Науковці публічно заявили про незгоду з результатами державної атестації МОН, за якими установу віднесено до категорії «Г» – з ризиком подальшої ліквідації. Вони вважають таке рішення необґрунтованим та протиправним, йдеться на Фейсбук-сторінці НАН України.

Оцінювання «заднім числом». Науковці обурені: МОН застосувало нові критерії оцінювання лише наприкінці 2024 року, але вимагає, щоб за ними звітували за період з 2020 року. «Ми не могли у 2020 році виконувати вимоги, які вигадали у 2024-му», – наголошують в інституті. Це пряме порушення Конституції щодо незворотності дії законів у часі.

Окремо наголошується, що під час оцінювання не було належно враховано статус Інституту як переміщеної установи. У 2014 році цей інститут був одним із провідних хімічних центрів Сходу. Вчені залишили в окупованому Донецьку все: унікальне обладнання, лабораторії та майно, обравши Україну. Колектив підкреслює: методика МОН абсолютно не враховує умови, в яких працює переміщена установа фактично без матеріальної бази.

Удар по національних інтересах. Поки ворог у Донецьку намагається легітимізувати вкрадене майно інституту як «російське», ліквідація української юридичної особи стане найкращим подарунком для пропаганди рф. Це сигнал, що Україна нібито не здатна підтримати свої наукові школи, які залишилися вірними державі.

Попри ситуацію, Інститут продовжує працювати над дослідженнями в інтересах оборони та повоєнного відновлення України – у сферах вуглехімії, вогнезахисту, деконтамінації бойових отруйних речовин, синтезу біологічно активних сполук.

Колектив Інституту закликає до перегляду рішень державної атестації та фахового, справедливого діалогу.

Фото ілюстративне з відкритих джерел.

Сообщение Колектив Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії вдарив на сполох – заклад намагаються ліквідувати появились сначала на Український репортер.

Полярне коло — це уявна лінія на широті 66°33′ (на півночі — Північне, на півдні — Південне), яка позначає межу зон, де спостерігаються полярний день (Сонце не заходить) та полярна ніч (Сонце не сходить) щонайменше одну добу на рік.

Про це пише Національний антарктичний науковий центр.

Українська антарктична станція «Академік Вернадський» розташована перед полярним колом. Саме з неї почався маршрут «Ноосфери» на крижаний Південь — через полярне коло, затоку Маргарет-Бей на західній стороні Антарктичного півострова до британської антарктичної станції «Ротера» на острові Аделейд.

Капітан криголама Андрій Старіш поділився: «На шляху понад дві години довелося маневрувати між айсбергами». Це надзвичайно «ювелірна» робота, що вимагає значного досвіду і гарного розуміння навігаційних можливостей судна.

На всьому шляху океанографи шукали морські теплові хвилі, які періодично виникають внаслідок глобального потепління навіть у холодних водах Антарктики. Для точнішого пошуку місць кліматичних аномалій за допомогою акустичного обладнання була зроблена картографія морського дна.

Далі спеціальним зондом CTD науковці виміряли в 12 точках Південного океану температуру, солоність, кисень, рівень кислотності, а також проаналізували хімічні та біологічні показники.

Результати виявилися досить несподіваними, але про них науковці розкажуть після завершення дослідження.

Також українські і мексиканські геологи за допомогою мультикореру (пристрій, що вдавлює в дно набір трубок) відібрали зразки донних відкладів. Їхній аналіз дозволить краще зрозуміти, як змінювався клімат останні сотні й тисячі років.

Окрім роботи в океані, вчені завітали на «Ротеру». Це найбільша антарктична станція Великої Британії, влітку там працює до 100 полярників, а взимку — 22. Були обговорені можливості спільних досліджень, які планується почати вже цього сезону.

До речі, зараз біля «Ротери» така ж температура, як і в Україні: від +1 до -2 С° (хоча в Антарктиці літо, а в нас — зима).

Тепер починається зворотний шлях «Ноосфери» до «Вернадського», на якому також триватимуть дослідження.

Фото: Андрій Старіш та команда «Ноосфери», Наталя Дікул, Laura Almaraz.

Сообщение Український криголам «Ноосфера» вперше працює за Південним полярним колом (+фото) появились сначала на Український репортер.

Ця подія щороку збирає близько 500 учасників із понад 30 країн. Україну представили 15 учнів-членів Малої академії наук. Результат – вражаючий: 5 золотих, 4 срібні, 6 бронзових і 2 спеціальні нагороди. Про це повідомляє Міністерство освіти та науки України.

Найвищі відзнаки отримали киянки Вікторія Гончаренко та Софія Гончарова. Обидві роботи відзначили за точність досліджень, новаторський підхід і потенціал для підприємницької реалізації.

Вікторія Гончаренко представила проєкт “Властивості кута Кобба і вписаної в кут параболи та їх застосування для моделювання сколіотичної дуги хребта”. Науковий керівник – Ігор Савченко.

А Софія Гончарова презентувала проєкт “Gammarus fossarum як тестерний об’єкт дослідження генотоксичності середовища”. Наукова керівниця – Світлана Костенко.

Призерами виставки стали також київські школярі: Артем Телефус, Олександр Курінний, Артем Сачко, Андрій Сидорчук, Єлизавета Войтович, Ростислав Сапсай.

Фото: Міністерство освіти та науки України

Сообщение Київські школярі здобули найвищі відзнаки на світовій виставці винаходів появились сначала на Український репортер.

Це – 25 років щоденної наукової праці задля розвитку вітчизняної медицини. Практично, по три наукових книги в рік! Серед них 50 монографій, 15 навчальних посібників, 3 підручники для студентів-медиків, 11 довідників. Тематика книг стосується захворювання органів дихання, алергічних і професійних хвороб, фізіотерапії, невідкладних станів, повідомляє Національний реєстр рекордів.

Без перебільшення, кожен студент-медик чи практикуючий лікар користується книгами Михайла Регеди. Найбільш затребувані з них: «Невідкладні стани», «Пульмонологія», «Патофізіологія», «Фізіотерапія», «Невідкладна медична допомога при гострих отруєннях». Серед ТОП-5 наукової літератури найпопулярнішими є: «Екзогенний алергічний альвеоліт», «Пневмонія», «Бронхіальна астма» «Запалення – типовий патологічний процес», «Плеврити».

Національний реєстр рекордів офіційно визнав професора Михайла Регеду рекордсменом України в номінації «Автор і співавтор найбільшої кількості книг з медицини». Досягнення увійшло до найбільш престижної категорії рекордів – «Наука і Технології».

Фото: Національний Реєстр Рекордів

Сообщение Рекорд: український професор написав 16 тисяч 739 сторінок наукової літератури з медицини появились сначала на Український репортер.

Науковець пішов із життя внаслідок хвороби, повідомляють The Guardian та Bloomberg.

Чень Нін Ян народився у східному Китаї у 1922 році у родині професора математики Університету Цінхуа, що неподалік Пекіна. Майбутній нобелівський лауреат здобув ступінь магістра в китайському виші, а наприкінці Другої світової війни переїхав до США, де отримав стипендію в Чиказькому університету.

Там він навчався під впливом професора Енріко Фермі – фізика, відомого як творця першого у світі штучного ядерного реактора. У Чиказькому університеті Ян здобув докторський ступінь.

На запрошення батька атомної бомби Джуліуса Роберта Оппенгеймера він долучився до Інституту перспективних досліджень у Принстонському університеті. У 1955 році Ян став професором закладу вищої освіти.

Вчений працював над статистичною механікою та принципами симетрії у фізиці елементарних частинок. У 1957 році він розділив Нобелівську премію з фізики з Цзун-Дао Лі, який помер у 2024 році.

Нагороду науковці отримали за роботу, яка спростувала загальноприйнятий закон парності у слабкій взаємодії.

До публікації статті вчених фізики протягом тривалого часу вважали, що частинки поводяться однаково при дзеркальному відображені. Тобто фізичні закони не змінюються при за таких умов. Згодом це експериментально підтвердила науковиця Чжень-Сюн У.

Ян та Лі стали першими дослідниками китайського походження, які отримали Нобелівську премію.

У переможній промові вчений описав себе як людину, яка відчуває себе “в багатьох сенсах продуктом як китайської, так і західної культур, що перебуває в гармонії та конфлікті”.

Щоб спростити роботу у Штатах, Ян став громадянином США у 1964 році. Згодом він описував це рішення як “болюче” і таке, про що він шкодував, бо його батько відмовився бачитися із сином навіть перед смертю.

Читайте також :
За що відзначили лауреатів Нобелівки з фізики і до чого тут українці: пояснює академік НАН
У 1997 році науковець став почесним директором новоствореного Інституту перспективних досліджень Університету Цінхуа, а згодом повернувся до Китаю, розпочавши там дослідницьку та викладацьку роботу.

У 2015 році науковець відмовився від громадянства США та отримав китайський паспорт. Крім того, Ян переконав піти його шляхом й інших учених, зокрема Ендрю Чі-Чі Яо – провідного комп’ютерного науковця та лауреата премії Тюрінга.

“США – це прекрасна країна, яка дала мені дуже гарні можливості для проведення наукових досліджень”, – казав фізик.

Нагадаємо, цьогоріч Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк, Мішель Г. Деворе та Джон М. Мартініс, які відкрили макроскопічне квантовомеханічне тунелювання та квантування енергії в електричному колі.

Сообщение У Китаї помер 103-річний лауреат Нобелівської премії з фізики Чень Нін Ян появились сначала на Український репортер.

Яку програму біологічної зброї розвивали комуністи й пробірки з якими хворобами перейшли під контроль кремля, – пише Фокус.

Інвестуючи в “Біопрепарат”, срср розраховував, що біологічна зброя зможе забезпечити асиметричну перевагу над Заходом.

Фокус переклав статтю воєнного аналітика порталу The National Interest Гаррісона Касса, присвячену темі біологічної зброї. У матеріалі з назвою “Жахіття наяву: таємна програма срср зі створення біологічної зброї” Касс розповів про секретну програму срср і про те, у що її перетворила рф.

У розпал холодної війни радянський союз розпочав масштабну програму зі створення біологічної зброї під назвою “Біопрепарат”. Секретна програма “Біопрепарат”, що діяла на базі перепрофільованих цивільних інститутів, була відома публіці як фармацевтичний і біозахисний конгломерат, що загалом відповідало дійсності. Але подвійну природу програми, яка включала розробку наступальної біологічної зброї, ретельно приховували.

У період свого розквіту програма “Біопрепарат” охоплювала десятки дослідницьких інститутів, виробничих підприємств і випробувальних центрів, в яких працювали тисячі співробітників по всьому радянському союзу. Масштаби програми вражали як з точки зору об’єктів і трудових ресурсів, так і досліджень у галузі біологічної зброї.

Дослідження “Біопрепарату” були зосереджені на декількох біологічних агентах, таких як сибірська виразка, які, на думку радянських вчених, можна було б з успіхом використовувати як зброю в разі конфлікту.

Сибірську виразку викликають бактеріальні спори, які при вдиханні викликають важку системну інфекцію. Вдихання призводить до лихоманки, дихальної недостатності й шоку; без лікування вдихання спор майже завжди призводить до летального результату. Шкірні форми сибірської виразки менш смертоносні, але призводять до спотворення обличчя і можуть перерости в системне захворювання. Сибірська виразка мала стратегічну цінність через свою смертоносність і здатність спор зберігатися в навколишньому середовищі.

Віспа. радянський союз також досліджував віспу, яка викликає високу температуру, що супроводжується характерним гнійничковим висипом. Віспа летальна; хоча існують вакцини, їх зазвичай не вводять, оскільки хвороба була викорінена в дикій природі. Ті, хто виживає після спалахів віспи, часто залишаються із серйозними шрамами, а іноді й сліпотою. Хвороба також має серйозний психологічний ефект через похмуру історію епідемій цього захворювання.

Чума. Дослідження також проводилися на Yersinia pestis, більш відомій як чума. Наслідки хвороби залежать від форми. Бубонна чума викликає набряк лімфатичних вузлів і системне захворювання. Легенева чума вражає легені, швидко прогресує, є високо летальною і може передаватися безпосередньо від людини до людини. Спалахи викликають швидке руйнування громадського порядку.

Туляремія. Хоча туляремія зазвичай не є смертельною, вона може викликати захворювання від легкої до важкої форми з лихоманкою, часто з локальними виразками або порушенням дихання. Туляремія є заразною навіть у малих дозах і повністю паралізує життя всього суспільства. Це перетворювало її на військову зброю; радянські солдати могли занести епідемію туляремії в цінний район, дати їй час нейтралізувати захисників цього району, а потім ввести війська з мінімальним ризиком для радянських сил.

Ботулізм. Аналогічним чином, радянські вчені досліджували ботулотоксин, вплив якого викликає млявий параліч і вимагає складної підтримуючої терапії. Стратегічне значення ботулізму як зброї полягає в швидкому і інтенсивному навантаженні на медичну систему суспільства.

Хоча розробка біологічної зброї під час холодної війни може здатися недоречною, срср був не єдиною країною, яка займалася цим. Сполучені Штати здійснювали свою власну програму зі створення біологічної зброї у Форт-Детріку, штат Меріленд, з 1943 по 1969 рік, а інші держави, в тому числі Китай, розвивали власні програми в інших місцях. Більшість програм зі створення біологічної зброї були зосереджені на біологічних агентах, вказаних вище, з незначними відмінностями між країнами.

Інвестиції в “Біопрепарат” відображали розрахунок срср, згідно з яким біологічні агенти могли забезпечити асиметричну перевагу над Заходом. В епоху, що визначалася ядерним стримуванням і великими конвенційними формаціями танків і літаків, біологічні загрози, такі як сибірська виразка або туляремія, давали срср можливість правдоподібного заперечення, локального впливу і серйозної дезорганізації суспільства супротивника.

Існування “Біопрепарату” також стало важливим уроком для міжнародного контролю над озброєннями. Незважаючи на підписані договори, що офіційно забороняють програми зі створення біологічної зброї, використання інфраструктури подвійного призначення та цивільне прикриття могли приховати такі програми, роблячи договори практично недійсними.

Коли радянський союз розпався, про існування “Біопрепарату” стало відомо, деякі об’єкти та вчені увійшли до системи охорони здоров’я та науково-дослідних установ. Інші брали участь у програмах конверсії. Але інституційні знання про те, як створювати зброю масового знищення в промислових масштабах, не можуть так просто зникнути.

Чи збереглися сліди цієї програми в сучасній росії? Радше за все, ні, принаймні в офіційному вигляді. Багато з колишніх об’єктів “Біопрепарату” були перетворені на легальні дослідницькі центри. Але професійні кадри й знання про великомасштабну, організовану державою мікробіологічну інженерію нікуди не поділися.

Про автора
Гаррісон Касс — старший автор відділу оборони та національної безпеки в The National Interest. Касс — адвокат і колишній політичний кандидат, який вступив на службу до ВПС США в якості льотчика-стажиста, а потім був демобілізований за станом здоров’я. Він спеціалізується на військовій стратегії, аерокосмічній галузі та питаннях глобальної безпеки. Гаррісон здобув ступінь доктора юриспруденції в Орегонському університеті та ступінь магістра в галузі глобальної журналістики та міжнародних відносин в Нью-Йоркському університеті.

Сообщение Чи зберегла рф лабораторії біологічної зброї срср? появились сначала на Український репортер.

Нобелівську премію з хімії 2025 року присудили за розробку нових металоорганічних сполук.

Сообщение Нобелівську премію з хімії 2025 отримали вчені за прорив у створенні матеріалів, що можуть допомогти планеті появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє  Фонд Нобеля.

Учені відзначені Нобелівською премією за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі. Зазначається, що цьогорічна премія відкрила можливості для розвитку квантових технологій нового покоління – зокрема, квантової криптографії, комп’ютерів та датчиків.

«Одним з головних питань у фізиці є максимальний розмір системи, яка може демонструвати квантово-механічні ефекти. Цьогорічні лауреати Нобелівської премії провели експерименти з електричним контуром, в яких продемонстрували як квантово-механічний тунельний ефект, так і квантовані рівні енергії в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці», – йдеться в повідомленні.

Лауреати провели серію експериментів, щоб продемонструвати, що властивості квантового світу можуть бути конкретизовані в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці. Їхня надпровідна електрична система могла тунелювати з одного стану в інший, ніби проходячи крізь стіну. Вони також показали, що система поглинала і випромінювала енергію в дозах певного розміру, як і передбачала квантова механіка.

Нагадаємо, минулого року премію отримали Джон Хопфілд та Джеффрі Хінтон за фундаментальні відкриття у сфері машинного навчання та штучних нейронних мереж. Відкриття Хопфілда та Хінтона заклали фундамент для розвитку сучасних технологій штучного інтелекту.

Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини цьогоріч отримали американські вчені Мері Брунков і Фред Рамсделл та японський науковець Шимон Сакакучі. Троє науковців відзначені за революційні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності, яка запобігає шкоді, яку імунна система може завдати організму.

Сообщение Названо лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє сайт Фонду Нобеля.

Зазначається, що троє науковців відзначені Нобелівською премією з фізіології та медицини 2025 року за свої революційні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності, яка запобігає шкоді, яку імунна система може завдати організму.

Лауреати виявили захисників імунної системи – регуляторні Т-клітини, які запобігають атаці імунних клітин на наш власний організм. «Їхні відкриття мали вирішальне значення для нашого розуміння того, як функціонує імунна система і чому не всі ми хворіємо на серйозні аутоімунні захворювання», – каже голова Нобелівського комітету Олле Кемпе.

Шимон Сакагучі йшов проти течії в 1995 році, коли зробив перше ключове відкриття. Він довів, що імунна система є більш складною, і відкрив раніше невідомий клас імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних захворювань.

Мері Бранков і Фред Рамсделл зробили інше важливе відкриття у 2001 році, коли вони представили пояснення того, чому певний штам мишей був особливо вразливий до аутоімунних захворювань. Вони виявили, що у мишей є мутація в гені, який вони назвали Foxp3. Вони також показали, що мутації в людському еквіваленті цього гена викликають серйозне аутоімунне захворювання, Ipex.

Через два роки після цього Шимон Сакагучі зміг пов’язати ці відкриття. Він довів, що ген Foxp3 керує розвитком клітин, які він ідентифікував у 1995 році. Ці клітини, які зараз відомі як регуляторні Т-клітини, контролюють інші імунні клітини і забезпечують толерантність нашої імунної системи до власних тканин.

Нагадаємо, у 2024 році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали науковці Віктор Амброс та Гері Равкан за відкриття мікроРНК та її ролі у посттранскрипційній регуляції генів.

Сообщение Названо лауреатів Нобелівської премії-2025 з медицини та фізіології появились сначала на Український репортер.

Про знахідку Центру охорони та досліджень пам’яток археології повідомила краєзнавиця з села Заріг Наталія Погорелова, пише медіа Тижневик Ехо.

Фахівець Центру Михайло Коваленко підтвердив, що знайдений об’єкт є частиною бивня мамонта. Через ерозію він зберігся у поганому стані й не підлягає музеєфікації.

За словами науковців, бивень потрапив у цей район разом із льодовиковими відкладами. Це вже не перша подібна знахідка: у 2005 році тут також виявляли рештки мамонтової фауни, які нині зберігаються у Полтавському та Оржицькому музеях.

Фахівці закликали громадян повідомляти про схожі знахідки до профільних установ для їхньої наукової оцінки та збереження.

Сообщение На Полтавщині під час копання глини вирили рештки мамонта появились сначала на Український репортер.