Будівництву повноцінної об’їзної дороги навколо Борисполя заважають розпродані земельні ділянки

Багатостраждальна об’їзна дорога навколо Борисполя усе ще, на жаль, такою залишається. Навіть незважаючи на грандіозну президентську програму “Велике будівництво”.

Йдеться про шосе P-03.

Цьогоріч цю дорогу відремонтували, капітально.  Щоправда за деяким винятком – ділянку на шосе довжиною кілька кілометрів біля села Велика Олександрівка шляховики, певно, забули.

Для водіїв цей відрізок – суцільне випробування нервів. Якась смуга перешкод. Чи не бажає глава Укравтодору особисто проінспектувати цю шосейну ділянку?

Але є ще одне  спостереження, важливе. Замість повноцінної об’їзної автодороги навколо Борисполя виконали лише капремонт цієї стратегічної і надзвичайно завантаженої шляхової артерії. Думалося, що в рамках “Великого будівництва” тут збудують зручне шосе з двома смугами руху в один бік і з двома – в інший. Насправді, що спостерігаємо?

Кількість смуг руху абсолютно не збільшили! Отож стратегічна дорога знову є занадто вузькою, тут знову – автотирловище з фур, бусів, легківок, автобусів. Це і є широко розпіарена об’їзна дорога?

Тут завжди, будь-якої години доби – неймовірно напружений трафік! Кілометрові каравани з фур й надалі утворюють величезні  тромби. І це називається “великим будівництвом”?

Коли нарешті навколо Борисполя з’явиться справжня об’їзна автодорога?

В Укравтодорі пояснюють: сьогодні розробляється три варіанти проходження такого шосе. Одним з ключових питань вибору ділянок проходження об’їзної залишається земельне питання. Крім цього, на замовлення Служби автомобільних доріг у Київській області продовжується ремонт автомобільної дороги Р-03 Північно-східний обхід м. Києва – цього року ремонтується 19-кілометрова ділянка дороги, яка фактично слугує об’їзною міста Бориспіль. Весь потік великовагового транспорту спрямовується нею. Також у планах є реконструкція дороги Р-03, за 4-5 років в межах будівництва КОД, дорога буде розширена до першої категорії.

Отож чуємо, що земельне питання і надалі залишається великим каменем спотикання. Колись влада пороздавала земельні ділянки, а точніше роздерибанила, а сьогодні ніяк ніяк не можуть навести лад.

Як розповідав “Український репортер”, у 2019 році прокуратура Київської області заявила 10 позовних заяв про повернення в державну власність 37,6 га земель, розміщених у межах генерального напрямку проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо  Києва, вартість яких складає близько 110 мільйонів гривень.

Повернули землю державі? Чому немає публічного звіту про цю роботу? Хто персонально винен у крадійстві?

Нагадаємо суть цієї затяжної історії: у лютому 2008 року Уряд прийняв розпорядження, схваливши генеральний напрямок проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо (ВКАД).

Органам державної влади та місцевого самоврядування було заборонено передавати в оренду або відчужувати земельні ділянки та об’єкти у зоні відведення земель для будівництва дороги. Однак чиновники Держгеокадастру та райдержадміністрацій систематично приймали рішення про надання таких земель у власність та користування окремим громадянам та юридичним особам.

Було розпочато кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовцями, які приймали “земельні” рішення. З тих пір минули роки.

Але й досі не повернуто ці ділянки до державної власності? За цей шахер-махер нікого з чиновників не покарали, не конфіскували неправедно нажите, словом за гратами жоден дерибанщик не опинився. Усі вони стали мільйонерами, розкошують і жирують. Бо накрали чималенько. А землі для будівництва об’їзної дороги як не було, так і немає.

Сьогодні ми бачимо, що навколо Борисполя, в межах ділянок, де заплановано спорудження кільцевої магістралі, триває будівництво приватних будинків, комерційних павільйонів, торговельних комплексів.

Цікаво, і яким же чином тут проляже майбутнє шосе? Колись генпрокурор Михайло Потебенько на одній із прокурорських нарад у Києві, звертаючись до підлеглих, кинув сердиту репліку: “Зачєм очкі втіраєтє?”.

І справді, “зачєм”?

Леонід ФРОСЕВИЧ

Фото: “Український репортер”

 

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.