Про це інформує пресслужба суду.

За даними “Української правди”, йдеться про Ігоря Желєзного та Ірину Григор’єву.

Підозрювані зобов’язані внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду або забезпечити їх внесення заставодавцем.

На підозрюваних також покладено процесуальні обов’язки:

– прибувати за кожною вимогою до слідчого, детектива, прокурора чи суду;
– не виїжджати за межі Київської області та м. Києва без дозволу слідчого, детектива, прокурора чи суду;

– повідомляти слідчого, детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

– утримуватися від спілкування з особами, вказаними в ухвалі суду;

– здати на зберігання до відповідних органів державної влади наявні паспорти для виїзду за кордон; інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Строк дії обов’язків – до 21 липня включно.

Нагадаємо: НАБУ і САП розширили коло підозрюваних у масштабній корупції у Верховному суді. Йдеться про: трьох чинних суддів Верховного суду та суддю Верховного суду у відставці. За версією слідства, ці особи одержали неправомірну вигоду за ухвалення рішення в інтересах власника групи “Фінанси і кредит” у справі Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Власник групи “Фінанси і кредит” Костянтин Жеваго наполягає, що не має жодного стосунку до справи про корупційну схему у Верховному суді.

Читайте також: За ексголову Верховного Суду Князєва внесли 18 мільйонів застави

Сообщение Двом підозрюваним суддям Верховного суду обрали мільйонні застави появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляють «Схеми» з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

«Цей внесок зробив Сергій Станіславович Ребров. Згідно з базами даних, які є в розпорядженні журналістів, в Україні усього одна людина з таким ПІБ (другий тезка вже покійний). Це — відомий багаторічний футболіст київського „Динамо“, тренер, очільник національної збірної з футболу протягом трьох років — Сергій Ребров», — зазначають «Схеми».

На дзвінки і повідомлення журналістів Ребров не відповів.

Раніше ЗМІ стверджували що саме Єрмак просував кандидатуру Реброва на посаду тренера збірної України перед призначенням у 2023 році. І власне, саме через зв’язки з Єрмаком Ребров залишався на посаді, попри постійні провали збірної.

Водночас, раніше в інтерв’ю ютуб-каналу «Бомбардир» Ребров дійсно визнав, що саме Андрій Єрмак був ініціатором його повернення на пост головного тренера збірної України.

«Я дуже вдячний Андрію, дуже вдячний людям, які зараз дійсно допомагали тому, щоб я повернувся в Україну», — говорив тренер.

«Я знаю Андрія дуже давно. До того моменту, як він став помічником президента. Він дуже порядна людина. Ми спілкуємось доволі часто. Він був ініціатором того, щоб я повернувся в Україну і працював зі збірною, але це було до повномасштабної агресії Росії», — розповідав Ребров.

Громадський активіст і ветеран, що втратив на фронті дві ноги, Олег Симороз стверджує, що Ребров і Єрмак нібито мають спільного кума — скандального нардепа Миколу Тищенка, який хрестив їх обох дітей.

За даними «УП», станом на 10 ранку 15 травня за ексглаву ОП внесли близько 44,5 млн грн. Не вистачає ще близько 95,4 мільйонів.

Як зазначає нардеп Ярослав Железняк, заставу мають внести до сьогоднішнього вечора, інакше Єрмак ще і вихідні проведе у СІЗО.

Ще 8 мільйонів гривень — внесла Роза Тапанова, керівниця Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Як стверджують у Bihus.Info, вона була юристкою у фірмі, пов’язаній з Єрмаком.

Також 6,5 мільйона гривень вніс адвокат Сергій Свириба. За даними УП, він є одногрупником Єрмака.

Що цікаво, 666 гривень застави вніс Григорій Гришкан, український актор і громадський діяч. Наразі невідомо, чи Гришкан жартував, враховуючи «пристрасть» Єрмака до віщувань і ворожок.

Нагадаємо, у четвер, 14 травня, ВАКС обрав колишньому голові ОПУ Андрію Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 140 млн грн.

У залі суду Андрій Єрмак заявив, що не має грошей на заставу.

Сообщение Ребров дав 30 мільйонів гривень на заставу для Єрмака. Хто ще вносив кошти? появились сначала на Український репортер.

НАБУ та САП підозрюють його у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. За їхніми даними, колишній соратник президента може бути причетний до відмивання 460 млн. грн. на будівництві кооперативу “Династія” під Києвом.

Засідання ВАКС щодо запобіжного заходу Єрмаку тривали три дні.

САП раніше заявила, що клопотатиме про тримання Андрія Єрмака під вартою з альтернативою застави у 180 мільйонів гривень.

Очікувалося, що суд ухвалить рішення у вівторок, 12 травня, але засідання відклали для того, щоб захист міг ознайомитися з матеріалами справи.

Наступного дня відбулося закрите засідання, на якому прокуратура представила частину доказів, що не мали бути публічними, а на відкритій виступив адвокат Єрмака Ігор Фомін. Після того, як суддя отримав додаткові докази від прокуратури, він оголосив про відкладення засідання ще на один день.

Засідання суду у середу кілька разів переривалося через російський обстріл. У залі були присутні десятки журналістів.

Перед засіданням Андрій Єрмак сказав пресі, що для нього важливо, “щоб правосуддя було незалежним”.

“На жаль, тиск інформаційний дуже великий всі ці місяці, але ми всі мріємо жити в правовій державі… Я тут, в Україні, я прийшов зі своїм захисником для того, щоб, користуючись своїм правом конституційним захищати себе”, – додав він.

13 травня перед судом Андрій Єрмак у коментарі BBC News Україна сказав, що зі справою ознайомився “наскільки це можливо було за такий короткий строк”.

Під час попереднього засідання захисник Єрмака Ігор Фомін заявив, що отримав матеріали справи, 16 томів, лише за кілька годин до початку суду.

Кожен з томів, за його словами, містить в середньому 250 сторінок. Адвокат заявив, що не міг їх “не те, що опрацювати”, а “навіть прочитати не було фізичної можливості”.

Перша частина засідання в середу відбулася у закритому режимі. Напередодні прокурор попереджала, що частину доказів вона має зачитати не під камери, і суддя погодився на це.

В перерві, яка відбулася в межах закритої частини, Єрмак вийшов до журналістів.

Стандартно розказав про те, що він з 24 лютого перебуває в Україні: як передала кореспондентка BBC News Україна Софія Середа з зали суду, майже на всі запитання Єрмак відповідав саме цією тезою.

Відкрита частина почалася з виступу захисника ексочільника ОП Ігоря Фоміна: адвокат зачитав деякі фрагменти з матеріалів справи, здебільшого коментуючи їх як “власні припущення сторони обвинувачення”.

За його словами, немає свідків, експертиз чи зафіксованих розмов, які б підтверджували обвинувачення, а документи, надані прокуратурою, він назває такими, що “не є джерелом доказів у розумінні кримінального закону”.

Загалом Фомін наполягав на браку доказів у прокуратури, що підкріплював декілька разів риторичним запитанням: “До чого тут Єрмак?”

Говорячи про запобіжний захід, захист заявив, що, з одного боку, немає жодних ризиків, що могли би бути підставою тримання Андрія Єрмака під вартою. Таких як, наприклад, переховування від слідства, знищення доказів, чи тиску на свідків, експертів або інших учасників провадження.

З іншого боку, як каже Фомін, сума застави є непосильною для ексочільника ОП: в нього немає 180 млн гривень, про які клопоче прокуратура. Сам Єрмак це підтверджує і наполягає, що свою декларацію про доходи заповнював “чесно і сумлінно”, й що нічого поза вказаним у ній майном він не має.

Зрештою, за словами Фоміна, після відставки з посади голови ОП Єрмак не покинув Україну, “не поїхав у Монако”, а повернувся до адвокатської діяльності. Тепер, як заявив адвокат, він робить щось “що йому по душі – допомагає людям”.

Він зачитав декілька листів від командирів військових частин і окремих службовців, у яких вони дякують Національній асоціації адвокатів та особисто Андрію Єрмаку за юридичну допомогу.

“У професійній громадській діяльності адвокат Єрмак зарекомендував себе як викокваліфікований, принциповий і відповідальний фахівець із бездоганною діловою репутацією”, – зацитував Фомін один із листів.

За словами прокурорки, чимало листів мали однаковий вигляд і структуру.

“Я вважаю, що будь-яких підстав для тримання під вартою (…) Андрія Єрмака, просто немає. Будь-яких ризиків немає і не може бути, про що ми донесли суду як у відкритому, так і закритому засіданні”, – заявив адвокат у завершальній промові.

Фомін попросив суддю обрати як запобіжний захід заставу та не обмежувати пересування Андрія Єрмака Україною – адже це, за словами адвоката, може “негативно вплинути” на його адвокатську діяльність, яка “дуже потрібна, не тільки адвокатурі, а й взагалі Україні”.

На завершення засідання виступив сам Єрмак. Він заявив, що підтримує все, що сказав його захисник, і заперечив всі обвинувачення.

“Протягом того часу, про який ми багато сьогодні говорили: а саме з 5 ранку 24 лютого 2022 року, практично 2,5 роки я знаходився цілодобово, (…) я жив там (в Офісі президента. – Ред.). Тому практично не мав можливості десь бувати, щось іще робити”, – заявив Єрмак.

Андрія Єрмака підозрюють у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, в особливо великих розмірах або організованою групою осіб.

З поширеної напередодні НАБУ заяви можна зробити висновок про те, що Андрій Єрмак, за версією слідчих, оплачував з незаконних доходів будівництво резиденції, до якої планував заселитися у майбутньому.

Заява НАБУ містить дуже мало подробиць щодо діянь, інкримінованих конкретно Єрмаку. У ній йдеться про те, що колишній глава Офісу президента зацікавився будівництвом у кооперативі “Династія” приблизно влітку 2020 року, він іноді цікавився ходом робіт на об’єкті й погоджував дизайн інтер’єрів майбутнього будинку.

Вартість спорудження резиденції у “Династії” слідство оцінює приблизно у два мільйони доларів. Проте оцінка розміру зловживань конкретно Єрмаком у заяві НАБУ не пролунала.

Нагадаємо, що 11 травня, НАБУ і САП вручили Андрію Єрмаку підозру. Її оголосили за ч. 3 ст. 209 КК – легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.

За даними НАБУ, будівництво вели у Козинській сільраді у Київській області.

Там фігуранти нібито домовилися побудувати чотири приватні резиденції для особистого проживання.

Площа кожної резиденції становить близько 1000 кв. м. Резиденції зводилися на ділянках загальною площею понад 8 гектарів, вартість яких могла перевищувати 6 млн доларів.

За даними НАБУ і САП, майбутні власники резиденцій та інші особи за 2021-2025 роки “відмили” на будівництві майже 9 млн доларів США.

“Процесуальні дії ще відбуваються, тож поки що зарано давати оцінки”, – заявив у понеділок увечері журналістам радник президента Дмитро Литвин.

Сам Володимир Зеленський жодним чином не коментував ці події.

Сообщение Єрмаку обрали запобіжний захід із 140-мільйонною заставою появились сначала на Український репортер.

Це вияснили розслідувачі NGL.media. Вони зазначили, що всі справи розглядалися (або розглядаються) у Хмельницькому окружному адміністративному суді.

Тетяну Крупу, депутатку місцевої облради й головну лікарку обласного центру медико-соціальної експертизи, затримали в жовтні 2024 року.

Лише під час обшуків вдома та в її кабінеті правоохоронці знайшли 6 мільйонів доларів готівкою. Крупа та члени її сім’ї володіють елітними авто й десятками об’єктів нерухомості у Києві та Львові, а також в Іспанії, Австрії, Туреччині. Окрім цього, родина має чималі закордонні рахунки.

Слідчі вважають, що МСЕК під керівництвом Крупи масово встановлювала інвалідність ІІ групи прокурорам, котрі насправді не мали реальних підстав для такого статусу. Офіс генпрокурора підтвердив, що у майже 30% прокурорів Хмельницької області була інвалідність – це аномально високий показник порівняно з іншими регіонами.

Після цього Україною прокотилась хвиля перевірок працівників правоохоронних та інших державних органів, які отримують пенсії з інвалідності. Усю структуру МСЕК розформували, замінивши їх експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО).

Станом на серпень 2025 року завдяки перевіркам було скасовано понад 800 рішень українських МСЕК про встановлення групи інвалідності. Що стосується Хмельницької області, то таких рішень було як мінімум 33; ще у 23 випадках групу інвалідності змінили. Процес ще не завершено.

Перевірку обґрунтованості рішень МСЕК проводить Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, розташований у Дніпрі. Усі прокурори, статус інвалідності яких викликав сумніви, мали пройти там обстеження, але не всі на це погодилися.

До прикладу, прокурор Хмельницької облпрокуратури Олександр Терлецький, який мав безтермінову інвалідність ІІ групи, не поїхав до Дніпра. Як наслідок, йому автоматично скасували інвалідність і звільнили з посади. Зараз він намагається повернутись на роботу через суд і поновити статус особи з інвалідністю.

Журналісти заявили, що загалом НДІ перевірив 78 хмельницьких прокурорів і скасував інвалідність 33-м із них.

МОЗ не розголошує їхні імена, проте у NGL.media проаналізували список із 50 прізвищ прокурорів, опублікований журналістом Юрієм Бутусовим. Виявилось, що 32 особи уже оскаржили ці рішення у Хмельницькому окружному адміністративному суді.

Частину справ ще розглядають, але є і закриті: 18 прокурорів уже отримали позитивне рішення суду, тобто повернули собі групу інвалідності. І лише у п’яти випадках суд підтвердив законність рішення спеціалізованого НДІ, який скасував інвалідність.

У кількох випадках НДІ скасував рішення про інвалідність, яка уже втратила чинність. Ще кільком прокурорам вдалось оскаржити своє позбавлення пільг через суперечливі висновки експертів або помилки в документах.

Тетяна Крупа в лютому 2026 року подала виправлену декларацію, в якій раптово “знайшлися” мільйони готівки, рахунок у Польщі й додаткове майно, записане на чоловіка. Усе це з’явилося на тлі завершеного розслідування, де Крупу підозрюють у незаконному збагаченні на 160 мільйонів гривень і виведенні коштів за кордон.

– У вересні 2025-го Крупі вдягнули електронний засіб контролю, після чого вона вийшла із СІЗО під заставу. Остаточного вироку в її справі (станом на травень 2026-го) поки що немає.

Сообщение Хмельницькі прокурори масово повертають через суд інвалідність, яку їм скасували після скандалу з Крупою появились сначала на Український репортер.

“НАБУ і САП викрили організовану групу, причетну до легалізації 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом.

За даними НАБУ, у 2018 році “Че Гевара” (за даними УП, під цим прізвиськом у розслідуванні фігурує колишній віцепрем’єр-міністр та ексголова “Нафтогазу” Олексій Чернишов) увійшов у склад засновників TОВ BLOОM Development.

Влітку 2019 року це товариство придбало у Козинської сільради на Київщині понад 4 га землі, яка й стала основою для майбутнього будівництва.

В листопаді того ж року році “Че Гевару” призначають головою Київської ОДА. Через статус держслужбовця свою частку в статутному капіталі товариства він передає своїй дружині.

В березні 2020 року “Че Гевара” очолює Міністерство розвитку громад та територій, а вже у травні 2020 року зароджуються концепції будівництва приватних резиденцій “Династія” на землях, які перебувають у власності та частково в оренді TОВ BLOОM Development, засновником якого є дружина Чегівари.

Для реалізації проекту “Че Гевара” з підконтрольних йому осіб формує команду проєкту “Династія”

Дослівно НАБУ: “Вартість земельних ділянок в Козині, на яких планували будівництво династії, за оцінками самих же учасників проєкту, складала на той час від 4 000 до 20 000 доларів США за одну сотку землі.

Водночас резиденції мали зводитись на ділянках загальною площею понад 8 га, вартість яких могла перевищувати 6 млн доларів США.

НАБУ і САП увечері 11 травня проводять слідчі дії з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Сообщение Єрмаку повідомили про підозру появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба ВАКС.

Рішення ухвалили ще 8 травня. Суд частково задовольнив скаргу представника цивільного позивача і змінив вирок лише в частині цивільного позову.

В іншій частині апеляцію залишили без задоволення, а сам вирок — без змін.

До цього суд першої інстанції відмовив у задоволенні цивільного позову АТ “Укргазвидобування” про відшкодування до ексочільника ДФС, а цивільний позов до колишнього директора одного з департаментів ДФС залишив без розгляду.

Рішення апеляційної палати набрало законної сили з моменту проголошення, його ще можна оскаржити в Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду.

Нагадаємо, що  це рішення стосується епізоду “газової справи” Онищенка, у якому фігурував колишній голова ДФС Роман Насіров. За версією слідства, у 2015-2016 роках він незаконно розстрочив сплату рентних платежів і податкового боргу компаніям, пов’язаним з екснардепом Олександром Онищенком.

Його компанії працювали у спільній діяльності з “Укргазвидобуванням” і були частиною ширшої “газової справи”. У ній Онищенка обвинувачували в організації схеми продажу газу “Укргазвидобування” через підконтрольні компанії за заниженими цінами з подальшим перепродажем за ринковою ціною.

У квітні 2024 року ВАКС заочно засудив Онищенка до 15 років позбавлення волі у справі про заволодіння 740 млн грн, але 20 травня 2025 року Апеляційна палата ВАКС скасувала цей вирок і призначила новий розгляд у суді першої інстанції.

Окремо ВАКС розглядав справу Насірова щодо податкових розстрочок для компаній, пов’язаних з Онищенком. 31 жовтня 2025 року суд визнав Насірова винним у зловживанні службовим становищем, а 2 травня 2026 року апеляція призначила ексголові ДФС Роману Насірову 6 років увʼязнення.

Сообщение Суд зобов’язав Насірова відшкодувати 11 мільйонів “Укргазвидобуванню” появились сначала на Український репортер.

Загалом проведено понад 40 слідчих дій у чинних та колишніх посадових осіб з числа керівного складу. Вилучено автівки, мотоцикли, гроші в національні та іноземній валюті.

Про це повідомляє Національна поліція України.

Серед задокументованих фактів – незаконне збагачення та випадки недостовірного декларування посадовців майже на 92 млн грн. Один із фігурантів – начальник РТЦК в Одесі – за час перебування на посаді значно покращив свій матеріальний стан та здобув активів на понад 45 млн грн.

Поліцейські документують діяльність як чинних, так і колишніх посадовців ТЦК та СП, які, за даними слідства, могли використовувати службове становище для отримання незаконних доходів. Йдеться про керівників відділів, груп, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також їх службових осіб.

До прикладу, сума розбіжності між активами в декларації одного з помічників начальника об’єднаного МТЦК та СП та реальним станом становить 10 млн грн, а колишнього офіцера відділення рекрутингу та комплектування вже іншого РТЦК – 6,6 млн грн.

У межах кримінальних проваджень оперативники ДСР Нацполіції та його теруправлінь спільно зі слідчими підрозділами поліції в областях, ДБР та прокуратурами у сфері оборони провели масштабні відпрацювання по всій Україні – 44 обшуки за місцями проживання фігурантів, у службових приміщеннях та транспортних засобах у 16 регіонах країни.

Вилучили автомобілі Tesla різних моделей, мотоцикли, готівку в національній та іноземній валюті, різноманітні договори, серед яких договір про отримання безповоротної грошової допомоги в один мільйон гривень. Вилучені документи, можуть бути підставами для легалізації коштів, здобутих незаконним шляхом. Всі ці факти будуть перевірятися в межах кримінальних проваджень.

Окрім того, упродовж кількох днів складено понад 150 протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією за статтями 172-4 (Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності), 172-6 (Порушення вимог фінансового контролю) та 172-7 (Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) кодексу України про адміністративні правопорушення.

Досудове розслідування триває. Проводяться подальші заходи зі збору доказової бази для оголошення підозр фігурантам кримінальних проваджень.

Фото ілюстративне.

Сообщение Масштабні обшуки в начальників ТЦК: знайшли величезні статки появились сначала на Український репортер.

За даними слідства, службовці через посередника, адвоката, вимагали у підприємця 110 тисяч доларів за укладення угоди про визнання винуватості та припинення кримінального переслідування його компанії. Осіб затримано на гарячому під час одержання другого траншу у сумі 55 тисяч доларів. Тривають першочергові слідчі дії. Про це повідомляє НАБУ.

Фото: НАБУ/САП

Сообщение На хабарі викрили співробітників СБУ появились сначала на Український репортер.

Серед директорів цих фірм громадяни України, які з 2014 року проживають у так званій днр, підтримують російську владу та її агресію проти України, а одна з них працює вчителем та отримала відзнаку «Вчитель росії». Засновниками цих фірм також вказані особи, які нібито є громадянами Польщі. Проте відповідно до відомостей, отриманих з Польщі, ці особи є вигаданими.

Про це пише Національна поліція.

Також поліцейські встановили всі деталі ієрархічної структури та роботи конвертаційної групи — від фіктивних постачальників до організаторів і посередників. У грудні минулого року трьом учасникам схеми — керівнику конвертаційного центру, співорганізатору, який координував взаємодію між підприємством та конвертцентром, а також бухгалтерці групи — повідомлено про підозру.

Невдовзі після оголошення підозр махінатори з метою залякування слідчого планували провокації та навіть підшукували тих, хто може спалити автівку, а за «роботу» пропонували 2000 доларів.

За висновками судово-економічних експертиз, від мінімізації податків держава зазнала збитків, що сягають 100 мільйонів гривень, підрядник по оборонним контрактам «відмив» через конвертаційний центр майже 580 мільйонів гривень.

Як повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко, одним з «клієнтів»  махінаторів стало підприємство, яке впродовж 2023-2025 років виконувало контракти з ремонту військової техніки для Міноборони та Нацгвардії.

«Із 2,5 мільярда гривень, отриманих від держави, посадовці підприємства та ділки конвертаційного центру вивели у «тінь» понад 576 мільйонів. Йдеться про гроші держави, які мали працювати на оборону. Натомість їх виводили через фіктивні компанії та переводили в готівку», – стверджує Кравченко.

За словами Генерального прокурора, організатори «конвертаційного центру» створили та контролювали фірми-прокладки, яким посадовці підприємства виконувача контрактів для оборони переказувало кошти за неіснуючі товари та послуги.

При цьому, фіктивні постачальники існували лише на папері – без людей, без виробництва, з підставними керівниками з тимчасово окупованих територій і вигаданими іноземними бенефіціарами.

«Через мережу транзитних фірм кошти «відмивалися» та поверталися замовникам готівкою для їх незаконного збагачення, а компанія «конвертаційного центру» отримувала відсоток за «послуги». Паралельно створювався штучний збиток для підприємства, щоб не платити податки. За висновками експертиз сума становить понад 100 мільйонів», – зазначив Кравченко.

Булоо проведено понад 40 обшуків, в ході яких вилучено готівку, транспорт, техніку, печатки та «чорну» бухгалтерію. Повідомлено про підозру сімом особам. Вони під вартою без права застави.

Сообщение Махінатори вивели «у тінь» з оборонки понад пів мільярда гривень появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у пресслужбі Білого дому.

Після звуків стрілянини співробітники Секретної служби США евакуювали президента США зі сцени.

Інцидент стався під час вечері кореспондентів Білого дому у готелі Washington Hill у Вашингтоні.

Як повідомив CNN представник адміністрації, Трамп не постраждав і перебуває у безпеці. Згідно зі звітами, співробітники Секретної служби відтіснили журналістів із криками “Вогонь”.

На заході був присутній віце-президент США Джей Ді Венс, його також евакуювали.

Згодом сам Трамп повідомив про затримання того, хто стріляв.

“Того, хто стріляв, затримали і я запропонував: “Нехай шоу триває”.

Сообщение Трампа терміново евакуювали після стрілянини у Вашингтоні появились сначала на Український репортер.