Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

“”Новобранці” отримували можливість фактично не проходити військову службу, проводячи час на власний розсуд. Деякі з них спокійно брали участь у футбольних матчах у складі футбольного клубу з Прикарпаття. До того ж вони отримували від держави грошове та матеріальне забезпечення рахунком бюджетних коштів”, – йдеться у повідомленні.

Слідчі ДБР викрили керівників ТЦК, які налагодили протиправну схему. Вони провели близько 30 обушків у ТЦК, обласній ВЛК та за місцями проживання фігурантів.

“Такі дії військових посадовців становлять пряму загрозу національній безпеці України та підривають авторитет територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що шкодить виконанню мобілізаційних заходів”, – зазначили в ДБР.

Розслідування проводять у межах провадження про перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.

Зараз слідчі перевіряють інформацію про можливі протиправні дії співробітників ТЦК. За результатами військовим посадовцям можуть повідомити про підозру.

Сообщение Скандал на Прикарпатті: фіктивне зарахування на військову службу родичів очільників міста та футболістів (+відео) появились сначала на Український репортер.

Можуть зневажати не тільки законні фінансові інтереси українських авторів і правовласників, але (нонсенс!) можуть вчиняти те, чого не роблять в жодній цивілізованій державі – ображати інтереси зарубіжних, зокрема, й американських авторів, чия музика звучить на просторах нашої держави.

За це суворо карають. Сполучені Штати Америки вважають однією з підвалин своєї економіки захист прав інтелектуальної власності та готові болюче наказувати тих чиновників та цілі країни, що порушують права інтелектуальної власності. Механізм досить прозорий. Міжнародний альянс інтелектуальної власності (IIPA) щороку готує розширену доповідь 301, де фіксує зловживання в цій сфері, на підставі яких Офіс торгового представника США (USTR) готує подання до Конгресу США щодо застосування санкцій до країн (або персоналій), дії яких призводять до порушень прав інтелектуальної власності.

Днями вийшла чергова доповідь IIPA за 2021 рік . Як у ній представлена Україна? Читачі «Українського репортера», які стежать за перипетіями навколо сумнозвісного законопроєкту No5572, мабуть, здогадаються без слів. Дійсно, ПРА фактично визнала відсутність прогресу в питаннях удосконалення охорони авторського права і суміжних прав в державі Україна.

Розпіарений візит нового очільника Мінекономіки в США нічого не дав. Україна у Списку 301 – документі, в якому Торговий представник США щороку визначає перелік найбільш «піратських» країн світу, відкотилася до рівня Priority Watch List. Ось як у США оцінюють події в авторському праві України.

«У 2019 році було акредитовано три організації, що підтримуються як музичною індустрією, так і артистами: Українська Ліга Авторських та Суміжних Прав (УЛАСП), акредитована щоби представляти виконавців та виробників фонограм (та відеограм) у сфері публічного виконання. У грудні 2020 року акредитаційна комісія акредитувала ОКУ для музичних творів (музичних композицій) — ОКУ АСП (публічне виконання) та АіВ (публічне сповіщення).

Цей раунд акредитації було завершено Міністерством економіки у вересні 2021року. Крім того, неакредитовані ОКУ у тому числі UACRR (громадська організація УААСП) продовжували діяти протягом 2019-2022 років без акредитації, провокуючи тривалий хаос на ринку та проблеми з верховенством права. Заперечення та сильний опір (політичний та юридичний) з боку противників реформи тривали, в результаті чого Верховна Рада ухвалила законопроєкт No5572, який (якщо його підпишуть) скасовує останній раунд акредитації ОКУ (публічне виконання та сповіщення). Результати процесу акредитації ОКУ 2019-2020 років мають бути збережені.

Однак, як продемонструвало ухвалення в парламенті законопроєкту No 5572, яким скасовується акредитація ОКУ, призначених для збору винагороди для авторів та видавців, система широко відкрита для політичних ризиків і є нестабільною. Якщо законопроєкт No5572 буде підписано і він стане законом, це означатиме серйозний відкат реформи ОКУ в Україні й створить небезпечний прецедент для всіх майбутніх акредитацій.

Загалом, залишається сумним, що адміністративна акредитація ОКУ, яка має обслуговувати правовласників, широко піддається політичним ризикам, на відміну від суто неполітичного питання».

Отже, навіть з точки зору офіційного Вашингтону, в Україні є організації АіВ, УЛАСП та ОКУАСП, що заслуговують на довіру і користуються підтримкою музичної індустрії та міжнародного співтовариства. А ті хто просуває законопроєкт №5572 – є противниками реформ. Хто саме ? Про це – написано десятки й десятки статей, які, на велику прикрість, влада вперто “не помічає”.

Звертає на увагу ще один промовистий факт з цього документу: керована двома рок-музикантами В. Харчишиним і Т.Тополею ГО “УААСП”, які, власне, й докладають усіх зусиль, щоб легалізувати законопроєкт №5572, другий рік поспіль фігурує в цьому міжнародному “піратському” СПИСКУ 301 як одна з “творців” хаосу в музичній індустрії України.

До речі, Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова офіційно звернула увагу Президента України на висновок Головного юридичного управління ВРУ, де йдеться про невідповідність деяких положень проєкту закону №5572 позиціям Конституційного суду України «в результаті чого прийнятий Закон може стати предметом конституційного оскарження».

Цікаво, чи ризикне тепер Президент України підписати 5572?

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение Чому Україна знову опинилася в міжнародному санкційному “піратському списку 301”? появились сначала на Український репортер.

Та якщо вести мову про найбільш скандальний законопроєкт № 5572, якому цього тижня парламентарі остаточно дали дорогу до президентського кабінету, український шоу-бізнес як творча частина українського суспільства наразі має вкрай небезпечний прецедент.

Важко пригадати, коли ще за часів державної незалежності в інформаційному полі суспільства було стільки (!) громадського обурення з приводу цього парламентського документу, наскрізь пронизаного маніпуляціями навколо авторського права.

– Закон 5572 – ганьба для українського парламентаризму, ганьба для української конституційної та владної системи, ганьба для всього того, що ми розуміємо під словом “закон”, – не стримувала емоцій на пресконференції, що відбулася 24 січня, якраз напередодні парламентського голосування перша українська переможниця Євробачення і авторка пісень Руслана, яка знаходиться в авангарді боротьби за чесне роялті національної індустрії з 2006 року. – Коли під зацікавленість певної групи людей з певними інтересами (далеко не національними, і далеко не благодійними), перекроюються закони, беруться невластиві органу влади повноваження, ангажуються спецслужби й силові органи, підключаються персони, що не мають ні експертизи, ні відношення, ні розуміння процесів… Що це взагалі таке? Як називається?»

Цю позицію підтримали й переважна більшість не один рік працюючих на ринку відомих українських видавців. Зокрема: Мар’яна Вороніна (директорка ТОВ “БЕСТ М’ЮЗІК”), Олег Долинський (директор ТОВ “КОМП МЮЗІК”, представник Universal Music Publishing, Peer Music, BMG Production Music), Олексій Ляш (директор ПП “Світова музика”, представник Sony Music Publishing), Поліна Клім (генеральна директорка Lavina Music), Ольга Товстоляк (заступниця директора “Чесна музика”), Тетяна Корчемаха (генеральна директорка ТОВ “МУН РЕКОРДС”), Богдан Гловацький (засновник BOG DA NOVA MUZYKA, голова товариств об’єднання “Платформа музичних видавців України”), Юрій Фальоса (директор “iMusicUA” LLC), Євгенія Ступчук (начальник юридичного департаменту ТОВ “Ноти та Банкноти”), а також правозахисниця Ганна Степаненко, народна депутатка Людмила Буймістер.

Якщо стисло резюмувати всі думки музичної індустрії: цей закон фактично повертає збір авторської винагороди в стан хаосу, що існував до 2018 року; зруйнована буде й система колективного управління в Україні. Як-то кажуть, gameover.

Бив на сполох не тільки шоу-бізнес, а навіть Головне юридичне управління Верховної Ради України. Парламентські юристи визнали: “низка положень законопроєкту викладена всупереч принципу правової визначеності (недвозначність, внутрішня узгодженість нормативних положень та відсутність суперечностей з іншими приписами законів), який є невід’ємною складовою верховенства права та визнання України правовою державою (статті 1 та 8 Конституції України)”, а “Прикінцеві та перехідні положення законопроєкту містять внутрішню неузгодженість та є взаємовиключними”.

Проте парламентарі повелися на політтехнологічні трюки одного з авторів законопроєкту й свого колеги Микити Потураєва. І наразі №5572 – на столі в Президента Володимира Зеленського. Вірогідність того, що він його ось-ось підпише – 99, 9%.
Чому я так вважаю? Бо «ноги» цього законопроєкту ростуть безпосередньо з Офісу Президента. І знову зацитую частину емоційного монологу Руслани на прес-конференції в УНІАНі.

– Коли я востаннє бачила Президента Володимира Зеленського (це було в День Незалежності), я тоді щиро сказала: “Я пропоную свій час і свій досвід, і свої сили для того, аби вирішити питання, поки воно ще не в тупіку, – питання авторського права в Україні”. Мені здалося, що Володя тоді був доволі конструктивно налаштований і його дійсно хвилювала ця тема. Мені здалося, що мене закличуть до столу переговорів.

Як фахівця. Як людину, яка, мабуть, все ж щось зробила для своєї країни музикою – і не тільки музикою, а й своєю активною соціальною громадською позицією, що було доведено на практиці, не на словах, а на ділі. Сьогодні ж я можу сказати нашому Президенту наступне: “Володя! Сьогодні, от сьогодні, ситуація вже в тупику!”. Тепер я констатую цей факт. Минуло кілька місяців і ситуація все ж таки зайшла в тупик…

Звісно, теоретично цю багато в чому патову ситуацію з законом, який абсолютна більшість представників шоу-бізнесу категорично не сприймає (і не збирається миритися з його існуванням!), ще можна виправити.

Та чомусь згадується відомий вислів Уїнстона Черчіля: «Люди час від часу натикаються на істину, але більшість із них беруть ноги в руки і тікають геть, ніби нічого не сталося».

Тож буду відвертим у своєму прогнозі щодо можливого розвитку ситуації: 0.1 % – тобто, все-таки жевріє надія на державницьку мудрість Володимира Зеленського як Президента України й гаранта Конституції. І на те, що він скористається правом вето.

Інакше в сфері збору роялті в 2022 році нас чекає справжній колапс, який вже почався і який вже псує міжнародний імідж держави в очах наших стратегічних союзників…

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение Глухий кут для шоу-бізнесу і для гаранта Конституції? появились сначала на Український репортер.

До слова, максимально підняв планку цієї хвилі Брюс Спрінгстін: його майнові права Sony купили за рекордні 500 мільйонів доларів. Iнвестиційні фонди, що керують фінансами пенсійних фондів, корпорацій, приватних інвесторів, за минулий рік теж вклали мільярди доларів у авторські права глобального музичного ринку.

На цьому фоні події в українському шоу-бізнесі станом на січень 2022 року вражають своєю архаїчною нецивілізованістю й жахають цинізмом та відвертим «бєспрєделом», якого раніше не траплялося за жодного президента України.

Наразі відзначилася поновлена за часів Зеленського суддя Печерського райсуду Києва Світлана Волкова, що відома своїми симпатіями до ексберкутівців, яких звинувачують у вбивствах на Інститутській у лютому 2014-го (не плутати з іншою суддею Печерського районного суду Києва Вітою Бортницькою, що на днях згідно з інформацією сайту “Миротворець” потрапила до бази “Миротворця” за “руйнування судової системи України” та “фабрикацію справ”).

Волкова арештувала на невизначений термін рахунки колективної організації ПО УЛАСП, що виплачує понад 80 % всіх роялті в Україні– причому з можливістю обернення їх в дохід держави Україна!

Ніколи раніше держава не дозволяла собі зазіхати на гроші іноземних авторів зі США, Великобританії, Німеччини та всесвітньовідомих корпорацій Warner, Universal  і Sony, чия музика звучить в Україні всюди. Не кажучи про, власне, національних авторів, виконавців та музичні видавництва, на інтереси яких кожній владі традиційно начхати… Але за нинішньої влади з легкістю перетнули й цю “червону” лінію.

Днями на адресу Генпрокурора Ірини Венедиктової надійшов «ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ВІД МУЗИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ». З нього й стало відомо, що спонукало до таких відверторадикальних дій суддю Світлану Волкову кримінальне повадження 42021102060000165, яке шоу-індустрія вбачає відверто замовним і яке прокурори столичної Печерської районної прокуратури розпочали за… свідченнями чотирьох осіб, що тісно пов’язані з “конкуренткою”– Українською агенцією з авторських та суміжних прав (ГО УААСП).

Імена цих осіб добре відомі. Це – Валерій Харчишин, генеральний директор ГО УААСП, лідер гурту «Друга Ріка»; Тарас Тополя, віце-президент ГО УААСП, лідер гурту «Антитіла»; його колега по групі й член авторської ради ГО УААСП Сергій Вусик і Сергій Рижий– екс-директор з розвитку ГО УААСП, колишній працівник прокуратури, а нині шеф музичного видавництва УМІГ, який представляє в Україні авторські інтереси групи «Антитіла» та потужного російського РАО, а сьогодні активно намагається інтегрувати в український шоу-бізнес російський стрімінговий сервіс «ФОНМІКС» під брендом «РОЗУМ».

При всьому при цьому питання, яке давно хвилює український шоу-бізнес та неодноразово піднімалося в ЗМІ щодо постійно зникаючих з ГО УААСПу мільйонів авторського роялті – слідчі Печерської прокуратури, плідно спілкуючись з топ-менеджментом Української агенції з авторських та суміжних прав, чомусь обійшли стороною. Дивно не зацікавилися.

Натомість молода блондинка-прокурорка Марина Матюшенко, як зазначається у вищезгаданому ЛИСТІ, «базуючись виключно на свідченнях Сергія Вусика та власних припущеннях, не підкріплених матеріалами справи», активно пропагує тези про нібито розкрадання лідером виплат роялті в країні авторських коштів через нібито «компанії-прокладки». Хоча офіційні банківські цифри руху коштів на рахунках ГС УЛАСП, ГС ОКУАСП і ПО УЛАСП свідчать геть протилежне .

Отже Печерський суд і Печерська прокуратура не тільки вляпалися в черговий скандал, що підриває й без того хиткий авторитет правової системи всередині нашої країни, а й невідомо навіщо псують міжнародний імідж держави в очах ключових світових союзників напередодні можливої російської агресії та допомагають тим силам, які зацікавлені в колапсі й тотальній руйнації збору роялті в Україні.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение У Печерському суді наклали арешт на гроші громадян США та Великої Британії появились сначала на Український репортер.

«Цікавий» як ніколи подарунок українському шоу-бізнесу «під ялинку» зробила в 2021 році прокуратура Печерського району столиці та Печерський районний суд. Правоохоронці наклали арешт на рахунки найбільшої в Україні авторської організацїї Української Ліги Авторських та Суміжних Прав (УЛАСП), на яку припадає понад 85% всієї авторської винагороди.

Тим самим одна молода прокурорка, яка ухвалювала це рішення, розчерком пера залишає без традиційних щорічних роялті не тільки низку провідних світових компаній (Universal, Sony, Warner), а й СОТНІ українських зірок – Олега Винника, Олі Полякової, Наталі Могилевської, Вєрки Сердючки, Тіни Кароль, Злати Огнєвіч, «Бумбокс», «Без Обмежень», Ірини Білик, «Океана Ельзи», «THE HARDKISS», KAZKA, «С.К.А.Й.», «ВВ», «ТІК», «Мотор’Ролла», «DILEMMA» , «MAD HEADS», TAYANNA, KYIVSTONER, «Тартак», Ivanа Navi, Макса Барських, Гаріка Кричевського, Jerry Heil, Гайтану, TARABAROVA, Олю Цибульську, Ірину Федишин, , Марію Бурмаку, Сергія Бабкіна, Ані Лорак, Аліну Гросу\ GROSU, Віталія Козловського, Джигана, Артема Пивоварова, Влада Дарвіна, Альони Вінницької, Єгора Кріда, Jah Khalibа та багатьох інших.

Найцікавіше те, що цей дикий “сюрприз” (вибачте за явно не святковий епітет, але, на жаль, мушу його вжити) зроблено-пороблено в межах кримінального провадження, яке було відкрито декілька місяців тому за заявою одного з українських виконавців, права якого знаходяться в управлінні… компанії… УМИГ.

«Українському шоу-бізнесу компанія УМИГ відома тим, що є фактичним представником в Україні директора Російського авторського общества (РАО) М. Дмитрієва, – коментує події член авторської ради УЛАСПу, директор профспілки музичної індустрії Вадим Лисиця. – Виходить, що українська прокуратура позбавила виплати коштів українським (!) авторам та виконавцям за вимогою, фактично, російської організації максимально наближеної до Кремля»!

«Новорічне роялті в цьому році відміняється, – підтвердив генеральний директор Української Ліги Авторських та Суміжних Прав Олександр Нікін. – Владі було замало «роздягнути» українську шоу-індустрію на 100 мільйонів гривень. Це не новорічний жарт, а сувора українська реальність”.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение Новорічне роялті-2021 відміняється. Прокуратура блокує рахунки зірок шоу-бізнесу появились сначала на Український репортер.

А й згадати пристрасний монолог про чесне роялті для українських і світових авторів, котрий Руслана озвучила на загал у програмі «Бацман» і на «Свободі слова Савіка Шустера»напередодні прийняття парламентом сумновідомого законопроєкту #5572, який так успішно для себе пролобіювали сили, пов’язані з УААСПом.

Це був крик душі. І я чудово її розумію, і поділюся з вами,чому я вірю кожному слову в останньому пості Руслани на Фейсбуці на цю тему.

1. 38 гривень роялті КУЗЬМИ

У грудні 2017-го чи не всіх українців збурив доведений до абсурду факт: сім’я Кузьми Скрябіна, пісні якого навіть після трагічної загибелі співака звучали й звучать всюди, де є українці, за рік отримала аж… 38 гривень роялті!

Цей інформаційний привід вкупі з активними діями авторської спільноти та підтримкою авторських реформ з боку американського уряду й особисто президента США вочевидь і призвели до того, що в 2018 році український парламент нарешті прийняв Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”–законпро роялті.

Остаточний текст закону складався з більш ніж 700 сторінок формату А-4. Долучилася до його підготовки й ініціативна ще з 90-х група громадсько-активних авторів. Серед них були поет Юрій Рибчинський, його син і депутат Євген Рибчинський, відомий український драматург Анатолій Крим, Руслана, аранжувальник і автор пісень Володимир Бебешко, композитор Олександр Злотник, автор і продюсер Віталій Клімов, Фоззі, Фагот (ТНМК), Дизель («Грін Грей»), екс-директор Євгенії Власової й автор пісень Сергій Жоров, саундпродюсер, у т.ч. й автор цих рядків, композитор і продюсер Олександр Ягольник та деякі інші небайдужі митці, що давно словом і ділом в різні часи намагалися навести лад у сфері виплат роялті.

Ні для кого не було секретом, за якими схемами керівники й менеджмент УААСПу всі роки незалежності «пиляли» авторську винагороду: запланове банкрутство банків, модернізація програмного забезпечення, відправка авторської винагороди різним «правовласникам» або незрозумілим структурам за надуманими варіантами (наприклад, купівля меблів і техніки, «ремонти»), підвищені ставки зарплат і «мертві душі» тощо. З ганебним «схематозом» у системі УААСПу всім у шоу-бізі хотілося покінчити.

«Цього більше не буде», емоційно запевняв нашу ініціативну групу екс-продюсер групи «ВіаГра» і Євгенії Власової, Дмитро Костюк, який на той момент кілька років був в.о. генерального директора найбільшої авторської організації країни – українського державного агентства з авторських та суміжних прав ДО УААСП, члена Міжнародної конфедерації товариств авторів і композиторів СISAC із 1996 року.

Костюк вважався “своєю людиною” для світу шоу-індустрії, якого всі знали з кінця 90-х як успішного й креативного бізнесмена і продюсера, що хоч і не мав вищої освіти, проте добре володів бухгалтерськими аудитами. Оскільки тоді ще було невідомо про 14,45 млн грн, що зникли саме за часів його керування державною ОКУ, Дмитру повірили.

Костюк запропонував на базі державного УААСПу створити нову, прозору й великугромадську авторську організацію, що, мовляв, уперше за багато років почне чесно виплачувати роялті всім без винятку авторам. У «команді перетворень» Костюка, окрім незмінного помічника по BIZ-TV й екс-концертного директора «ВіаГри» Олексія Івановича, були політтехнолог Олександр Кочетков та адвокат і юрист телеканалу UA:Перший Дмитро Гузій, відомий шоу-індустрії по гучному суду з Костянтином Меладзе щодо авторських прав на групу «ВіаГра».

2. «1926» для CISAC

Враховуючи нахабну експропріацію напередодні Майдану в авторської спільноти України історичного Будинку Авторів, розташованого в центрі столиціна вулиці Б. Хмельницького й побудованого 1970-ті за авторські кошти, а також системне викрадання в українських поетів і композиторів чиновниками державної структури авторських винагород – пропозицію Костюка щодо «трансформації УААСПу» на зборах прийняли одноголосно. До авторського руху приєдналися й деякі відомі українські видавці, котрі представляють всесвітньовідомі міжнародні корпорації.

Передав права в нову чесну організацію колективного управління «під слово Руслани» й знаний «зубр» авторського права Олег Долінський– представляє інтереси компанії Universal,T he HARDKISS, Руслани, ТАРТАКа, Mad Heads, «KOZAK SYSTEM», Тараса Чубая, Анатолія Солов’яненка, Тараса Петриненка, Миколи Мозгового, Євгенії Власової. А також дехто з тих видавців, що пам’ятають запеклу, проте безуспішну боротьбу Руслани за чесне роялті в парламенті часів президентства Віктора Ющенка –зокрема, ПП «Світова Музика» (Sony\ATV в Україні), ТОВ «Мун Рекордз» і ООО «Суперсиметрія» (видавництво Слави Вакарчука).

Далі для реалізації свого плану Дмитро Костюк купує одну з 24-х організацій колективного управління «Український Авторський Сервіс», яку в 2015 році створили 3 невідомих шоу-індустрії громадяни Даховський-Литвинчук-Розенков, і перереєстровує її назву на співзвучну державній – громадську організацію «Українська Агенція з Авторських та Суміжних Прав».

Президентом «якісно нової авторської організації», де все має бути чесно й прозоро, за пропозицією Костюка, обирають Юрія Рибчинського. Віце-президентом – Руслану Лижичко. Гендиректором – Олександра Ягольника.

Олег Долінський, Анатолій Крим, Олександр Злотник, Володимир Бебешко, Фагот, Фоззі, Дизель, Валерій Харчишин, Сергій Жоров, дружина й спадкоємець Кузьми Скрябіна Світлана Бабійчук та інші учасники ініціативної групи українського шоу-бізнесу, що домагалися нормалізації виплат роялті, стали членами авторської та наглядової рад ОКУ.

Відтак, на момент прийняття у 2018 році Закону “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” Костюк, згідно озвученої ним комбінації дій з “трансформації системи колективного управління”, переводить усі договори з державної УААСП, якою він тоді керував, на свою нову, нібито громадську.

А щоб у Парижі, в штаб-квартирі CISAC, швидше пройшла рокіровка «ДО УААСП – ГО УААСП» і французи дійсно повірили в «чесну реорганізацію», Костюк і К вигадуютьлегенду. Мовляв, ми оце в архівах КДБ віднайшли, що історія авторського права в Україні починається саме з… 1926 року, а наша нова організація – це історичний правонаступник головної організації всіх українських авторів і національних легенд світової естради, музики і сцени. Костюк виготовляє величезну з усіх можливих печатку нового ОКУ з цифрами «1926» і через директорку міжнародного відділу УААСП Людмилу Цимбал впарює свій креатив французам.

Враховуючи, що саме з 1926 року бере свою історію й всесвітня конфедерація CISAC– “легенда” спрацювала. Плюс обидві авторські ради старого ДО і нового ГО мали ідентичний склад і їх очолювала одна й та ж сама особа– Юрій Рибчинський.

До того ж, під керівництвом досвідченого «знавця жіночих душ» продюсера «ВіаГри» Люда Цимбал навчилася філігранно й ефективно впливати на позицію генерального секретаря CISAC Гаді Орона–тож заміна українського члена у Всесвітній організації відбулася блискавично швидко й безболісно.

Вже за якихось 2 тижні після прийняття Верховною Радою вищезгаданого закону про роялті, 1 червня 2018 року на асамблеї загалом консервативної в питаннях прийняття нових членів організації CISAC відбулася бажана «рокіровка» – державний УААСП було позбавлено членства, натомість прийнято в асоційовані члени УААСП Костюка.
По-продюсерськи спритно Костюк домовився із Мінекономрозвитку, якому був підпорядкований державний УААСП – чиновники на цей ґвалт просто «закрили очі».

І “машина” запрацювала. Вже з листопада 2018 року CISAC почав переказувати в Україну значно більші гроші, ніж завжди, оскільки міжнародне законодавство зобов’язало сплачувати авторське роялті й потужні інтернет-платформи – YouTube, Facebook, Instagram тощо.

Руслані й усім нам тоді здавалося, ну ось, нарешті все нормалізувалося правильно. Але полуда швидко спала з очей. Наприкінці грудня 2018 та січня 2019 рр. авторську спільноту й видавців струсонули два фінансових скандали, пов’язані з новим «чесним» УААСПом.

Перший – із переказуванням баснословно-захмарних коштів за комп’ютерну програму з автоматичного розподілу роялті, які належало розподілити між авторами. А виявилося, що мільйони авторських гривень з колишнього державного, а потім і громадського УААСПів бухгалтери двічі переказували фірмі, директором якої ще донедавна був радник-юрист Костюка, а серед засновників значився головний«комп’ютерний» спец УААСПів і співзасновник компанії «ВІА ГРА Мьюзик».

Ім’я розробника програми, за яку й у 2021 році переказують кошти й яка, здається, й досі ніяк нормально не запрацює – Валентин Потураєв, син політтехнолога й нардепа ВР України Микити Потураєва, за допомогою якого зайшов до сесійної зали законопроект №5572.

Другий скандал – зниклі 10 млн. грн, котрі за вказівкою Костюка перевели з рахунків державного УААСПу на нібито громадський, які знову пішли зовсім не на виплати авторам та правовласникам.

Роялті-спільноті стало вочевидь зрозумілим, що екс-продюсер «ВіаГри» створив геть зовсім не те, що було задекларовано спочатку .Навіть згадувати не хочеться й про дрібниці з «мертвими душами», що потрапили до штатного розкладуУААСПу й отримували чималенькі зарплати, один з яких, Руденко Г.Д, на сайті ВРУ записаний… помічником депутата Микити Потураєва.

Звісно, прикро помилятися й розчаровуватися, але таке от воно – українське авторське«се ля ві».

3. 10 скандалів, аби забули про зниклі мільйони

Не дочекавшись конкретних відповідей від Костюка по суті нових схематозів, Руслана залишила свою посаду в УААСПі.

«Я помилково повірила, що якщо ГО УААСП замінить державний, то робота стане активнішою і прозорішою, – зізналася співачка. – Але коли побачила і зрозуміла, що все сталося навпаки, то одразу припинила брати участь в її роботі. Я не хотіла бути причетною до всього, що там робилось. І мені не вистачало духу сказати своїм друзям, що все, чим займається УААСП, м’яко кажучи, недобре».

Так само вчинили Олег Долінський, Олександр Ягольник, Анатолій Крим, Юрій Рибчинський…

Генеральними директорами організації в той рік побували помічник Костюка, екс-директор групи «ВіаГра»з Уралу Олексій Іванович, що за багато років проживання в Україні так і не вивчив української мови й автором не був. Сам Дмитро Костюк теж зайшов у другу ріку УААСПу. Був в.о. генерального директора ДО – став повноцінним генеральним ГО. Навіть увів до складу української авторської організації відомого представника російського шоу-бізнеса, директора УМІГа Сергія Рижого.

Врешті, аби зберегти перед державною акредитацією публічний імідж організації, яка керується буцімто авторами, Костюк відійшов у тінь, а керувати УААСПом залишив лідера рок-групи «Друга Ріка» Валерія Харчишина, котрий потихеньку почав дистанціюватися від токсичного екс-керівника ДО УААСП.

Тільки ось судячи з річних звітів УААСПу, які кожна працююча українська організація колективного управління згідно з законом має оприлюднювати, схема виведення коштів за всі три роки анітрохи не змінилася.

Від зібраних 73,6 млн. грн авторам виплатили лише 14,2 млн, зате менеджмент Костюка на чолі з Цимбал за цей же період отримав на зарплати й премії на 10 млн. грн більше! До того ж, нещодавно в основній роялті-групі в Фейсбуці оприлюднили скріни листування директорки з юридичних питань УААСПу з Костюком, із яких очевидним для всіх стало, що екс-продюсер «ВіаГри» й досі міцно тримає руку на пульсі всіх подій.

Попри це, мрії про створення прозорої авторської організації не полишали шоу-індустрію, і в 2020 році Руслана стала президентом нової, створеної «з чистого аркушу» й відкритої для митців та правовласників ОКУ «Автори і Видавці» (АіВ), де об’єдналися всі, хто втомився від хаосу й крадіжок роялті: Тарас Петриненко, Анатолій Солов’яненко, Микола Мозговий, Джамала, Наталя Могилевська, Оля Полякова, Монатік, «The HARDKISS», Олександр Пономарьов, «ТАРТАК», «Мед Хедз», Іван Дорн, Тарас Чубай, Злата Огнєвич, Володимир Дантес, Таянна, Сергій Бабкін, О’Torvald, «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ», Влад Дарвін, Павло Зібров, Каднай, Джері Хейл, Віталій Козловський, Мама Ріка, Меловін, Гайтана, «П’ятниця», Бумбокс, Юлія Лорд, Круть, Юко, «МоторРолла» – важко навіть перерахувати всіх.

«Вони не хочуть брати участі в жодних боях і просто дали можливість своїм видавцям вирішувати це питання», пояснила позицію колег по сцені Руслана.

Не дивно, що АіВ виграла конкурс державної акредитації в самої УААСП. Але, як виявилося, перемога Руслані дісталася “з ложкою дьогтю”. Відразу після гучного й, мабуть, неочікуваного програшу, використовуючи свої зв’язки з першими особами держави, УААСП Костюка почав шалену підкилимну боротьбу, аби анулювати рішення конкурсної комісії Мінекономіки. І тільки в 2021 році спродукував на українському інформаційному полі загалом 10 (!!) скандалів. Втім, це тільки “квіточки”.

Справжньою вершиною корупційного цинізму стала поява іншого «козиря» Костюка – сумнозвісного законопроєкту №5572, текст якого, що, по-суті в антиконституційний спосіб скасовує реформу авторського права, виявляється, написав нібито згаданий вище Дмитро Гузій, а давній бізнес-партнер Костюка і народний депутат Микита Потураєв провів цей документ через парламентські кабінети в ранг закону.

Позитивна й інтелігентна за своєю людською сутністю перша українська переможниця Євробачення та Всесвітній Посол Чистої Енергії довгий час не хотіла виносити на загал всі ці проблемиз УААСП, котрий, на Русланину точку зору й точку зору величезної кількості її колег-правовласників «цілком себе дискредитувала своєю історією та діяльністю». До того ж, як кажуть, і не царська це справа.

Аж доки не урвався терпець.

Та все марно – хтось-таки дуже не хоче вивести виплати УААСПом роялті, зокрема й інтернет-роялті, в публічну площину й нарешті дати хід довгоочікуваному розслідуванню щодо зниклих авторських мільйонів.

За класикою пропаганди, нездатність спростувати достовірні факти та правдиві твердження підмінюють «механізмом протидії», у даному випадку –поширенням псевдоінформації. Мета: створити в суспільстві хибне інформаційне поле.

Ось тому так відчайдушно намагаються очорнити Руслану і телеведуча Яніна Соколова, котра в інтерв’ю зізнавалася, що Харчишин для неї «навіть ближчий за чоловіка», і сам гендиректор УААСПа Валерій Харчишин, і «Льолік і Болєк» групи «Антитіла» – віце-президент Тарас Тополя та член авторської ради ОКУ Сергій Вусик тощо. Тільки ось чомусь саме про оборудки УААСПу часів Костюка-Харчишина вже кілька років існує спеціальний ресурс правди й створено телеграм-канал і нові авто в цьому році з’явилися не в Руслани, а в Потураєва і Харчишина.

Дивно? Авжеж. Ще більш дивно, що навіть для людини з такою суспільно-значимою для країни біографією як Руслана не пошкодували брудних ярликів і слів у найкращих традиціях «пропаганди» північного сусіда – «скабєєва-стайл». Втім, чому тут дивуватися? Сьогодні в Україні багато-що поставлено з ніг на голову чи – навпаки…

«Ми готові боротися і надалі, – не здається Руслана, – два роки. Більше. Ситуація все одно зміниться. І політично. І персонально. Але автори музики залишаться авторами. І правовласники – правовласниками. За будь-якої влади… За пару років, можливо, сам інститут ОКУ та паблішингу зміниться незворотньо, і ніхто не буде «сидіти на потоках» і «на проценті». Все знаходитиметься в розподіленому реєстрі на ім’я блокчейн. Не буде ні «смотрящіх» депутатів, ні «рєшал» в кабінетах, ні софта Потураєва. А виходячи на сцену чи зустрічаючись за її лаштунками або десь в ефірі, комусь буде дуже соромно піднімати очі. Дуже соромно. За все сказане і написане. Вигадане і екзальтоване».

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

На цю тему:

• Публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу відбулося при потуранні президента Зеленського та його команди
• Вже завтра у парламенті може відбутися публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу
• Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі
• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение “Легенда” для французів або чому Руслану обливають брудом появились сначала на Український репортер.

15-е грудня принесло новий “сюрприз” – на цей раз із Верховної Ради України.

Нагадаємо коротко: все почалося після того, коли донедавна державна, а нині громадська організація – «Українська агенція з авторських та суміжних прав» (УААСП) – програла конкурс акредитації організацій колективного управління.

Але амбітний менеджмент ОКУ УААСП, з якої, як виявилося, тільки за останні три роки зникло невідомо куди 44 мільйони гривень авторських рояльті, не визнав поразки й розгорнув справжню війну з переможцями конкурсу в шоу-індустрії, щоб скасувати рішення державної акредитаційної комісії й перезапустити конкурс акредитації на свою користь.

Банальний конфлікт трьох організацій колективного управління? Не скажіть. Так було на першому етапі. Але після того, коли до нього долучилося парламентське лоббі, яке, виявляється, підтримують перші особи держави Володимир Зеленський та Андрій Єрмак, конфлікт перейшов зовсім на інший рівень – державний і навіть міжнародний.

Аутсайдери конкурсу та їхні покровителі пустили в хід навіть заборонені законом прийоми та методи боротьби й вдалися до безпрецедентних дій – почали маніпуляції з законодавством, щоб досягнути своєї “мети”.

Йдеться про скандальний законопроєкт #5572 (автори Микита Потураєв та Олександр Санченко), що по-суті руйнує закон 2018 року про реформу авторського права й повертає хаос та безлад у сферу збору роялті і, власне, вже пересварив між собою не лише зірок національного шоу-бізнесу, але й навіть провідні міжнародні авторські організації, які апріорі живуть і працюють у рамках закону й чесних та зрозумілих правил взаємовигідного співробітництва за принципом «win-win» (коли у виграші обидві сторони).
Та «унікальність» #5572 на цьому не закінчується.

Не вірите?

Тоді самі прочитайте розміщений на сайті ВР документ Головного юридичного управління Верховної Ради України під назвою «ЗАУВАЖЕННЯ до проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління” (реєстраційний № 5572), де на 5 сторінках викладено аналітичні висновки юридичної експертизи підготовленого до другого читання парламентським комітетом з питань економічного розвитку однойменного законопроєкту.

Тут прямо сказано, що “окремі положення законопроєкту не відповідають Конституції та не узгоджуються із законами України, а також не враховують юридичних позицій Конституційного Суду України”, що “низка положень законопроєкту викладена всупереч принципу правової визначеності (недвозначність, внутрішня узгодженість нормативних положень та відсутність суперечностей з іншими приписами законів), який є невід’ємною складовою верховенства права та визнання України правовою державою (статті 1 та 8 Конституції України)”, а “Прикінцеві та перехідні положення законопроєкту містять внутрішню неузгодженість та є взаємовиключними”.

Реальним вироком професійності цієї законотворчості проєктові є й узагальнюючий висновок авторитетних юристів-законотворців: “Зважаючи на висловлені зауваження, слід дійти висновку, що положення законопроєкту, у разі його прийняття як закону, можуть бути предметом розгляду Конституційного Суду України”.

Тобто навіть на високому офіційному рівні юристи визнали: законопроєкт №5572 підпадає підкатегорію антиконституційних і суперечить законодавству. Конкретно: мається на увазі Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”, адже це – спеціальний закон, який не можна перевищити іншим законом.

І, тим не менш, попри всі ці досить принципові зауваження та рекомендації Комітет ВР України з питань економічного розвитку (голова Д. А. Наталуха) все ж ухвалив рішення винести одіозний законопроєкт #5572 у другому читанні на розгляд парламенту…

Моя згадана вищестаття на сайті «Українського репортера» від 15 грудня (в цей день до сесійної зали внесли #5572) закінчувалася словами-надією, що народні обранці не «провалять іспит» і зуміють вникнути в проблеми шоу-бізнесу, щоб відділити полову від зерен і таки дослухаються до голосу багатотисячної спільноти шоу-бізнесу.

Але трапилося з точністю навпаки.

Запам’ятався виступМиколи Задорожного (162-й виборчий округ, Сумщина). “Я, – сказав він, – як співголова міжфракційного об’єднання “За музичну індустрію” провів досить багато зустрічей з представниками музичної, і не тільки, індустрії стосовно авторських прав і збору роялті. Дійсно, погоджуюсь з тим, що нинішня система не дає повної картини і повного задоволення авторам у частині виплати роялті згідно їх доходів. Тим не менш, даний законопроєкт має ризики принести ще більший хаос і колапс в цій сфері”.

Наполегливо закликала колег не підтримувати законопроєкт №5572 Людмила Буймістер (223-й округ, Київ). Позафракційна депутатка прямо заявила (див.: стенограму засідання ВР України від 15 грудня 2021 року; режим доступу:

“…Цей законопроєкт суперечить нормотворчій техніці, адже він порушує низку законів України, зокрема Конституцію України. Немає у Верховної Ради повноважень скасовувати рішення органів виконавчої влади і рішення суду”. «Ви думаєте, – сказала вона далі, – що цей закон вирішить проблему. Насправді це зовсім не так. Наші автори та зірки не будуть отримувати авторської винагороди, тому що цей законопроєкт повертає нас у той хаос, який існував у системі виплати роялті до 2018 року.

І, таким чином, вже медіагрупи підтвердили, що вони не будуть сплачувати в хаос, а підуть у суди і будуть відстоювати свої права в судах. Автори тікатимуть від нас до країни-агресора, до Російської Федерації, де їх зустрінуть, як-то кажуть, з «распростертыми объятиями».

Тому, колеги, розумійте, що, голосуючи за цей законопроєкт, ви зливаєте нашу всю музичну індустрію в руки Кремля. І ті, хто збираються натиснути зелену кнопку, усвідомлюйте, частиною якого процесу ви будете, тому що вам за це нести потім відповідальність”.

Завершуючи свій третій короткий виступ від мікрофону Людмила Буймістер відкритим текстом попросила колег: ” … Будь ласка, подумайте двічі або тричі перед тим, як натиснути зелену кнопку. Ще раз закликаю вас, колеги, до відповідальної позиції”.

Власне, сказане Людмилою Буймістер перегукується з висновками, які містяться в документах, пов’язаних із роботою над законопроєктом 5572 (“Висновки Головного науково-експертного управління від 29.09.2021” і “Зауваження Головного юридичного управління від 13.12.2021”).

Не почули. Ані свою колегу, ані авторитетних експертів-юристів, ні громадськість та шоу-бізнес, які били в усі дзвони, щоб парламентська більшість об’єктивно й неупереджено розібралася в суті конфлікту й не допустила публічного “згвалтування” українського шоу-бізнесу та, власне, й Конституції. 253 депутати проголосували за прийняття в другому читанні та в цілому скандального законопроєкту #5572. Проти: 8, утрималися:43, не голосували: 46.

Думається, однак, що крапку в цій ганебній історії про те, як «завалили» надії українського шоу-бізнесу на справедливий розподіл роялті, а дехто й свою репутацію, ставити рано… Правда рано чи пізно візьме гору.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Малюнок Андрія Петренка.

На цю тему:

• Вже завтра у парламенті може відбутися публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу
• Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі
• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение Публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу відбулося при потуранні президента Зеленського та його команди появились сначала на Український репортер.

Йдеться про скандальний законопроєкт #5572, який зводить нанівець ухвалену в 2018 році реформу авторського права й принесе хаос та безлад у сферу збору роялті. І який пересварив між собою не лише зірок національного шоу-бізнесу, але й навіть вніс розбрат та розвів по різні сторони барикад провідні міжнародні авторські організації, що звикли жити й працювати в світі чесних і зрозумілих правил та взаємовигідного співробітництва за принципом «win-win» (коли у виграші обидві сторони).

Але ж до повноважень парламенту, згідно Конституції України, не належить здійснення управлінських функцій, розпорядчих дій чи правосуддя, в тому числі й щодо центральних органів виконавчої влади, оскільки за змістом статті 85 Конституції України Верховна Рада України здійснює повноваження, які відповідно до Основного Закону України віднесені до її відання. Стаття 6 Конституції чітко й однозначно наголошує, що «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України».

Та сумна «унікальність» #5572 на цьому не закінчується.

Навіть за часів Януковича, якщо парламентські юристи знаходили в законопроєктах депутатів «Партії регіонів» серйозні «підводні камені» – вони до сесійної зали не виносилися.

Сьогодні українське суспільство, схоже, входить у той свій новий еволюційний цикл, коли владі начхати не лише на законність рішень, позицію ЗМІ, експертної спільноти, лідерів громадської думки та самої громадськості, а й на логіку, і навіть здоровий глузд.

Я зовсім не згущую фарби. Просто уважно прочитав розміщений на сайті ВР документ Головного юридичного управління Верховної Ради України під назвою «ЗАУВАЖЕННЯ до проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління” (реєстраційний № 5572), де на п’яти сторінках викладено аналітичні висновки юридичної експертизи підготовленого до другого читання  парламентським комітетом з питань економічного розвитку однойменного законопроєкту.

Тут прямо сказано, що “окремі положення законопроєкту не відповідають Конституції та не узгоджуються із законами України, а також не враховують юридичних позицій Конституційного Суду України”, а “Прикінцеві та перехідні положення законопроєкту містять внутрішню неузгодженість та є взаємовиключними”.

Процитую ще один фрагмент цього документу:

« 1. Відповідно до преамбули Конституції України Верховна Рада України підтверджує європейську ідентичність Українського народу та незворотність європейського курсу України, а тому цілком логічним продовженням цієї декларації буде прагнення законодавця не допускати при прийнятті законів порушення однієї з фундаментальних цінностей Європейського Союзу – принципу верховенства права. Однак низка положень законопроєкту викладена всупереч принципу правової визначеності (недвозначність, внутрішня узгодженість нормативних положень та відсутність суперечностей з іншими приписами законів), який є невід’ємною складовою верховенства права та визнання України правовою державою (статті 1 та 8 Конституції України).»

А ось узагальнюючий висновок авторитетних юристів-законотворців:

“Зважаючи на висловлені зауваження, слід дійти висновку, що положення законопроекту, у разі його прийняття як Закону, можуть бути предметом розгляду Конституційного Суду України”.

Тобто навіть на найвищому офіційному рівні визнано: законопроєкт №5572 підпадає під категорію антиконституційних. І, тим не менш, попри це Комітет ВР України з питань економічного розвитку прийняв рішення рекомендувати парламенту прийняти одіозний законопроєкт у другому читанні – #5572 вже стоїть у парламентському порядку денному для розгляду в сесійній залі вже завтра, 15 грудня.

Тож не пропустіть історичний момент відкриття скриньки Пандори й можливого публічного “зґвалтування” Конституції України та українського шоу-бізнесу і переходу нашого суспільства до нових реалій, де загальний правопорядок – і, боюся, не тільки в шоу-бізнесі – перетворюється в ніщо.

Втішає хіба лише те, що нас, можливо, “згвалтують” разом з Конституцією, яку щоу-індустрія міцно й віддано тримає в своїх руках…

Втім, це чорний гумор. А якщо серйозно? Які ризики можуть виникнути для шоу-бізнесу, якщо депутати «провалять іспит» і таки цей законопроєкт буде прийнято? Очевидна для всієї креативної індустрії країни корупційна складова законопроєкту #5572 – дрібна рибка порівняно з його подальшими наслідками.

Прецедент уможливить скасування будь-якого конкурсу в інших, куди більш грошовитих сферах, аніж авторське право, адже в Україні пройшло безліч інших конкурсів. Суспільству буде продемонстровано, що будь-які рішення щодо ліцензування, приватизації тощо можуть бути скасовані ось так, зовсім просто, без суду – звичайним парламентським законопроєктом із кількох абзаців.

Тобто: тим самим Верховна Рада вкрай небезпечно перебирає на себе повноваження судової гілки влади, скасовуючи процедуру, прописану в законі 2018 року й виконавчої (рішення Міністерства економіки). Іншими словами, в №5572 закладені речі, які, крім беззаконня й незадоволення, більше нічого не викликають.

Отже, хочу знову, в 1001-й раз, поставити запитання: навіщо втягувати парламентську більшість в банальний конфлікт організацій колективного управління? Ліквідовувати закон 2018 року лише для того, аби задовольнити амбіції однієї ОКУ, яка програла конкурс державної акредитації й звідки постійно зникають авторські гроші?

Те, що «прецедент #5572» згодом обов’язково візьмуть на озброєння опозиційні сили й він у інших сферах впливатиме на загальний порядок денний в Україні у випадках, коли на кону будуть набагато більші ставки – немає сумнівів. Хоча може, так і було задумано?

Але ж неправильні рішення нікому ще не приносили добра й гарної карми…

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

На цю тему:

• Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі
• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение Вже завтра у парламенті може відбутися публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу появились сначала на Український репортер.

Перший тривожний дзвінок пролунав (грудень 2020-го – січень 2021-го року) після того як члени держкомісії з акредитації, дотримуючись вимог закону та згідно з прописаною в ньому процедурою, провели відповідний конкурс з акредитації авторських організацій.

В УААСПі ж вважали, що позаяк вони є членами Всесвітньої організації СISAC і саме їм надходять гроші українських авторів з інтернет-платформ, це автоматично мало гарантувати їм перемогу в конкурсі. Але в колишньої державної, а нині громадської організації колективного управління УААСП, на жаль, є й інша “слава”, про яку, чесно кажучи, навіть не хочеться зайвий раз нагадувати. На жаль, доводиться.

Не знаєте як рядові автори називають між собою УААСП? Годівницею для обраних. Сьогодні вже ні для кого не секрет, що впродовж багатьох років існування цієї ОКУ з УААСПівської копилки, куди стікалися авторські гроші, безслідно й безкарно за різних керівників зникали мільйони авторської винагороди, в тому числі й у 2018, 2019, 2020 роках.

Отже, як і слід було сподіватись: УААСП із тріском провалив конкурс акредитації, бо зміг підтвердити лише 50 тисяч пісень, що використовується в Україні, в той час, як конкуренти – 14 мільйонів. Та керівники УААСПу й досі не хочуть змиритися з поразкою – почали відкриту й жорстоку підкилимову боротьбу з тими, хто переміг на конкурсі акредитації або дотичний до неї.

Першими під нищівний вогонь огульної критики, звісно, потрапили дві ОКУ (організації колективного управління авторськими правами), що перемогли. Саме ті організації – «АіВ» та «УЛАСП/ОКУАСП» – що добре зарекомендували себе на ринку авторського права і фахівцям, і спільноті, і видавцям, і авторам.

Відтак, на багато місяців державна машина заблокувала видачу необхідних паперів організаціям-переможцям конкурсу, почалися судові процеси й кримінальні справи.

Дійшло до абсурду – деякі ділки від шоу-бізнесу та симпатики і члени авторської ради цієї ОКУ – аутсайдера конкурсу акредитації заходилися обливали брудом членів державної комісії з акредитації, які буцімто допустили “порушення” під час проведення цього заходу й ухвалили “не таке” рішення, навіть почали “копати яму” законові про авторське право, використовуючи свої артистичні зв’язки у новій владі.

І не безуспішно – з’явився сумнозвісний законопроєкт 5572, який нардепи фракції «Слуга народу» Потураєв та Санченко, заручившись підтримкою перших осіб держави, підготували в турборежимі, щоб за будь-яку ціну зґвалтувати авторську реформу 2018 року шляхом відміни результатів конкурсу акредитації й у такий спосіб “цивілізовано” вирішити штучно створений корпоративний конфлікт між трьома великими українськими авторськими організаціями.

На користь окремо взятої ОКУ УААСП та олігархічних медіа, великого бізнесу й мега-концертних організацій, які отримають законну можливість взагалі не платити роялті авторам-виконавцям музичних творів.

А інші колеги згаданих вище депутатів, що відверто лобіюють №5572, відкрили для цього законопроекту «зелену вулицю» в стінах ВР, щоб якомога швидше провести його парламентськими коридорами й кабінетами та сесійною залою в життя…

Практично весь 2021 рік український шоу-бізнес та мільйони глядачів і слухачів спостерігають за перипетіями ганебної санта-барбари про явно дискримінаційне й негідне ставлення вищого керівництва держави до улюблених наших артистів. І не тільки спостерігають та співчувають, а й на повний голос висловлюють із різних прес-майданчиків свої вкрай негативні оцінки всієї цієї явно корупційної оборудки, в тому числі й стосовно законопроєкту № 5572, за який депутати встигли проголосували в першому читанні!

Були неодноразові – усні й письмові – звернення навіть безпосередньо “очі в очі” до Президента України та керівника його офісу під час прямого спілкування зокрема й за кулісами концерта до Дня Незалежності на НСК «Олімпійський». Автор цих заміток також неодноразово не один рік висвітлював дану тему на інтернет-сайтах і в друкованих виданнях.

Отже, з повним правом можу сказати: перша українська переможниця Євробачення та волонтер Руслана в інтерв’ю головній редакторці інтернет-видання «Гордон» Олесі Бацман і в останній телепрограмі «Свобода Слова Савіка Шустера» підтвердила – все, що останнім часом писав, наприклад, “УКРАЇНСЬКИЙ РЕПОРТЕР” про кризові події в авторському праві, пов’язані з блокуванням результатів держакредитації й прийняттям у першому читанні одіозного законопроєкту №5572 – цілковита правда.

Не можу не процитувати, бодай важливі тези з монологу Руслани, в якому проглядається відчайдушний крик душі відомої в усьому світі співачки і Всесвітнього посла чистої енергії, яку, що називається, дістали за живе. Беззаконням, що валом накочується на вітчизняну шоу-індустрію з подачі й при потуранні нової влади!

«Слабкість нашої країни, -зазначила Руслана, – у вищій гілці влади. І полягає вона в небажанні знати правду! Легше закритися і не знати правду. Навіщо фахівці?! Навіщо знати, як усе є насправді?! Але це справжній надзвичайний стан – коли вища гілка влади не хоче знати правду, не хоче визнати реалії?! Де я відчую, що в мене сильні державні інституції, якщо все керується з Офісу Президента, з одного кабінету. Як я відчую, що у нас незалежні гілки влади? Що є сильний парламент, що є сильний уряд і кожен виконує свої функції? Де це?! Нема цього…

У нашій артистичній сфері йде точно повноцінна війна… І, на жаль, абсолютно деструктивну позицію зайняв Офіс Президента, який абсолютно незрозуміло чому втрутився в питання авторського права. Ми в «Списку 301». Рано чи пізно та ж Америка скаже: «Дозвольте! Ви не сплачуєте авторські відрахування всьому світу».

За моєю інформацією, близько 100 мільйонів гривень не отримали автори, тому що протягом року безпрецедентно не сплачуються авторські відрахування. Ви десь таке бачили? Ми – піратська країна. І це наш імідж. І в цьому теж наша слабкість.

А Офіс Президента зайняв абсолютно деструктивну позицію. Які скандальний закон #5572 Санченка&Потураєва: він просто відкочує реформу 2018 року щодо організацій колективного управління», – підсумувала Руслана.

Що тут додати? Руслана більш ніж чітко, як кажуть, розставила крапки над “і”. Чи дослухаються на Банковій до здорового глузду й до тих спеціалістів, хто наразі представляє більшість інтересів українського шоу-бізнесу чи як страуси знову заховають голову в пісок?

Законопроєкт №5572 вкидає в шоу-бізнесову спільноту цілий клубок нових проблем і запитань. Як все це корелюється з тими принципами, що були озвучені Президентом для українського суспільства під час його останньої прес-конференції – важко зрозуміти та ще важче коментувати особливо після того, як до піару тез цього сумнівного й геть не потрібного шоу-індустрії документа підключили СБУ, Національну Поліцію, Офіс Генерального прокурора.

За прогнозами експертів, проголосувавши за сумнозвісний олігархічний законопроєкт#5572 депутати занурюють українське авторське право в стан хаосу й невиплат роялті.

До того ж, вкрай вірогідно, що невдовзі на українському ринку з’явиться й тріумфуватиме російський стрімінговий сервіс «ФОНМІКС/РОЗУМ» (йдеться про появу в суспільному просторі України російського стрімінгового сервісу «Фонмікс», створення якого було щедро профінансовано Путіним у рамках «Концепції державної підтримки та просування російської мови за кордоном») і який м’яко й доволі швидко витіснятиме українську музику з плей-листів кафе-барів-ресторанів-торгівельних і фітнес-центрів, як це відбувається в усіх тих пострадянських країнах, де його вже впровадили.

І, скажіть мені, хіба нормально українським парламентарям голосувати за закон, який розводить по різні сторони барикад відомі міжнародні організації з авторського права, котрі в усіх країнах світу співіснують мирно в режимі «win-win»?

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

На цю тему:

• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі появились сначала на Український репортер.

Якщо речі називати своїми іменами, то треба визнати: законопроєкт №5572, який купка ділків намагається за будь-яку ціну протягнути через парламент, несе як очевидні загрози для шоу-індустрії, створюючи хаос і демпінг на ринку зборів роялті, так і приховані, що не є секретом для професіоналів.

Про найголовнішу з цих прихованих загроз, яку в національному роялті-ком’юніті порівнюють із гуманітарною ядерною бомбою для вітчизняної шоу-індустрії, “Український репортер” писав кілька місяців (тут) як про ймовірний прогноз. Та події цьогорічної осені в парламенті й особливо концертна програма урочистостей до 30-річчя Збройних Сил України за участю рок-груп «Друга Ріка» (Харків) і «Антитіла» (Київ), однак переконали, що ця сумна реальність для національної шоу-індустрії доволі стрімко наближається.

Йдеться про появу в кафе-барах-ресторанах-торгових та фітнес-центрах російського стрімінгового сервісу «Фонмікс», створення якого було щедро профінансовано Путіним у рамках «Концепції державної підтримки та просування російської мови за кордоном».

Цей сервіс вправно й небезуспішно просувають у всіх країнах колишнього СНД дві головні авторські організації північного сусіди – РАО та ВОІС. І що цікаво, в усіх країнах, де присутній «Фонмікс», національна музика швидко, м’яко та грамотно витісняється, оскільки контроль за плей-листами йде з Москви. Окрім пропаганди російської мови й російської творчості, грошові потоки роялті за користування бізнесом музики також течуть до РФ.

«Крім того, – як зазначив у себе в Фейсбуці директор Профспілки музичної індустрії Вадим Лисиця, – функціонал цього сервісу включає 24/7 прослуховування приміщень, де він встановлений, оскільки для визначення композицій, що прозвучали, використовується алгоритм, подібний Shazam і він використовує систему мікрофонів. Таким чином, ці дані стають надбанням «російських фахівців».

В Україні, розуміючи реальності воєнного часу, «Фонмікс»завбачливо зареєстрували у Дніпрі під назвою «Розум» на нову компанію «Юніверса М’юзік Консортіум Україна ЛТД», директором якої є давній представник російського музичного бізнесу Сергій Рижий, що одночасно є засновником та директором ТОВ «УМІГ м’юзік».

Зоряним топом УМІГу є група «Антитіла», лідери якої входять до керівної верхівки організації колективного управління УААСП – заради якої, власне, й написали законопроєкт №5572, позаяк соліст гурту Тарас Тополя – своя людина в тандемі Володимир Зеленський– Андрій Єрмак. УМІГ був і серед підписантів колективного ура-листа парламентарям на підтримку потрібного УААСП законопроєкту №5572.

Директор УМІГу Сергій Рижий, який також зовсім нещодавно був директором розвитку одіозного УААСПу, власне, якраз тоді й «пролоббіював» представників «Антитіла» в керівні органи – Тараса Тополю у віце-президенти, а клавішника-директора Сергія Вусика в члени основної Авторської радиУААСПу.

Принагідно нагадаю, що саме Тополя повідомив у себе на Фейсбуці й про арешт ніби-то за спробу дати хабар головного конкурента УААСПу (йдеться про Олександра Н., організація якого виграла конкурс акредитації, має найбільшу розгалужену мережу співпраці з кафе-барами-ресторанами-торгівельними-фітнес центрами і який відмовив Рижому щодо співпраці в просуванні російського ФОНМІКС \ РОЗУМУ– прим. Авт.) за декілька годин до того, як ця інформація з’явилася на сайті СБУ, Національної Поліції та Офісу генпрокурора та в інших ЗМІ.

Істотна деталь: УААСП – член всесвітньої авторської організації CISAC. Отже, її пісенний каталог, після ухвалення законопроєкту №5572 дозволить Рижому успішно просувати українським користувачам сервіс кремлівського зашквару «ФОНМІКС\РОЗУМ».
Інші українські ОКУ, розуміючи катастрофічні наслідки розквіту цього російського продукту на території України, співпрацювати з УМІГом з просування ФОНМІКС \ РОЗУМУ відмовилися.

За прогнозами експертів ринку, поява та функціонування «РОЗУМу» на українському ринку, щорічно зможе забезпечувати російським правовласникам $1,2 млн. Це щонайменше…

І це тільки суто економічні збитки. А ідеологічні? Їх можновладці навіть в умовах війни, на жаль, вперто «не помічають» і вперто не бажають вимірювати, бо, схоже, не мають відповідного приладу для виміру таких дійсно астрономічних цифр, якими насправді обчислюється їхня шкода для української держави.

Олександр ЯГОЛЬНИК,
продюсер, композитор,
публіцист, поет, драматург

На цю тему:

• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні появились сначала на Український репортер.