Подільська окружна прокуратура міста направила до суду обвинувальний акт відносно виконувача обов’язків очільника КП «Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» за фактом службової недбалості.

Виявляється, під час спорудження Подільсько-Воскресенського мостового переходу через Дніпро у Києві скарбниця міста зменшилася на 24 мільйони гривень. Суть у тому, що між комунальним підприємством та генпідрядником було укладено договір на будівництво Подільського мостового переходу. У червні 2023 року підписали акти виконаних будівельних робіт – йшлося про витрати на експлуатацію машин і механізмів (компресори дизельні, крани на автомобільному ходу, насоси борові, бурова установка для влаштування паль).

Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи, завищення витрат на оренду вказаної техніки становить понад 24 мільйони гривень, повідомляє прокуратура Києва.

Сообщение У Києві вивели «в тінь» 24 мільйони на будівництві мосту появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у матеріалі проекту “Наші гроші”.

У кошторисі реконструкції Дегтярівського шляхопроводу в Києві за 920 млн. знайшлися завищені ціни будматеріалів: «Ростдорстрой» сам собі намалював найвищу ціну асфальту в Україні, арматура вдвадорога, спеціальна смола – втричі дорожче від Польщі.

«Наші гроші» отримали у своє розпорядження кошторис комунального «Київатодору» на реконструкцію Дегтярівського шляхопроводу вартістю 920 млн. грн. Кошторис не був оприлюднений під час тендеру у системі «Прозорро», відтак «Центр протидії корупції» подав запит на його розкриття.

ТОВ «Ростдорстрой» 1 червня 2023 року отримало підряд на реконструкцію шляхопроводу в складі транспортної розв’язки на перетині вулиць Дегтярівської та Олександра Довженка. Це той самий шляхопровід біля станції метро «Шулявська», на якому у вересні під час монтажу впали балки. Наприкінці грудня міст вже відкрили для проїзду автомобілів.

Локальні кошториси і підсумкову відомість ресурсів не опублікували одразу. Тому на момент тендеру ми не мали змоги порівняти ціни будматеріалів із ринковими цінами. Нині ж замовник надіслав відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, – пише вилання.

У ній найбільша сума 155 млн. грн. іде на поліуретанову смолу Sika Icosit KC 340/45 по 2 841 грн./кг, або $78 (тут і далі ціни вказано з ПДВ). Востаннє на торгах така смола траплялась «Нашим грошам» до повномасштабного вторгнення. У вересні 2021 року КП «Дніпровський електротранспорт» замовило ремонт трамвайних колій із нею по 2 158 грн./кг, або $81. Але це ніяк не пояснює, наскільки така ціна є ринковою через рідкісне застосування цієї смоли в Україні. Відповідно в ексклюзивних постачальників є можливість встановлювати свої розцінки для проектів, де обирають цей будматеріал. Для порівняння: в Польщі така смола продається по 67–116 злотих, або по 651-1 119 грн./кг, що в 2,5 раза дешевше від розцінки «Київавтодору».

На асфальт у кошторисі відведено 115 млн. грн. Формально ціни відповідали моніторингу «ДерждорНДІ» (нині «Національний інститут розвитку інфраструктури», або «НІРІ») на той період.

Наприклад, крупнозернистий щільний асфальтобетон типу А марки 1 на бітумі БМПП 50/70-60 в кошторисі був по 7 195 грн./т. Червневий моніторинг показував, що в Київській області середня ціна крупнозернистого щільного асфальтобетону типу А марки 1 на бітумі БМП (БМК) становила 7 181 грн/т.

Але виявилось, що для червневого моніторингу дані про ціни цього виду асфальту по Київській області подавало лише ПП «Київшляхбуд», яке входить в ту саму групу «Ростдорстрой», яка й отримала підряд із такими цінами асфальту.

Ба більше, ціна «ростдорстроївців» тоді виявилась на 20% вищою від цін такого асфальту в інших регіонах, де ціни для моніторингу подавали й інші виробники. При цьому значно нижчі ціни такого асфальту декларували навіть у Дніпропетровській і Сумській областях, які знаходяться ще далі від щебеневих кар’єрів, з яких везуть сировину для виготовлення асфальту.

Крім того, 29 млн. грн. пішло на гарячекатану арматурну сталь періодичного профілю класу А-ІІІ та гладку класу А-1 різних діаметрів по однаковій ціні 63 435 грн./т. Того ж дня, 1 червня Служба відновлення Миколаївщини замовила «Ростдорстрою» ремонт дороги, врахувавши в інвесторський кошторис таку сталь по 35 468-42 184 грн./т, що на 33% дешевше. У липні на торгах по укриттю на Київщині вона коштувала 34 447-36 925 грн./т, а у вересні «Укренерго» оприлюднило ціни будівництва захисту підстанцій від «шахедів» по Україні: арматура А-ІІІ діаметром 20-22 мм була врахована по 36 570 грн./т. Це на 42% дешевше від «Київавтодору».

Ще 13 млн. грн. припадало на природній рядовий пісок по 585 грн./куб. м. Кількома днями раніше, у травні «Київавтодор» замовляв ТОВ «Автомагістраль-Південь» іншу розв’язку з піском по 510 грн./куб. м, що на 13% дешевше. А в липні фірма-постачальник підтвердила «Нашим грошам» свою готовність продати його по 435 грн./куб. м, що на 27% дешевше.

Крім того, щебенево-піщану суміш С5 на суму 7 млн. грн. врахували по 1 088 грн./куб. м, що майже відповідає моніторинговій середній ціні на Київщині в 1 043 грн./куб. м. Але у травні в «Автомагістралі-Південь» вона коштувала 984 грн./куб. м, що на 10% дешевше. А в липні «Наші гроші» продзвонювали її у постачальника по 615 грн./куб. м, що на 43% дешевше.

За даними системи «E-Data», станом на кінець лютого 2024 року «Київавтодор» заплатив за цей міст «Ростдорстрою» 313 млн. грн.

Бенефіціарами одеського «Ростдорстрою» через австрійську компанію «Юттема АУ ГмбХ» є Євген Коновалов і Юрій Шумахер – депутат Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» мера Одеси Геннадія Труханова. Директором фірми є Олексій Андрюшин. Фірма зайняла третє місце у Топ-30 шляхових підрядників у 2022-2023 роках із сумою 8,54 млрд. грн.

Та сама «Юттема АУ ГмбХ» також є засновником вищезгаданого «Київшляхбуду”, який надавав «ДерждорНДІ» ціни асфальту по Київщині.

Сообщение У реконструкції Дегтярівського шляхопроводу за 920 мільйонів виявили завищення цін у три рази появились сначала на Український репортер.

Над плануванням та реалізацією відбудови вже сьогодні працюють як іноземні партнери, так і українська влада, девелопери, будівельники та архітектори. Але на жаль,  серед всіх учасників процесу немає чітко сформульованої консолідованої візії, базових принципів, спільного бачення співпраці та взаємодії. Це стало тригером для появи ідеї обговорення Формули відбудови України.

Український будівельний конгрес стане майданчиком для конструктивного діалогу, обміну думками та ідеями між владою, девелоперами, архітекторами, будівельниками, виробниками будівельних матеріалів, громадським сектором та іншими учасниками галузі. Важливим питанням конгресу стане проблема повернення з-за кордону співвітчизників, без яких поновлення України неможливе.

Програма заходу складатиметься з дискусійних панелей, виступів та презентацій експертів з різних напрямків.

Організатори вже оголосили перелік тем, які будуть обговорені в рамках івенту, результати та висновки з яких ляжуть в основу Формули відбудови України. Серед них:

“Освіта в архітектурі. Руйнація чи нерозуміння потреб відбудови?”;
“Екосистема Українських стартапів та підтримка ранніх інвестицій”;
“Перспективні напрямки інвестицій в майбутню відбудову України”;
“Людський капітал: демографія трудових ресурсів, реабілітація та перекваліфікація”;
“Шлях до ЄС: що очікувати великому, середньому та малому бізнесу?”;
“Гроші на житло. Джерела фінансування об’єктів житлового будівництва 2023 -2024”.

Серед панельних дискусій обговорення тем: “Де будувати під час війни”, “Як будувати під час війни. Інновації в будівництві”, “Що будувати під час війни”.

“Наш конгрес – це платформа, на якій ми надаємо можливість взаємодіяти різним командам та компаніям, а також висловити свою думку з приводу того, як Україні краще всього рухатись надалі в контексті відбудови”, – коментує організатор Українського будівельного конгресу Ігор Парубський.

Очікується, що в обговоренні проблематики візьмуть участь відомі архітектори, науковці, представники міністерств та відомств, бізнесмени з інвестиційних, девелоперських компаній, експерти ринку нерухомості.

Участь в конгресі також можуть взяти й інші представники будівельної галузі з усієї України. Вхід безкоштовний за попередньою реєстрацією на сайті організатора, який залишає за собою право відмовити в участі. Ознайомитись з повною програмою та спікерами, а також заповнити реєстраційну анкету можна на сайті https://www.ubc-ua.info/.

За матеріалами пресрелізу.

Сообщение В Києві пройде перший Український будівельний конгрес появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у Київпастрансі.

Через цю подію змінено маршрути тролейбусів №44, №32 та автобусів №41, 41Д, 99. А рух тролейбусів №44 відбувається по маршруту №24, рух тролейбусів №32 заблоковано. Автобуси №41, 41Д та 99 курсують від вулиці Полярної – по Богатирській – Лук’яненка – Зої Гайдай, а далі – за власною схемою.

Нагадаємо: у Києві 30 вересня впав Дегтярівський міст, який ще навіть не почав діяти На цій ділянці триває дороговартісний ремонт. Коштує майже мільярд гривень. Правоохоронці провели обшуки в Департаменті КМДА, “Київавтодорі” та у підрядників.

Читайте про це: Після обвалу Дегтярівського мосту в КМДА пройшли обшуки

Фото: t.me/novynylive

Сообщение У Києві “втомився” будівельний кран і впав появились сначала на Український репортер.

“На сьогодні очищено: Ірпінь – 113 км доріг та вулиць, Буча – понад 30 км, Бородянка – 20 км, Ворзель – 8 км, Гостомель – 4 км. Загалом вдалося розчистити понад 300 км доріг та вулиць Київщини”, – повідомив заступник глави ОП Тимошенко на брифінгу в Офісі президента в п’ятницю.

Протягом доби в області підвели світло до 29 населених пунктів, у 91 вже є газ.

Відновлено рух на сімох переправах. Тривають роботи з облаштування восьми переправ біля знищених мостів.

У Броварах, за словами радника глави ОП, унаслідок ракетного удару було знеструмлено 72% міста. Послуги з електро- та водопостачання відновлено в повному обсязі.

“Ірпіньводоканал” повністю запустив водопостачання у всю систему Бучі, але через відсутність електроенергії вода є лише там, де будинки розміщені нижче за водопровідні мережі. У місті вдалося частково відновити мобільний зв’язок, розпочато відновлення вікон у будинках.

У Бородянці фахівці найближчим часом матимуть змогу відновити роботу каналізації. Також зараз, за словами Тимошенка, на Житомирщині дорожники планують протягом місяця відновити переправу на трасі М-21. Тимчасова переправа матиме дві смуги руху.

У Харкові відновлено газопостачання у п’яти житлових будинках, ремонтують покрівлі, мережі водопостачання, опалення, триває робота з прибирання парків. Частина жителів Балаклії також може вже користуватися газом. У Дергачах до світла підключено 2200 споживачів. У селах Ємці та Шовкопляси повністю відновлено газопостачання.

На Чернігівщині розпочато ямковий ремонт на транспортних коридорах у напрямку Києва.

На Сумщині триває обстеження на вибухонебезпечні предмети постраждалих споруд. В усіх громадах проводиться тимчасове приєднання до електромереж.

Інтерфакс-Україна

Сообщение На Київщині від залишків знищеної військової та цивільної техніки, уламків снарядів, розчищено понад 300 км доріг появились сначала на Український репортер.

Про це пише Bloomberg.

На міністерському круглому столі, організованому для підтримки країни на весняних зустрічах МВФ та Світового банку у Вашингтоні Шмигаль заявив, що в короткостроковій перспективі Україні необхідне фінансування у розмірі від 4 до 5 мільярдів доларів на місяць.

У довгостроковій перспективі, за його словами, країні потрібна стратегія відновлення, аналогічна до плану Маршалла для Європи після Другої світової війни.

Шмигаль сказав, що Україна розробляє план відновлення, що включає приєднання до Європейського Союзу.

Він також закликав країни допомогти з постачанням боєприпасів та зброї в Україну та посилити санкційний тиск на Росію.

Шмигаль розіслав листи країнам-партнерам із проханням пожертвувати одну десяту своїх спеціальних прав запозичення, відомих як SDR, для фінансової підтримки України.

За його словами, український народ буде мужньо і мудро боротися, щоб захистити націю та свободу Європи, але щоб виграти війну, Україні потрібна підтримка.

Вашингтонський фонд очікує, що економіка України скоротиться на 35% 2022 року як прямий результат нападу РФ.

Звертаючись до присутніх, голова Світового банку сказав, що “пріоритетом має бути задоволення поточних потреб України у фінансуванні таким чином, щоб мінімізувати її майбутній борговий тягар, тому грантові внески будуть дуже важливими”.

Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва закликала зробити акцент на грантах та “дуже пільговому фінансуванні”, попросивши країни співпрацювати з фондом, щоб надати Україні 15 мільярдів доларів протягом наступних трьох місяців, аби допомогти із життєво важливими державними послугами.

Українська правда

Сообщение На відновлення України знадобиться щонайменше 600 мільярдів доларів появились сначала на Український репортер.

За словами президента Альянсу та групи компаній WinExperts Віктора Лещинського, до фахової розмови запросили представників експертних, проектних та будівельних організацій, органів виконавчої влади, профільних громадських об’єднань, депутатів.

«Такі заходи є дуже важливими. Тому ми їх проводимо кілька разів на рік. Вища рада експертів будгалузі намагається об’єднатися для поліпшення якості роботи експертизи, самого будівництва та економії бюджетних коштів. Експертне середовище вже стало потужним рупором того, аби країна і замовник отримували більш якісний продукт», – вважає Віктор Лещинський.

Також він додав, що всі напрацювання Альянсу своєчасно реалізовуються через державні органи влади. Наприклад, сьогодні подання документації проходить через систему «Дія». І це максимально усунуло людський фактор при винесенні рішення співробітниками Державної інспекції архітектури та містобудування в дозвільній документації у сфері будівництва. Крім того, експертні організації теж не можуть фальсифікувати звіти, оскільки всі підписи експертів перевели в цифровий формат.

У своїх виступах учасники заходу приділили увагу й важливому питанню щодо контролю та якості виконання будівельних робіт, які реалізовуються за державний бюджет та роль експертного середовища в цьому процесі.

Керівниця напрямку Open Data ГО «CoSTUkraine» Тетяна Лутай ознайомила присутніх з аналітичними матеріалами за 1-3 квартали 2021 року будівництва в дорожній галузі України.

Про важливі рішення Верховного Суду та актуальну судову практику щодо обов’язковості призначення експертизи розповів провідний науковий співробітник Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, кандидат юридичних наук Артем Самородов:

«Держава та вищі судові органи визнають важливість фахової експертної думки в справах, які раніше були поза увагою експертної спільноти. Таким чином маємо посилення ролі представників експертної та будівельної галузей у вирішенні широкого кола питань. Тож подібні заходи є визначальними для координації спільних зусиль у розбудові міцної держави та професійних організацій».

Президент Української асоціації проектних організацій Вадим Олійник зупинився на питанні зміни законодавства (зміни в КАС України, законопроект №6422 щодо відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, для суспільних потреб).

А заступник голови профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Олег Борисов озвучив основні тенденції розвитку галузі в 2021 році, зокрема в експертизі будівельних проектів.

Учасники засідання підбили підсумки роботи за 2021 рік, обмінялися думками щодо майбутнього галузі, а також запланували напрямки діяльності на рік.

Юрій Іванов

Сообщение Вища Рада експертних організацій будгалузі обговорила питання якості, економії бюджетних коштів і плани на майбутнє появились сначала на Український репортер.

Що відомо?

За результатами публічних закупівель наприкінці минулого року між Управлінням містобудування, архітектури та землекористування та приватним підприємством укладено договір проведення капітального ремонту «Забезпечення реалізації громадського проекту «Екопарк» з провадженням енергозберігаючих технологій та інноваційних екосистем» на вулиці Олеся Гончара, 5-7 .

Згідно графіку виконання робіт у грудні 2020 роботи мали бути повністю виконані.

У ході огляду встановлено, що роботи виконано неякісно, не в повному обсязі, з використанням матеріалів на суму близько 500 тисяч гривень.  Водночас наприкінці грудня 2020 року Управлінням містобудування, архітектури та землекористування повністю оплачено роботи на всю суму договору – понад 1, 4 млн гривень та підписано всі акти виконаних робіт.

Під час обшуку виявлено та вилучено тендерну документацію, акти приймання-передачі виконаних робіт, а також коригувальні акти, які приховувалися на момент допиту службових осіб Управління та виконання ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів.

Очікуються висновки судово-будівельної, економічної експертиз для визначення суми збитків, інформує пресслужба міської прокуратури.

Читайте також:

• Київські земельники придбали програмне забезпечення за “космічними” цінами. Прокуратура підозрює розкрадання 33-х мільйонів

Сообщение У центрі Києва за півтора мільйона “збудували” інноваційний сквер. На папері появились сначала на Український репортер.

Йдеться про шосе P-03.

Цьогоріч цю дорогу відремонтували, капітально.  Щоправда за деяким винятком – ділянку на шосе довжиною кілька кілометрів біля села Велика Олександрівка шляховики, певно, забули.

Для водіїв цей відрізок – суцільне випробування нервів. Якась смуга перешкод. Чи не бажає глава Укравтодору особисто проінспектувати цю шосейну ділянку?

Але є ще одне  спостереження, важливе. Замість повноцінної об’їзної автодороги навколо Борисполя виконали лише капремонт цієї стратегічної і надзвичайно завантаженої шляхової артерії. Думалося, що в рамках “Великого будівництва” тут збудують зручне шосе з двома смугами руху в один бік і з двома – в інший. Насправді, що спостерігаємо?

Кількість смуг руху абсолютно не збільшили! Отож стратегічна дорога знову є занадто вузькою, тут знову – автотирловище з фур, бусів, легківок, автобусів. Це і є широко розпіарена об’їзна дорога?

Тут завжди, будь-якої години доби – неймовірно напружений трафік! Кілометрові каравани з фур й надалі утворюють величезні  тромби. І це називається “великим будівництвом”?

Коли нарешті навколо Борисполя з’явиться справжня об’їзна автодорога?

В Укравтодорі пояснюють: сьогодні розробляється три варіанти проходження такого шосе. Одним з ключових питань вибору ділянок проходження об’їзної залишається земельне питання. Крім цього, на замовлення Служби автомобільних доріг у Київській області продовжується ремонт автомобільної дороги Р-03 Північно-східний обхід м. Києва – цього року ремонтується 19-кілометрова ділянка дороги, яка фактично слугує об’їзною міста Бориспіль. Весь потік великовагового транспорту спрямовується нею. Також у планах є реконструкція дороги Р-03, за 4-5 років в межах будівництва КОД, дорога буде розширена до першої категорії.

Отож чуємо, що земельне питання і надалі залишається великим каменем спотикання. Колись влада пороздавала земельні ділянки, а точніше роздерибанила, а сьогодні ніяк ніяк не можуть навести лад.

Як розповідав “Український репортер”, у 2019 році прокуратура Київської області заявила 10 позовних заяв про повернення в державну власність 37,6 га земель, розміщених у межах генерального напрямку проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо  Києва, вартість яких складає близько 110 мільйонів гривень.

Повернули землю державі? Чому немає публічного звіту про цю роботу? Хто персонально винен у крадійстві?

Нагадаємо суть цієї затяжної історії: у лютому 2008 року Уряд прийняв розпорядження, схваливши генеральний напрямок проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо (ВКАД).

Органам державної влади та місцевого самоврядування було заборонено передавати в оренду або відчужувати земельні ділянки та об’єкти у зоні відведення земель для будівництва дороги. Однак чиновники Держгеокадастру та райдержадміністрацій систематично приймали рішення про надання таких земель у власність та користування окремим громадянам та юридичним особам.

Було розпочато кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовцями, які приймали “земельні” рішення. З тих пір минули роки.

Але й досі не повернуто ці ділянки до державної власності? За цей шахер-махер нікого з чиновників не покарали, не конфіскували неправедно нажите, словом за гратами жоден дерибанщик не опинився. Усі вони стали мільйонерами, розкошують і жирують. Бо накрали чималенько. А землі для будівництва об’їзної дороги як не було, так і немає.

Сьогодні ми бачимо, що навколо Борисполя, в межах ділянок, де заплановано спорудження кільцевої магістралі, триває будівництво приватних будинків, комерційних павільйонів, торговельних комплексів.

Цікаво, і яким же чином тут проляже майбутнє шосе? Колись генпрокурор Михайло Потебенько на одній із прокурорських нарад у Києві, звертаючись до підлеглих, кинув сердиту репліку: “Зачєм очкі втіраєтє?”.

І справді, “зачєм”?

Леонід ФРОСЕВИЧ

Фото: “Український репортер”

Сообщение Будівництву повноцінної об’їзної дороги навколо Борисполя заважають розпродані земельні ділянки появились сначала на Український репортер.

До заходу долучилися представники Офісу Президента, народні депутати України, керівництво міністерств, обласних державних адміністрацій, експертних організацій, представники Національної спілки архітекторів України, Асоціації міст України, об’єднаних територіальних громад, будівельники. Всього зареєструвалося близько 250 учасників.

Форум розпочався із виконання Гімну України відомою українською співачкою Наталією Валевською.

Після цього до присутніх звернувся народний депутат України, заступник голови фракції партії «Слуга Народу» Микола Тищенко:

«Цей масштабний проект демонструватиме нашу спільну стратегію у розбудові держави. У процесі дискусії будуть враховані різні точки зору. Децентралізація – це можливість, яку дала центральна влада та президент, аби був потужний розвиток громад. Голови ОТГ мають розуміти, що можливості – це ще й велика відповідальність…».

На форумі обговорили невідкладні завдання, що постають перед регіональною, місцевою владою та професійною спільнотою, яка забезпечує практичну реалізацію державної містобудівної політики.

«Цей захід проводимо, адже наразі відбуваються законодавчі перетворення, пов’язані із реформою децентралізації. А відповідно змінюються і механізми втілення просторового розвитку та земельних відносин в Україні. Переконаний, мине певний час і всіх нас буде переповнювати відчуття гордості, що ми стояли біля витоків доленосних рішень та новацій розвитку держави», – говорить президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський.

За його словами, керівництво громад налаштовано працювати на підвищення рівня життя українців. Саме наявність містобудівної документації є беззаперечною умовою, аби залучити інвестиції та перетворити мрії і бажання в реальні справи і досягнення.

«Протягом останніх кількох років ухвалено цілу низку нормативно-правових актів, якими створюються умови для розвитку громад. Не буде перебільшенням сказати, що на 90 відсотків і законодавча, і центральна виконавча влади відповіли на питання: «Що робити?». А «як робити?» треба шукати відповіді вам самим. Оскільки справа нова, потребує не тільки спеціальних знань, але й робочої дієвої взаємодії цілої низки вузькопрофільних підприємств і організацій»,- підкреслив Віктор Лещинський. І додав, що саме для цього і об’єдналася професійна спільнота у Консорціум «Всеукраїнське агентство розвитку громад та територій».

До речі, на форумі відбулася презентація даного консорціуму. Його директор Ольга Букрєєва зазначає, що він допоможе розвивати громади і Україну в цілому:

«Діяльність консорціуму полягає в наданні послуг технічного консультування в межах проектів розвитку інфраструктури та будівництва, підготовки повного циклу документації. Ми прагнемо, аби наша співпраця продемонструвала суспільству чудовий приклад взаємодії місцевої влади і соціально-відповідального бізнесу. Наші прагнення підтримують Офіс Президента України, Верховна Рада і Кабінет Міністрів та профільні міністерства України», – говорить вона.

Після завершення форуму відбувся концерт за участі артистів, який присвятили Дню будівельника. А хедлайнером святкування стала відома українська співачка Наталія Валевська.

Юрій Іванов

Сообщение До Всеукраїнського містобудівного форуму долучилося близько 250 учасників появились сначала на Український репортер.