Про це розповів аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка в коментарі «24 Каналу».

За його словами, найбільше за рік зросли ціни на м’ясо, м’ясопродукти, фрукти та соняшникову олію. Водночас завдяки гарному врожаю стабілізувалися ціни на овочі. Сезонне здорожчання м’яса та м’ясопродуктів очікується ближче до новорічних свят через зростання попиту, проте істотного стрибка цін на свинину не прогнозують завдяки збільшеному імпорту.

Ціни на яйця тримаються стабільно протягом останніх кількох місяців, а молочні продукти здорожчали в середньому на 2% за рік. Сезонні коливання можуть впливати на ринок цитрусових — апельсини й мандарини, за прогнозами, знизяться в ціні через збільшення пропозиції.

Щодо факторів, які впливають на зростання цін, аналітик зазначає:

Проблеми в енергетиці та відключення електроенергії змушують підприємства витрачати більше на зберігання продуктів, що відображається на кінцевій ціні.

Висока вартість робочої сили через дефіцит кадрів також збільшує націнку на продукти.

Ціни на кормову базу для м’ясних і молочних продуктів залишаються відносно стабільними, оскільки врожайність сільгоспкультур не зазнала значних змін.

Таким чином, українцям варто готуватися до поступового здорожчання м’яса, фруктів та олії, водночас овочі та яйця залишаться доступними.

Раніше аналітики повідомляли, що попри те, що цьогорічний урожай пшениці в Україні залишився на рівні минулого року (близько 22 мільйонів тонн), українцям варто готуватися до подальшого зростання цін на хліб.

Сообщение Які продукти зростуть у ціні до кінця року появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Опендатабот. За його даними:

Загалом найвищі ціни на землю у 2025 році були у квітні – у середньому 71 816 грн/гектар.
Найнижчі – у березні, 54 599 грн/гектар.Скільки в Україні продали землі

Знизилась, за даними аналітиків, і площа проданої землі. У жовтні-2025 вже було продано 3 191 га, що одразу майже на 21 500 га менше, ніж було минулого місяця.

Разом з тим, найбільше землі в Україні було продано в лютому – 27 584 га. Найменше – поки що саме в жовтні.

Загалом ціни на гектар землі по областях коливаються в середньому від 30 252 до 388 651 грн. Тобто вартість 1 га в найдорожчій області дорівнює майже 13 га в найдешевшій.

Найнижчі ціни зафіксовані аналітиками в Запорізькій області – тут гектар коштує в середньому 30 252 грн. А крім того, у:

Дніпропетровській – 36 109 грн/га.
Херсонській – 36 215 грн/га.
Одеській – 37 154 грн/га.
Донецькій – 38 308 грн/га.
Миколаївській – 39 422 грн/га.

Найдорожче земля коштує в Івано-Франківській області – в середньому 388 651 за гектар. А також у:

Київській – 159 174 грн/га.
Тернопільській – 141 752 грн.
Черкаській – 125 006 грн/га.
Львівській – 118 034 грн/га.
Чернівецькій – 106 477 грн/га.
Закарпатській областях – 105 670 грн/га.
Скільки коштує гектар землі в Україні
Чи варто купувати землю

Зі свого боку, економічний експерт Сергій Фурса вважає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестування. За його словами, це актив:

Який має зростати в ціні довгостроково, “особливо на тлі європейської інтеграції”.
Якому не страшні російські обстріли.
При цьому прибуток від землі, зазначив експерт, можна отримувати “вже зараз”. Для цього, за його словами, достатньо “здавати цю землю в оренду якомусь агрохолдингу чи агрокомпанії”.

Сообщение В Україні перепиcали ціни на зeмлю. Скільки тепер кoштує гeктар? появились сначала на Український репортер.

Про це в коментарі для “Главреду” повідомила головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції ННЦ “Інститут аграрної економіки” Світлана Черемісіна. Протягом 2024 року ціни на хлібобулочні вироби зростали стабільними темпами – від 1,5% до 3% щомісяця. До кінця року вартість хліба становила:

хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку зріс в ціні до 51,91 грн/кг (+17,8 %);

хліб пшеничний з борошна першого ґатунку – до 42,52 грн/кг (+19,0 %);
хліб житній – до 45,12 грн/кг (+20,6 %);
батон подорожчав на 20,6% і зараз коштує 27,78 грн за 500 грам.

Згідно з прогнозом експертки, у 2025 році зростання цін на хліб продовжиться. Лише за січень-лютий цього року вартість хлібобулочних виробів піднялася ще на кілька відсотків:

хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку зріс в ціні ще на 3,4 % – до 53,70 грн/кг;

хліб пшеничний із борошна першого ґатунку – на 2,1 % – до 43,42 грн/кг;
хліб житній – на 0,7 % – до 45,45 грн/кг;
батон подорожчав ще на 2,4% і зараз коштує 28,46 грн за 500 грам.

Як зазначає Світлана Черемісіна, здорожчання хліба пов’язане зі зростанням вартості сировини. У 2024 році ціна на борошно підскочила на 27%, досягнувши 19,93 грн/кг. Олія подорожчала на 23,5% і наприкінці року коштувала 72,73 грн/л, а цукор зріс у ціні на 2,9%, сягнувши 33,16 грн/кг.

“З початку 2025 року ціна борошна зросла ще на 2,5% – до 20,43 грн/кг, олія подорожчала на 3,5% і зараз коштує 75,27 грн/л, ціни на цукор залишаються стабільними: з початку року продукт подешевшав на 0,3% – до 33,06 грн/кг”, – розповіла експертка.

Крім того, значний вплив на собівартість хлібобулочних виробів спричинило зростання цін на зерно. У 2024 році закупівельна вартість пшениці 2 класу піднялася на 71,3% – з 5953 грн/т до 9763 грн/т, а пшениця 3 класу подорожчала на 59,9%, досягнувши 9517 грн/т.

Тенденція до подорожчання зберігається і в 2025 році. За січень-лютий ціна пшениці 2 класу зросла ще на 1200 грн/т, до 10 000 грн/т, а вартість пшениці 3 класу піднялася на 1300 грн/т, сягнувши аналогічного рівня.

“Дорожчають й інші складові технологічного процесу хлібопечення. Ключовий вплив мають складна ситуація в енергетиці, зростання цін на паливо, збільшення податкового навантаження”, – зазначили в Інституті аграрної економіки.

За оцінками Черемісіної, в Україні й надалі спостерігатиметься поступове зростання цін на хлібобулочні вироби. Очікується, що в березні 2025 року їх вартість може піднятися ще на 3-4%.

Сообщение У березні в Україні знову зростуть ціни на хліб появились сначала на Український репортер.

Про це сказав речник Держприкордонслужби України полковник Андрій Демченко в коментарі “Укрінформу“.

За словами офіцера, через “Угринів” протестувальники також не пропустили жодної вантажіки в бік України.

Через “Ягодин” протестувальники пропускають на виїзд з Польщі вкрай малу кількість вантажівок за добу. За минулий день таких було 70 при тому, що це найбільший інфраструктурний напрямок для перетину кордону вантажними автомобілями, який спроможний пропускати близько 1400 вантажівок в обох напрямках.

Станом на ранок 16 квітня на цих трьох заблокованих пунктах в чергах на території Польщі загалом перебувало близько 600 вантажівок.

Легкові автівки і автобуси скрізь вільно перетинають кордон, для цієї категорії транспорту по той бік кордону рух не обмежується.

Також зберігаються черги на раніше розблокованих напрямках пунктів пропуску “Краківець” та “Шегині”. 900 та 450 вантажівок відповідно. Однак по цих напрямках відбувається інтенсивний рух як на виїзд з України так і на в’їзд відповідно до пропускної спроможності кожного з пунктів пропуску, зазначив Демченко.

На уточнюючі запитання “Української правди” речник ДПСУ зазначив, що в пунктах пропуску “Ягодин”, “Рава-Руська” тривалий час загалом спостерігаються нульові показники перетину українських вантажівок.

Стосовно ПП “Угринів” польські протестувальники, за словами Демченка, змінюють свої інтереси: або взагалі не пропускають вантажні т.з. або ж дають перетнути кордон буквально кільком вантажівкам.

Станом на 12 годину від початку доби 16 квітня через “Угринів” у бік України прослідувало 5 вантажівок та нуль – в бік Польщі.

Сообщение Польські фермери не пропустили жодної української вантажівки на трьох напрямах за добу 15 квітня появились сначала на Український репортер.

Про це пише LRT.

З п’ятниці польські фермери частково блокують головну трасу на колишньому прикордонному пункті пропуску між Польщею та Литвою і перевіряють вантажівки, посилаючись на побоювання, що частина українського зерна, імпортованого до Литви, повертається до Польщі.

Проте литовські зерновики кажуть, що їх найбільшою проблемою є не українське, а російське зерно, яке у величезних кількостях потрапляє до ЄС.

“Це вражаючі цифри: понад 3 мільйони тонн російського зерна пройшло через Латвію та Литву разом у 2023 році. Загалом минулого року на ринок ЄС було імпортовано 12 мільйонів тонн російського зерна”, – сказав Аушріс Мачіяускас, голова Асоціації виробників зерна Литви.

За його словами, російське зерно знижує ціни по всьому ЄС: росіяни навмисно демпінгують, щоб створити хаос в аграрному секторі. Але Єврокомісія має інструменти, щоб покласти цьому край.

“Існує регламент, який дозволяє ЄС втручатися на ринок у надзвичайних ситуаціях і починати купувати продукти харчування, ціни на які різко падають”, – сказав Мачіяускас.

За оцінками зернопереробників, минулого року до Литви було імпортовано близько 50 тисяч тонн українського зерна, що набагато менше, ніж у довоєнний період. Переробники, як і виробники зерна, підкреслюють, що справжньою проблемою є російське зерно.

Латвійський парламент тимчасово заборонив імпорт сільськогосподарської продукції з росії та білорусі щонайменше до липня 2025 року. Але навіть цей крок мало що змінив, кажуть переробники.

Президент Литви Гітанас Науседа напередодні заявив, що підтримує пропозиції щодо заборони ввезення російського зерна.

Раніше польський прем’єр Дональд Туск пообіцяв звернутися до польського Сейму щодо запровадження санкцій проти російської та білоруської сільгосппродукції.

Сообщение Литовські фермери кажуть, що мають проблеми з російським зерном, а не з українським появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться в розслідуванні “Української правди”.

Журналісти зазначають, що хоча у вересні 2023 року після протестів фермерів, Польща заборонила ввезення ріпакового шроту з України, обсяг товарів, які в’їжджають з білорусі, постійно збільшується.

Так, журналісти зателефонували до польської компанії та представились менеджером реальної білоруської компанії і запропонували придбати російський ріпаковий шрот під білоруськими документами. У відповідь менеджер польської фірми попросив надіслати умови постачання на електронну пошту.

“Для розуміння, лише за три місяці після введення заборони на українську продукцію, поляки придбали через білорусь ріпакового шроту майже на $8 млн.”, – підкреслив автор розслідування Михайло Ткач.

Так, біля КПП “Кукурикі” знімальна група нарахувала сотні фур, які без перешкод заїхали до Польщі з боку білорусі.

“Судячи зі спілкування з представниками агрофірм, спочатку російська агропродукція прямує до білорусі, там її перевантажують у спеціальних центрах на вантажівки з польською реєстрацією, а далі фури вирушають до Польщі за адресами великих компаній. Один із таких центрів у білорусі – термінал Колядичі Державного підприємства “БТЛЦ” в Мінську”, – йдеться в розслідуванні.

Журналісти проаналізували дані з відкритих джерел та поспілкувались із деякими польськими представниками і з’ясували, що у Польщі щонайменше три компанії масово скуповують агропродукцію з росії: Bromex, Diaspolis та Kampol Krzysztof Łużniak.

Журналісти зазначають, що загалом Польщі та іншим країнам ЄС ніхто не забороняв торгувати з росією та білоруссю, адже санкцій, які стосуються саме агропродукції, не вводились. Однак об’єми імпортованих в Польщу товарів із росії постійно зростають із 2021 року.

З початку лютого польські фермери знову блокують кордон між Україною та Польщею. Володимир Зеленський заявив, що блокування польсько-українського кордону є політичним. Він підкреслив, якщо врегулювати ситуацію не вдасться перемовинами – Україна застосовує заходи впливу для захисту підприємців.

Сообщение Бізнес на крові: Польща нарощує імпорт російських аграрних товарів через білорусь появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Spiegel.

Блокада польськими фермерами автобану біля Франкфурта-на-Одері, як очікується, призведе до затримки руху в Бранденбурзі до другої половини дня понеділка. Поліція закликала перевізників, зокрема, уникати автобану A12, якщо це можливо. Слід використовувати прикордонний перехід Помеллен на автобані 11 у Мекленбурзі-Передній Померанії та прикордонний перехід Форст на автобані 13. Навіть тим, хто подорожує автомобілем, слід обирати інші шляхи.

Численні вантажівки, легкові автомобілі та автобуси були змушені в неділю їхати в об’їзд, оскільки трактори були припарковані на багато кілометрів на польській стороні. У Польщі фермери сформували колону з тракторів на автобані 2 – продовженні A12 на польській стороні – на прикордонному переході Швєцк.

У неділю ввечері на міському мосту у Франкфурті-на-Одері з німецького боку також було заблоковано рух тракторами, фургонами і вантажівками. У Німеччині фермери протестують насамперед проти запланованого скорочення субсидій на сільськогосподарське дизельне паливо.

Як повідомляють польські ЗМІ, деякі аграрії чекають у своїх машинах – і в основному вони чекають на зустріч з прем’єр-міністром Дональдом Туском і відкликання політики Зеленого курсу ЄС.

“Ми чекаємо на прем’єр-міністра” – проголошує один з банерів, розміщених на машинах фермерів. “Політика ЄС руйнує фермерів” – ще одне гасло, яке підготували протестувальники.

Очікується, що блокада триватиме до 13:00, але поки що це попереджувальний протест. Не виключено, що вона буде продовжена, або ж відбудуться чергові блокади.

Як повідомлялося, міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський закликатиме ЄС обмежити Європейський зелений курс – політику Євросоюзу щодо довкілля, проти положень якої виступають фермери.

Нагадаємо, 23 лютого прем’єр-міністр України Денис Шмигаль разом з міністрами відвідав польсько-український кордон і озвучив “план взаєморозуміння” для розблокування кордону.

Президент Володимир Зеленський на пресконференції в неділю висловив сподівання на вирішення питань із Польщею завдяки переговорам на рівні прем’єрів, однак якщо цього не відбудеться – пообіцяв захищати український бізнес.

У Польщі в ніч з суботи на неділю сталося наймасштабніше пошкодження українського зерна від початку фермерських протестів – загалом зловмисники пошкодили 160 тонн українського зерна.

Сообщение Польські фермери заблокували пункт пропуску на кордоні з Німеччиною появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Один з польськомовних користувачів соцмережі X опублікував відео, де з вікна транспортного засобу можна бачити, як фури везуть на платформах напівпричепів обгорілий комбайн, трактор, машини.

Саме відео, ймовірно, авторства іншої особи, супроводжується написом українською мовою, де вказано, що це знято 22 лютого біля КПП “Угринів”. З публікацій інших медіа схоже, що оригінал відео опублікували в українському сегменті TikTok.

Ukraina zaczęła sprowadzać na granicę z Polską maszyny rolnicze zniszczone podczas ostrzału i działań wojennych, aby zademonstrować cenę, za jaką Ukraińcy otrzymują zbożepic.twitter.com/k4vZgJtqAe

— BuckarooBanzai (@Buckarobanza) February 22, 2024

Депутат Червоноградської районної ради Олександр Клімов у Фейсбуку опублікував власне відео вже виставленої на землю техніки і написав, що це явно виставка української сільськогосподарської техніки, знищеної внаслідок війни. Водночас він вказав, що не знає, чия це ініціатива.

Техніку підписали табличками із вказівками, з якої вона області та кому належала. На табличках можна бачити логотипи організацій “Всеукраїнська аграрна рада” (ВАР) і SaveUA.

Польське RMF24 зазначає, що на ранок 23 лютого протести польських фермерів тривають, на КПП “Медика” орієнтовний час очікування для вантажівок з польського боку – 197 годин.

На КПП “Корчова” час очікування складає близько 143 годин, “Гребенне” – 150 годин, “Дорогуськ” – 113 годин. Блокувальники безперешкодно пропускають лише легкові авто та автобуси.

Напередодні прем’єр Польщі Дональд Туск відхилив запрошення Зеленського про урядову зустріч на кордоні, але пообіцяв прибрати перешкоди на кордоні для військової і гуманітарної допомоги Україні.

Також він жорстко відреагував на появу пропутінського плаката на одному з протестів.

Очільник МЗС України Дмитро Кулеба після зустрічей з польською стороною заявив, що Україна і Польща налаштовані вирішити проблеми.

Читайте також: 

• На польському кордоні знову висипали на колії українське зерно

Сообщение Українські аграрії привезли на кордон з Польщею знищену окупантами техніку (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це пише видання Novinky.cz.

Згідно з пропозицією міністра сільського господарства Річарда Такача, транзит всієї іншої сільськогосподарської продукції та продуктів з України підлягатиме митній забороні. Це означає — вантажі на митниці будуть опломбовані.

Міністерство сільського господарства у пропозиції зазначило, що «заходи необхідні, в тому числі через відсутність загальноєвропейського рішення щодо українських товарів».

Нагадаємо, у Словаччині виступили проти включення ядерного палива до антиросійських санкцій.

Сообщение Словаччина продовжить заборону на імпорт української агропродукції появились сначала на Український репортер.

“13 тис. тонн зерна знищено окупантами внаслідок атаки “Шахедів” на порт Ізмаїл. Пошкоджень зазнали одразу кілька приватних зернових терміналів та складів, вантажна інфраструктура. Агропродукція призначалася для Єгипту та Румунії”, – написав він у телеграмі.

Міністр додав, що загарбники системно б’ють по зернових ємностях і складах з метою зупинки агроекспорту.

“Лише за цю ніч на 15% була знижена експортна потужність порту Ізмаїл, до цього був порт Рені і 35 тис. тонн знищеного там зерна. Сьогодні вже восьма за рахунком атака на портову інфраструктуру після виходу росії з “зернової ініціативи”, – зазначив Кубраков.

За його даними, загалом за місяць атак на порти знищено 270 тис. тонн зерна.

Сообщение Нічна атака ворожими безпілотниками портів Дунаю: знищено 13 тисяч тонн зерна появились сначала на Український репортер.