). Мистецький проєкт «Народжені у вогні» (серія художніх робіт українського скла).

Візуальні мистецтва

Білик Назар. «Меморіал українським розвідникам», серії скульптур «Збурений простір», «Сплав».

Загалом номінацій 13. Повний список лауреатів – в указі Президента України.

Сообщение Стали відомі прізвища лауреатів Шевченківської премії-2026 появились сначала на Український репортер.

Наприклад, у 2024 році середня щомісячна винагорода судді місцевого загального суду складала 107,8 тис. грн, у адміністративних та господарських судах платять по 121,5 тис. грн, а судді апеляційних судів отримують в середньому по 234,7 тис. грн.

Про це йдеться в матеріалі NGL Media.

Секрет у надбавках – за стаж, за додаткову посаду, за знання іноземних мов, за науковий ступінь.

В результаті кожен п’ятий український суддя є сертифікованим науковцем – кандидатом (доктором філософії) або доктором юридичних наук. При цьому якість їхніх наукових робіт викликає сумніви у незалежних експертів, а у текстах неодноразово викривали плагіат.

NGL.media дізналися, судді яких судів найчастіше захищали дисертації та отримують надбавки за науковий ступінь. Також ми дослідили виявлені раніше Громадською радою доброчесності і
порушення у дисертаціях суддів. Результати свідчать про серйозні проблеми з дотриманням правил академічної доброчесності у наукових роботах суддів. І коштують вони для українського бюджету чимало.

Виявилося, що загалом в Україні працюють 916 суддів з науковим ступенем. Захистивши кандидатську і
чи докторську дисертацію, вони отримують щомісячну надбавку до зарплати у 15% чи 20% відповідно.

Загалом майже 20% від загальної кількості суддів мають науковий ступінь. Найбільша частка науковців, понад 65%, виявилася у Верховному суді – 96 зі 146 суддів. Лише на доплати до їхніх зарплат щороку витрачається близько 30 млн грн.

Минулого року надбавки за наукові ступені суддів обійшлися українському бюджету щонайменше у 123 млн грн, а за останні чотири роки загальна сума сягнула майже 490 млн гривень.

Торік понад 2,3 млн грн доплат за наукові ступені отримали судді Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК), який був ліквідований ще у грудні 2022 року. Ці судді не здійснюють правосуддя, але формально залишаються на посадах – поки не пройдуть кваліфікаційне оцінювання. Лише тоді вони можуть бути звільнені чи переведені в інший суд.

NGL Media.

Сообщение У які суми обходяться державі судді-науковці появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у Звіті Рахункової палати про результати аудиту відповідності на тему «Закупівля безпілотних систем», ухваленому на засіданні 6 березня.

Контрольний захід охопив період 2024 року, та з окремих питань – до 30.06.2025-го.

За результатами аудиту виявлено низку недоліків та невідповідностей, які завадили своєчасному забезпеченню потреби ЗСУ в безпілотних системах.

Зокрема:

– Потреба ЗСУ в безпілотних системах не була забезпечена повною мірою фінансовим ресурсом.

– Процеси визначення потреби в безпілотних системах, планування та пріоритизації їх закупівель, визначення нагальної потреби, розподілу та врахування висновків про спроможність виконавців виконувати державні контракти потребують нормативного врегулювання та вдосконалення, зокрема в умовах воєнного часу.

– Більш ніж 50% державних контрактів укладалися з недотриманням вимог законодавства про закупівлі. Виявлені численні факти збільшення вартості закупівель, недотримання термінів поставок та інших вимог державних контрактів.

– Не вжито заходів щодо мінімізації вартості закупівель та недопущення утворення простроченої дебіторської заборгованості.

– Ненараховані штрафні санкції та неперераховані отримані кошти від штрафних санкцій до державного бюджету тощо.

Загалом виявлені аудитом недоліки та невідповідності склали більше 77 млрд гривень. Окремі з них уже усунуто.

Зокрема, Агенцією оборонних закупівель перераховано до державного бюджету 152 млн грн санкцій від неналежного виконання зобов’язань за державними контрактами. Ще 3,5 млн грн надійшло на рахунок Агенції як оплата санкцій за несвоєчасну поставку безпілотних систем.

Своєю чергою об’єкти контролю під час аудиту усунули дублювання функцій окремих підрозділів та посилили внутрішній контроль.

Надані Рахунковою палатою об’єктам контролю рекомендації сприятимуть удосконаленню закупівель безпілотних систем для потреб ЗСУ та підвищенню обороноздатності держави загалом.

Звіт буде надіслано Офісу Генерального прокурора.

Сообщение Рахункова палата виявила численні факти збільшення вартості закупівель безпілотників для воїнів появились сначала на Український репортер.