Вадим Пепа, Автор в Український репортер

Совість людства вироджується. Роздуми письменника

Вадим Пепа — Thu, 28 Nov 2024 19:42:37 +0000

Всесвітньо відомий мільярдер Ілон Маск, виходець із Преторії в Південно-Африканській Републіці, відірвав від своїх статків доларів чималий куш. Зробив ставку на президента Дональда Трампа. У Південно-Африканській Республіці з капіталом у триста мільярдів доларів він міг би скупити з потрохами все, що завгодно. Натомість націлився на Америку.

Слава Богу, що в нас мільярдерів немає. Поки-що сплять на всього-на-всього мільйонах і ковдрами з доларами укриваються метиковані казнокради.

Куди їм рівнятися до Ілона Маска? Визнаний у всьому світі винахідник під час виборчих перегонів Трампа не сидів, склавши руки. Платив не тільки тим, що голосували на його вигоду, а й заохочував агітувати інших, звичайно ж, за долари, яких у власника цінної валюти – кури не клюють.

Всюдисущий Інтернет показав безробітну негритянку. Вона обійшла десятки квартир. Подала звіт, що переконувала численних мешканців, аби ті голосували так, як вона просила. Й усе це заради того, щоб одержати рятівну заначку від можновладного…

Долари зводять обивателів з ума. За прикладами не треба далеко ходити. Грузія відколи вже ходить ходором. Молдова заледве врятувалася від холодного грошового, щоб не сказати, крижаного душу з рф. Не дарма прозірливі еллінські мудреці запевняли, що їхні боги дивляться зі своєї олімпійської високості на землян, як на черву земну. Ще в середині третього століття до нової ери римський комедіограф Тит Макцій Плавт у виставі «Осли» ошелешив слухачів – «Homo homini lupus est». «Людина людині – вовк». Римська приказка підтверджує: «Людина звір, що здатний посміхатися».

Скидається на те, що капітал править світом. Він крутить всесвітом мовби за українською народною приказкою – як циган сонцем. Завдяки Маску розчаровує взірцева американська демократія. Можливо, на планетах сонячної системи свого часу також вирувало життя. Але зникло після згубних катаклізмів.

Вадим Пепа, письменник.

Сообщение Совість людства вироджується. Роздуми письменника появились сначала на Український репортер.

Кругова порука: чим впливовіший кабінет, тим більше шансів здобути премію

Вадим Пепа — Mon, 11 Nov 2024 20:31:07 +0000

Опубліковано список претендентів на найвищу відзнаку в Україні – Шевченківську премію. Не беру участі в змаганні на почесну нагороду. Хоча є з чим претендувати. Складається враження, що силу-силенну поданого на конкурс в експертних радах ніхто не читає і не збирається читати. Усе вирішується в кабінетах. Чим впливовіший кабінет, тим більше шансів здобути омріяне. Наперед ухвалюються прізвища ощасливлених. Нерідко керуються круговою порукою. Ти – мені, а я – тобі. Вочевидь, тріумфують зараніш узгоджені прізвища. Чи ж не гальмується поява достойних творів?

Як за нинішніх обставин не виразити співчуття талановитим письменникам, гідних широкого визнанння?

Подавав видану 2020 року власну книгу «Володар Грому» на скромнішу нагороду. Марні надії. А йдеться ж у творі воістину про доленосне. Глибшого доказу про невмирущу пам’ять справіку рідної Матері-Землі – предковічної України не існує в природі. Цитую «Володаря Грому»:

«1981 року в індійському селі Пахаргарх, приналежному до штату Мадх’я-Прадеш, було відкрито печери. Чому вони аж до того часу ховалися неприступними – не збагнути. Але річ не об тім. Приховане таїло дещо неоціненне для наукового пізнання. На крем’яних площинах вражали різноманітні начерки й навіть сякі-такі зображення, увиразнені природними барвниками. А ще впадало в око щось подібне до барельєфів і навіть подоб скульптур. Вони непогано збереглися, хоча вік їхній, як з’ясувалося, – понад двадцять тисяч років. Отож усі ті артефакти – ровесники різьблених орнаментів, насічок, меандрів на кістках мамонтів з археологічної культури на місці стоянки первісної людини на березі річки Десни, там, де нинішнє село Мізин Чернігівської області.

Книги письменника Вадима Пепи.

Відкриття в штаті Мадх’я-Прадеш набуло всесвітнього розголосу. Археологи, а з ними й історики, мовби з перших рук одержали матеріал, який засвідчив досить високий рівеь розвитку людини за не одну тисячу років до цивілізації Хараппи-Мохенджо-Даро, що доти вважалася найдавнішою в межах Індії. Унікальні знахідки доповнили знання сучасності про еволюцію людини. Чи ж не здатні на те ж саме й колядки та щедрівки та й ще багато що з українського фольклору?

Ось хоча б те, що знайдене в печерах Пахаргарху поставило перед зоологами несподіване запитання. Серед тисячі з лишком досліджених начерків і сяких-таких малюнків зустрічаються відтворення тварини з явними ознаками бика й оленя воднораз. Несподіване поєднання одного з другим. Нам же до того неабиякий інтерес через те, що привіллям колядок і щедрівок, мовби поза історією вселюдської цивілізації, тури-олені розгулюють собі, як живі, справдешні, увічнені поетичним словом високого злету».

Ім’я Джавахарлала Неру, видатного індійського державника, навічно уведене в усесвітню історію. Звернутися б до написаного ним в англійській в’язниці унікальної праці «Відкриття Індії». Визнаний на всіх континентах земної кулі мислитель стверджує, що арії з Подніпров’я діставалися до Індії та, як тут м’якше й вірогідніше сказати, змішувалися з місцевим населенням. При цьому Неру підкреслював, що Індія, подібно до океану, поглинає будь-що чужорідне.

Довіряю першому індійському й 138-му в світі космонавту на ім’я Ракеш Шандра. З орбіти він мав сеанс зв’язку з прем’єр-міністром Індірою Ганді. На запитання, яка Індія з космічної висоти, відповів рядком із патріотичного вірша мовою хінді: «Прекасніша від усіх на світі!» Й тут же додав: «Така ж прекрасна й Україна, звідки приходили наші предки». Звідти також сказав: «Нарешті я побачив свою праматір!».

В Україні проголошене Джавахарламом Неру замовчується. А в освічених індійців воно на слуху. НАН України про це – ні пари з вуст. Як сказав би Тарас Шевченко: «ніхто не гавкне й на лайне». Таким чином обривається зв’язок з майбутнім – прийдешнім. При цьому маймо на мислі, що Перун – нормандське, в тому числі й варязьке, уособлення грому. З ним спалахують блискавки. На те виходить, що проти Грому нема прийому.

Вадим Пепа, письменник, лауреат Літературно-Мистецьких премій
імені І. С. Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара,
Фундації Українського вільного університету імені Воляників-Швабінських (США).

Статті Вадима Івановича Пепи на сайті “Український репортер:

Сообщение Кругова порука: чим впливовіший кабінет, тим більше шансів здобути премію появились сначала на Український репортер.

Не позаздрити Волинській обласній раді

Вадим Пепа — Thu, 24 Oct 2024 09:42:56 +0000

Не якийсь там сякий-такий обиватель, а керівник польського інституту національної пам’яті Кароль Навроцкі назвав Галичину «Східною Малопольщею».

Не втямки над міру високопоставленому, що безглузді надії на незбутнє. Жодна ідеологія, жодне суспільне утворення не залишили арену вічності з гордо піднятою головою. Усі, без жодного винятку, осуджені, а то й прокляті на віки вічні.

Всупереч цьому перші особи Польщі під’юджували лиходіїв, коли вони прорізали «болгарками» днища багатотонних українських вантажівок і висипали зерно на рейки залізничних колій: «мають право на протест». Аж тепер з’ясовується, з якою метою замовчувалося – щоб мати вигоду. Діждалися, коли поїзд, як мовиться по-народному, «пішов»…

Нині Інтернет захлинається від позавчорашніх, якими вони мали б бути, обвинувачень: «У Польщі винесено перші вироки імпортерам українського зерна у приховуванні його походження і призначення. Обвинувачення висунуто 19 людям, які імпортували агропродовольчу продукцію, наприклад, пшеницю, ріпак, кукурудзу, сою та інше, що призначені для технічних цілей. Чотирьом підозрюваним заборонено виїзд із країни, наразі вони перебувають під наглядом поліції. Ще на чотирьох підозрюваних було накладено заставу на майно для майбутніх покарань включно зі штрафами та еквівалентною конфіскацією речей. Засуджені також мають відшкодувати судові витрати». Нічого собі вигідна оборудка серед білого дня!..

Сейм Польщі ухвалив створити музей «так званої волинської трагедії». Кабмін тут же бере «під козирьок». Постановляє виділити мільйон гривень попереднього фінансування.

В селі Рокині «Музей історії сільського господарства – скансен» де-факто фінансує Волинська обласна рада. Директор «скансену» О. Середюк вимагає виплачувати йому, як автору експозиції, «роялті».

Відповідно до звітних документів Волинська облрада профінансувала «скансен» на 3,8 мільйони гривень. За цей час О. Сердюк сумарно вніс лише 17 тисяч гривень: в 2009, 2010 та 2016 роках. Щороку на поточні потреби необхідно в середньому 400-500 тисяч гривень. Нічого собі тягар для Волинської обласної ради!

Вадим Пепа, заслужений журналіст України, письменник, лауреат
Літературно-мистецьких премій імені І. С. Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара,
Фундації Українського вільного університету імені Воляників-Швабінських (США).

Фото з відкритих джерел.

Сообщение Не позаздрити Волинській обласній раді появились сначала на Український репортер.

Український етнос із такої ж вічності, як і «сини Ізраїля» в Біблії. Роздуми письменника

Вадим Пепа — Tue, 15 Oct 2024 17:53:53 +0000

Запроторений до в’язниці Джавахарлал Неру знайшов у собі сили написати надзвичайної ваги твір «Открытие Индии». Під таким заголовком не буденного значення працю видано в Москві 1955 року обрізаним накладом у п’ять тисяч примірників. Для службового користування.

Неру переконав співгромадян, що не хтось інший, як арії з Подніпров’я, оминаючи Гімалаї, добувалися до узбережжя Індійського океану. Перший індійський і 138-й у світі космонавт Ракеш Шарма з високої орбіти мав сеанс зв’язку з прем’єр-міністром Індірою Ганді. На запитання, яка Індія з космічної висоти, відповів рядком з патріотичного вірша мовою хінді: «Прекрасніша від усіх на світі!» А ще мовив: «Така ж прекрасна й Україна, звідки приходили наші предки». З тієї ж височіні також сказав: «Нарешті я побачив свою праматір».

На півдні Індії – на узбережжі Бенгальської затоки – населення світліше. Відрізняється від монголоїдної раси. Можливо, то вплив пришельців із предковічної Матері-Землі пращурів українського народу. В Україні за інерцією від позавчорашньої влади заявлене Д. Неру замовчується. А в Індії вікопомне на слуху.

1981 року в індійському селі Пахаргарх, приналежному до штату Мадх’я-Прадеш, було відкрито печери, кам’яні стіни яких прикрашені кольоровими малюнками, барельєфами й скульптурами, що добре збереглися, хоч вік їхній, як установлено дослідниками, – понад двадцять тисяч років. Ті зображення – ровесники насічок на кістках мамонтів та різьблених орнаментів з усесвітньо відомої Мізинської археологічної культури, матеріальні й духовні здобутки якої сповна успадкувала ще більше уславлена її наступниця Трипільська археологічна культура, що заслуговує на визнання – Трипільська цивілізація. Можливо, вікопомне залишили у спадок майбутнім поколінням вихідці з «праматері», як мовив про Україну Ракеш Шарма.
Відкриття в доти недоступних печерах Пахаргарху поставило перед наукою з-поміж іншого й таке запитання: серед тисячі з лишком наскельних начерків неодноразово зустрічаються зображення тварини з видимими ознаками оленя і вимерлого дикого бика-«тура. Незнане раніше поєднання одного з другим. Такої прояви, такого мутанта не знайти в жодному зоологічному каталозі. Нам же неабиякий інтерес до незвичайного через те, що привіллям дотепер збережених колядок і щедрівок, мовби поза історією вселюдської цивілізації, тури-олені розгулюють собі, як живі, справдешні, увічнені невмирущим поетичним словом.

Стоїть ми стоїть світлонька нова,
А в тій світлоньці, гей, газдиненька,
Гей, газдиненька на ім’я Анна.
Вна собі ходить, з челяддю говорить,
З челяддю говорить, в кватирку ся дивить.
Дивить ся, дивить в чистеє поле,
В чистеє поле, під темний лісок.
Ой висмотріла дивнеє звіря,
Дивнеє звіря тура-оленя,
На голівці ж му дев’ять ріжечків.
Ой крикнула ж вна на свої слуги:
– Служеньки мої найвірнішії,
Беріть же собі шовкові сіті,
Другі заберіть ясненькі стріли,
Ой виходіте в чистеє поле,
В чистеє поле під темний лісок.
Єдні ж завержте шовкові сіті,
Другі застрійте яснії стріли,
Чей спіймаєте дивнеє звіря,
Дивнеє звіря тура-оленя.
Як спіймаєте, відразу вб’єте,
Відразу вб’єте, роги зщибите,
Роги зщибите, шубу здіймете,
Ой принесете та повісите,
Та повісите в новій світлоньці,
В новій світлоньці та на стіноньці.
Все ж тото буде, гей, газдиноньці,
Гей, газдиноньці на ім’я Анні.
/Записано в 1830-х роках у селі Глибокому, Галичина/.

За моєю здогадкою, «світлонька нова» – небозвід. А «газдиненька» – Ранкова Зоря. Воістину, диво з див – предковічна й невмируща українська народна творчість. Та ще не прискіпуймося до того, що деякі слова набагато пізнішого походження. Скажімо, ім’я Анна могло появитися десь після хрещення киян у воді річки Почайни 988 року. Виспіване долетіло до сучасності крізь неміряні тисячоліття. Так джерельна вода б’є з бозна-якої глибини. Вириваючись на поверхню, вона збагачується цкілющими мінералами. Так само й з колядками та щедрівками, а також з поезією календарно-обрядових дійств.

Доморощені спеціалісти запевняють: «термін «Київська Русь» виник у ХІХ ст.» У безіменній «Історії Русів» сина українського народу в ужитку винятково «Давня Русь». Не виключено, що від первини, а це з-понад ХХІІ тисячоліття до н. е., про нашу праматір мовилося як про край «творця блискавки» Кия – Кийська земля.

Звідтоді, а це з-понад ХХІІ тисячоліття до нової доби, в Кийській землі на віки-вічні залишили сліди тури, приречені вічністю на вимирання. В Адміністративно-територіальному довіднику України – незліченно найменувань поселень: Тур, Тур’є, Тури, Турильче, Туринка, Туриця, Туричани, Турівка, Турійське, Тур’я Ремети, Турове, Туровець, Туровичі, Тур’я, Тур’я Бистра, Тур’я Пасіка, Тур’я Поляна, Турятка… Всього не перерахувати.

Які ж іще треба докази на підтвердження вічності української мови та її предковічних пісень? Лише переродженим на безпам’ятних Іванів невтямки, що український етнос із такої ж вічності, як і «сини Ізраїля» в Біблії.

Село Ревушки недавнього Ковельського району Волинської області, а нині входить до складу Турійської селищної громади розкинулось на березі річки Турія. Неподалік село Туропин. Тамтешні мешканці від одного покоління до нових поколінь передають прадавні спомини про те, що до річки Турії приходили на водопій стада найбільших, що плодилися на їхній землі, тварин. Звірі жахали тамтешніх мешканців таким ревищем, що люди лякалися й дивувалися. Саме від того страхітливого – Ревушки.

Сама по собі земля береже предковічну пам’ять українського етносу, починаючи з Мізина і Трипілля. Ще б пак. Дикі бики сягали вздовж до трьох метрів. Заввишки – до двох. Важили найбільші понад тонну. Велика голова. Довгі розвинені роги. Самиця трохи менших розмірів. У донесених до сучасності колядках і щедрівках – сірий, грубий звір.

Якби НАН України воскресила доісторичну пам’ять українського народу, то, може б, кремлівським верховодам заціпило.

В Індії вшанування вогню до пізньої ночі дуже схоже на свято Купала в Україні. Не бояться, що обпече вогонь, бо відбувається вікопомне біля води, як і в нас. Котять з ближчого узвишшя вогняне колесо. Учиняється прадавнє мовби за предковічною українською народною піснею:

Кругом Мариноньки
Ходили дівоньки.
Стороною дощик іде.
Стороною, та й на мою
Роженьку червону…

Доісторична пам’ять українського етносу незнищенна. Відродити Кия з такою ж предковічною пам’яттю, як Зевс у давньогрецькій міфології, означає звеличити столицю незалежної Української Держави, примножити її славу в світі. Греція, Ізраїль, Індія, Китай, країни Європи, як і всі інші держави, докладають зусиль, щоб утверджуватися зі своєю доісторичною пам’яттю. Багатьом це вдається. Дай, Доле праведна, здобутися на повнокровне відродження невмирущої пам’яті справіку рідної Матері-Землі.

Вадим Пепа, заслужений журналіст України,
лауреат Літературно-мистецьких премій
імені І. С. Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара,
Фундації Українського вільного університету імені Воляників-Швабінських (США).

На малюнку: робота відомого художника Олександра Мельника «По образу і подобію», яка демонструвалася під час бієнале-2020 у Києві.

Статті Вадима Івановича Пепи на сайті “Український репортер:

Сообщение Український етнос із такої ж вічності, як і «сини Ізраїля» в Біблії. Роздуми письменника появились сначала на Український репортер.

Письменник Вадим Пепа пропонує унікальну книгу

Вадим Пепа — Thu, 06 Jun 2024 15:54:27 +0000

З глибокою вдячністю вшановую пам’ять Володимира Дмитровича Бондаренка. Народжений 4 грудня 1952 року в селі Охиньки Прилуцького району Чернігівської області подав руку такому ж селюкові з Драбова на Черкащині. Свій свого пізнає здалека. Закономірно.

Володимир Бондаренко – депутат Верховної Ради України 7-го скликання від блоку Віктора Ющенка «Наша Україна». Добродійний голова правління Благодійного фонду «Рідна оселя» профінансував 2019 року видання моєї книги «Віч-на-віч з вічністю». Тираж – 500 примірників.

Свого часу було заявлено, що «російська література «вийшла із «Шинелі» Миколи Гоголя. Моє ж видання – глибокого занурення в тему культурологічна полеміка з професором історії та директором Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергієм Плохієм. Він 2015 року опублікував у Нью-Йорку книгу «Plokhy S. The Gates of Europe a History of Ukraine». З дещо зміненою назвою «Історія України від скіфських воєн до незалежності» Книжковий «Клуб сімейного дозвілля» в Харкові 2015 року видав цей твір нечуваним накладом – 10 тисяч примірників. 2018 року видання було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка. Якісь відгуки, рецензії на мої очі не потрапляли. Якщо піти за словом Великого Кобзаря, «ніхто й не лайне». Це й спонукало мене на полеміку з авторитетним автором – такого ж обсягу, як у С. Плохія. Як мовить українська народна приказка, «віз і нині там». Цілковите замовчування важливого, як на мій розсуд.

Поминаючи Володимира Дмитровича, якому не судилося дожити до свого сімдесятиріччя, пропоную допитливим безкоштовно книгу «Віч-на-віч з вічністю». Вкажіть, кому надіслати та зазначте, що витрати за доставку берете на себе.

Знаменитий французький письменник Оноре де Бальзак, автор серії романів і повістей «Людська комедія» свого часу провіщав: «Є дві історії: офіційна історія, брехня, а потім таємна історія, де справжні причини подій». Осмислюю «справжні причини подій», хоч це й дається нелегко. Мобільний зв’язок – 0505425410.

Вадим Пепа, лауреат Літературно-Мистецьких премій імені І. С. Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара, Фундації Українського вільного університету імені Воляників-Швабінських (США).

Фото на головній сторінці: картина відомого українського художника Олександра Мельника.

Статті Вадима Івановича Пепи на сайті “Український репортер:

Сообщение Письменник Вадим Пепа пропонує унікальну книгу появились сначала на Український репортер.

Маріонетка путін. Роздуми письменника

Вадим Пепа — Fri, 10 May 2024 20:38:20 +0000

Пригадаймо, як парламенти Євросоюзу й США в єдиному пориві піднімалися й довготривалими оплесками схвалювали природний опір багатостраждальної України повномасштабній загарбницькій війні, нав’язаній через «психічний розлад» путіна божевільною рф.

Такий діагноз проставив другий президент України Л. Кучма, який спілкувався й ручкався з претендентом на довічне царювання в кремлівських коридорах влади.

У розпал кровопролитної бійні конгрес США на півроку затримав допомогу зброєю украй нужденним – відбивайтеся, як самі знаєте. Чим це обернулося – бачать не підсліпуваті й чують не глухі, як тетері. На горе є й такі, що заплющують очі й затуляють вуха. Не втямки їм, що біда біду перебуде, одна мине, інша буде…

Особняк міністра оборони рф шойгу – буддійської архітектури. Його предки – з Китаю і Монголії. Не виключено, що їх приводив 1240 року розбивати пороками захисні мури предковічного Києва з боку Козиного болота. Велика китайська стіна – «найдовше у світі кладовище» довжиною в 10 тисяч льє. Нею відгороджувалися китайці від хижих монголів. З волі вічності все на планеті має початок і кінець. Багатомільйонний Китай підкорив зажерливих монголів. На які тільки витівки не здатна вічність. Вона ж знущається з путіна як з маріонетки теперішнього переділу світу. Юродивий при царській персоні мєдвєдєв – рупор самодержця. Товче воду в ступі – «окупувати», «денаціоналізувати» Україну. Лиховісний путін – туди ж. У невилазну трясовину позавчорашнього минулого. Маріонетка нинішнього переділу світу. Десятиліттями тулив чим ближче до серця партквиток з профілем самозваного вождя «мірового пролетаріата». Після цілковитого краху облудного псевдовчення, в змиг ока переорієнтувався на православ’я. Волів би, щоб маси підданих припадали до ікон з його ликом.

Куди ж дивиться Всевишній? Без його волі жодний волос не спаде з голови людини. Він же звергнув Сатану з небесної височіні в глибокий підземний Тартар. Не так сталося, як сподівалося. Знаменитий англійський драматург, поет і актор королівського театру (1564-1616) провістив на всі прийдешні віки: «Пекло порожнє. Чорти вже тут».

Лиховісний путін зациклився владарювати в кремлівських бункерах до останнього подиху. Насправді ж очманілий – маріонетка в чужих пазурах. У перший день літа 2024 року інформаційне агентство Reuters розродилося заявою: «Конфіскація активів рф допоможе профінансувати військові потреби до 2028 року.» Партнери України розплачуються залізом – зброєю на свій розсуд. А Україна – найдорожчим – людськими життями!

Радник президента США Салліван: Військова підтримка США на 86,1 млрд може допомогти Україні здійснити контрнаступ у 2025 році. Скидається на те, що обіцянки-цяцянки.

Впливова газета The Finansial Times «обнадіює»: «Підтримка США допоможе контрнаступу ЗСУ у 2025 році». Для чого ж із цією «підтримкою» було зволікати під різними надуманими приводами чи не пів року? Посол Данії Міккельсен 30.04. 2024 року розродився заявою: «Україна отримає F-16 вже влітку». Діждатися б після довготривалих очікувань.

Не сповна розуму путін угроблює не тільки терористичну сатрапію, а й слов’ян, проголошених позавчорашніми законодавцями історичної моди в Москві академіками Б. Рибаковим і Д. Лихачовим. Воістину, безумству не має меж.

Вадим Пепа, письменник.

Сообщение Маріонетка путін. Роздуми письменника появились сначала на Український репортер.

Темінь безпросвітня. Роздуми письменника крізь віки

Вадим Пепа — Tue, 30 Apr 2024 18:41:42 +0000

Свого часу граф Лев Толстой, почесний член тодішньої академії наук, мовби виконуючи заповідане Тарасом Шевченком, просвіщав «братів незрящих гречкосіїв»: «Сила влади тримається на неосвіченості народу й вона знає про це й тому завжди буде боротися проти освіченості. Пора нам зрозуміти це».

На лихо, до розуміння цього – як до неба пішки. Колишня Парламентська бібліотека, в читальному залі якої в молоді літа я наполегливо черпав нові знання, віднедавна удостоєна звання Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого. Сіє «розумне, добре, вічне» за адресою – м. Київ, вул. М. Грушевського, 1. Філософ Григорій Сковорода як у воду дивився: «Народ терпить та борсається, не маючи опори в твердих учителях».

Так звана еліта в Україні вийшла із позавчорашнього компартійного уярмлення, як і російська література – із «Шинелі» Гоголя». З волі всевладної вічності все має початок і кінець. Після цілковитого краху марксизму-ленінізму ті, хто тулив чим ближче до серця партквитки з профілем самозваного вождя «світового пролетаріату», в змиг ока переорієнтувалися на православ’я. «Ніщо не зупинить ідею, час якої настав» – провіщав провідник визволення з московського рабства Дмитро Донцов.

2015 року в Нью-Йорку з’явилося видання: Plokhy S. The Gates of Europe: a History of Ukraine» – «Брама Європи. Історія України». Харківське видавництво «Клуб сімейного дозвілля» здійснило переклад українською мовою накладом 10 000 примірників з дещо зміненою назвою – «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності». Об’ємну працю відзначено 2018 року Національною премією України імені Т. Г. Шевченка. Відгуки, рецензії на удостоєне найвищої нагороди на мої очі не потрапляли. Автор – «професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету».

Видання фундаментальне. 495 сторінок. Культурологічну дискусію з поважним науковцем у виданій 2019 року книзі «Віч-на-віч з вічністю» мені вдалося обмежити обсягом 466 сторінок. Само собою напрошується запитання. Невже у фондах бібліотеки в центрі Києва немає унікального видання й нікому не спало на розум глянути крізь «Браму Європи»? А там чорним по білому написано:

«Є точна дата початку епохи вікінгів у Британії – 8 червня 793 року. Цього дня пірати-вікінги, які, ймовірно прибули з Норвегії, напали на християнський монастир на острові Ліндісфари біля англійського узбережжя та пограбували його. Вони втопили частину ченців у морі, а решту забрали в рабство і зникли на своїх дракарах…

Нам відома точна дата нападу варягів на столицю могутньої Візантійської імперії – 18 червня 860 року… Патріарх Фотій, верховний християнський та імперський посадовець у місті… в одній із своїх проповідей… змалював беззахисність містян перед загарбниками:

«Повз місто проходили човни, на них були екіпажі з піднятими мечами, ніби погрожували місту смертю від меча… Фотій пояснив чудесне спасіння міста заступництвом Божої Матері. Це трактування переросло в легенду, що стала основою для святкування дня Покрови Божої Матері. За іронією долі, це свято так і не закріпилося у Візантії, зате стало надзвичайно популярним в Україні, Росії та Білорусі»…

Ще одна цитата з «Брами Європи»: «Сьогодні більшість науковців вважають, що слово «Русь» має скандинавське походження. Візантійські автори , які писали грецькою, швидше за все, запозичили його в слов’ян, а ті – у фінів, які використовували слово «Руотсі» («Ruotsi»)для позначення шведів, що шведською означає «люди, які веслують».

У виданні 2017 року «Майстер-клас з імператором» мені спало на думку назвати норманів-вікінгів-варягів «люди, що гребуть» – у прямому й переносному значенні дієслова.

Претендент на довічну владу в Кремлі путін підливає мастила в огонь чи то нестямно підкидає незугарні цурупалки в полум’я. В інтерв’ю американському консервативному журналісту Такеру Карлсону товче воду в ступі: «єдиний народ», «штучна держава»…

21 вересня 2022 року з приводу святкування несосвітенної 1160 річниці російської державності той же путін відвідав Новгород і виголосив Промову:
«Велікій Новгород, Рюріковє городищє, Стара Ладога, Ізборск – все це колиска Русі, витік нашої цивілізації і нашої держави, нашої культури, просвіти».

Це при тому, що іменитий доктор історичних наук Ярослав Дашкевич відколи вже з’ясував, що в Іпатіївському літописі 1147 року згадується не місто, а місцевість на мокві – болотах. Тоді суздальський князь Юрій Довгорукий запрошував на зустріч князя Святослава Ольговича: “Прииде ко мне, брате, в москов!” Того часу «москов» – «гнила річка». Дикі болота, привабливі хіба що для полювання.

“Брехнею є те, – пояснює доброї пам’яті український історик, – що Москва заснована Юрієм Довгоруким у 1147 році. Це міф, який не має доказового підтвердження. Москва як поселення була заснована 1272 року. Цього ж року був проведений третій перепис населення Золотої Орди. При першому переписі (1237–1238 pp.) і другому (1254–1259 pp.) поселення – Москва не згадується”.

596 року дипломат, юрист, довірений секретар польських королів Стефана і Сигізмунда Вази Рейнольд Гайденштайн відвідав Київ. Записав свої враження від побаченого й почутого:

«Упом’янувши Київ, таке славне й велелюдне місто, не зайвим буде коротенько нагадати про його розташування та пам’ятки давнини. Перед кількома віками князі київські були володарями всіх Росій. Як тієї, яка тепер називається Москвою, так і тієї, яка досі зветься Руссю. Владарювали князі до моря Чорного і Дунаю. Столицею їхньою був Київ. Коли його було побудовано, від якої давнини існує, чи не сягає, можливо, часів Колхіди й Енея – невідомо: закрили все далека старовина та байдужість істориків. Залишилися, одначе, сліди попередньої величі: стіна кругом міста. А в ній ворота старовинного ладу, суціль позолочені й такі високі, що два повози, поставлені один на другого, не дістануть до горішнього склепіння. У самому місті немало понищених храмів грецького обряду. Зостався дотепер один з них, святої Софії, але й той у такому жалюгідному стані, що богослужіння в ньому не проводяться… Є ще й інші пам’ятники та руїни. Величезні вали і стіни засвідчують, що місто, очевидно, колись було дуже багатолюдним і великим».

З хворої голови на мільйони здорових – путінська маячня: «Україну створив ленін, який з якогось переляку віддав українцям землі Росії. Українців не існувало до леніна, українці живуть на історичних територіях рф». Другий президент Л. Кучма, який спілкувався й ручкався з путіним, поставив зловісному діагноз – «психічний розлад». Психіка підводить, а язик не повертається визнати, що обожнюваний не одне десятиліття ленін називав росію «тюрмою народів».

Сергій Плохій, професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету указує:

«В Україні, як і майже в усій Європі, доба Великого переселення народів, або «варварських набігів», змінилася добою вікінгів, що тривала з кінця УІІІ до другої половини ХІ століття. Як і слід було очікувати, кінець «варварських набігів» не означав кінця вторгнень узагалі. Нові нападники прийшли з територій нинішньої Швеції, Норвегії та Данії. Це були вікінги, відомі також як нормани в Західній Європі або варяги у Східній. Вони грабували, підкорювали та керували цілими країнами чи їхніми частинами»…

Річ у тім, що нормани – природжені вояки. Сильніших від них відміряного вічністю певного періоду не було на білому світі. Французький поет Поль Валері у вірші «Платанові» віддав належне їхній силі: «Мій білий юний скіф, Ти клонишся нагий, Розложистий платане».

Ще в ІІ столітті до нової ери у виставі римського комедіографа Тита Мацея Плавта «Осли» прозвучало: «homo homini lupus est». «Людина людині – вовк». Римська приповідка підтверджує: «Людина – звір, що здатний посміхатись». Історія землян на третій від сонця життєдайній планеті зводиться до воєн без кінця-краю. Видатний англійський драматург і поет (1564-1616) провістив на майбутні віки: «Пекло порожнє. Всі чорти тут».

Стаття в газеті «The New York Times” повідомляє: обговорюючи «конфлікт в Україні, путін зізнався прем’єр-міністру Ізраїлю під час зустрічі, що рф не піде на капітуляцію, навіть якщо на полі бою загине велика кількість людей. Також визнав, що війна виявилася важчою, ніж перебачалося, але росія має перевагу… Війна на їхній території, а не нашій… Ми велика країна, і ми маємо терпіння». Ще одне «одкровення» від путіна: «Ми з глузду не з’їхали, але стратегією росії є зустрічний ядерний удар».

Вадим Пепа, письменник, лауреат Літературно-Мистецьких премій імені І. С. Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара, Фундації Українського вільного університету імені Воляників-Швабінських (США).

На фото: фрагмент картини відомого художника Олександра Мельника. Робота демонструвалася на Всеукраїнській художній виставці “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників”(2020 рік).

У 1155 році володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський зруйнував частину Вишгорода, викравши ікону Вишгородської Богородиці.

Сообщение Темінь безпросвітня. Роздуми письменника крізь віки появились сначала на Український репортер.

Українців народжується катастрофічно мало. Де ж шукати вихід? Роздуми письменника

Вадим Пепа — Fri, 26 Apr 2024 18:35:39 +0000

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Елла Марленівна Лібанова заявляє: «На підконтрольній Україні території залишилося приблизно 32 мільйони людей… Дай Боже, щоб до 2035 року нас було 30…»

Нічого подібного не спостерігалося протягом останніх 230 років. Українців народжується катастрофічно мало. Де ж шукати вихід? Хто ж буде відроджувати знищені гіперзвуковими ракетами й шахедами, стерті з лиця землі артилерійськими й мінометними обстрілами та новітніми системами залпового вогню міста й села багатостраждальної України? Остарбайтери з усього світу?

На криваву війну, нав’язану Україні, рф вербує найманців з Непалу, Куби, Венесуели та й інших вже тепер знедолених країн. А що на них чекає в майбутньому з різкими перепадами не сяких-таких температур, а подекуди й із настанням нестерпної спеки. Кому під силу передбачити переміни природи? Не сповна розуму маячня рф страхає людство «зустрічним ядерним ударом». На вселенському згарищі прямоспинні чи прямо ходячі, оголошені нині вищими створіннями, накидатимуться одні на других з дрючками чи то палицями або довбнями. Започаткують, якщо не згинуть до останнього, всі етапи нової цивілізації.

Ще в другому столітті до нової ери римський комедіограф Тит Мацей Плавт провістив у виставі «Осли»: «Homo homini lupus est”. «Людина людині вовк». Римська приповідка підтвердила: «Людина – звір, що здатний посміхатися». З якого боку не глянь, історія людства зводиться до протистоянь одних супроти других.

Що тільки не вчиняється на лихо предковічній Україні? На неї, як на Лаокоона із синами, накидаються отруйні змії. Биймо лихом об землю разом з невмирущою еллінською міфологією!

Фото на головній сторінці: картина відомого українського художника Олександра Мельника.

Читайте також: Людство гине? Роздуми письменника

Сообщение Українців народжується катастрофічно мало. Де ж шукати вихід? Роздуми письменника появились сначала на Український репортер.

Дещо про психічний розлад путіна

Вадим Пепа — Wed, 28 Feb 2024 20:24:29 +0000

Другий президент України Л. Кучма, який спілкувався й ручкався з претендентом на довічну владу в кремлі, констатує: «путін маніакально одержимий Україною через психічний розлад. Вішає «лапшу» на весь світ».

У моїх щоденних замітках достатньо підтверджень такого діагнозу: «Лєнін с какого-то пєрєпугу об’явіл Украіну». Чим глибше в історію, тим виразніші ознаки «психологічного розладу». Той, що десятками років тулив чим ближче до серця партквиток з профілем фарисейськи обожнюваного, обминає десятою дорогою те, що самозваний «вождь світового пролетаріату» називав росію «тюрмою народів». У змиг ока переорієнтувавшись на православ’я, заявляє: «Пьотр І нічєво нє отторгал, Он возвращал. Нам випала такая жє доля». Є що з’ясовувати визнаним психіатрам з НАН України.

26.02.2024 р. путін підписав указ про приєднання окупованих територій України до складу південного військового округу зс рф. Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська області, Крим, м. Севастополь долучаються, варитимуться в одному котлі з Адигеєю, Інгушетією, Калмикією і т.д. і т.п.

Вадим Пепа, письменник.

Читайте також:
У російського диктатора – ювілей. То хто ж він, путін?
Григорій Омельченко: “Путін може закінчити життя, як Чаушеску, Хусейн або Каддафі”

Сообщение Дещо про психічний розлад путіна появились сначала на Український репортер.

Людство вироджується?.. Роздуми письменника

Вадим Пепа — Mon, 26 Feb 2024 18:13:19 +0000

У ніч проти 11 лютого безпілотники рашистських звірів накрили в Харкові нафтобазу. Вкрита снігом вулиця в змиг ока перетворилася на лавину вогняного пекла. Загинула 35-річна жінка, її чоловік і троє їхніх синів. Старшому, другокласнику, було сім рочків, середньому – майже чотири, найменшому – 10 місяців. Синочок зотлів на порох на грудях у матері. Їх поховали в одній труні.

Невимовне людське горе учинене заради одного-єдиного. Щоб нелюд путін насолоджувався владою в кремлі до останнього подиху. До речі, слово кремль – із татарської мови. Означає «укріплення на горі». Лиховісний путін зубами вгризається у владу. На окупованих територіях голосуватимуть доти, поки не видушать необхідний результат.

Нещадна боротьба за владу ведеться в будь-яких демократичних суспільствах. Та які там путінські «перевибори»? Їх запроторено в глибоку могилу. І зверху вбито осиковий кілок, щоб не вилізло загрозливе. З якого боку не глянь – трикляте путінське панування з царською жадобою. Невже це триватиме вічно?..

Попередник кремлівського самодержця Гітлер не мав дітей. Єфрейтором під час Першої світової війни зазнав рани в інтимному місці. Його перша дружина покінчила життя самогубством. З Євою Браун усі зйомки проводилися в альпійському лігві фюрера третього рейху. Там же зображення Атілли, «руйнівника Європи», приуральські орди під орудою якого спричинили так зване «велике переселення народів», надихало «на подвиги» ненаситного завойовника.

Розведений із дружиною 71-річний путін поміняв шатенку Кабаєву, яка нібито народила від нього трьох дітей, на білявку Мізуліну. Вона не знаменита фігуристка. Очолює Лігу безпечного Інтернету. Під час виступу 2 травня 2022 р. назвала співгромадян «півнями, що кукурікають», а їхній від’їзд із країни – очищенням від небажаних співвітчизників. Не спало недалекоглядній на розум, що дочка усе того ж путіна постійно проживає в німецькому Мюнхені. Чомусь услід за сином і онукою Хрущова нащадків «вождів» манить колись «загниваючий капіталістичний світ».

Як же довіряти таким пропагандистам, як Мізуліна? Вони «намалюють» будь-які цифри мас, які в рф підтримують довічне панування нестямного диктатора.

Сексоту («сєкрєтному сотрудніку») позавчорашньої компартійної влади поету від Бога Євгену Євтушенку, багато що дозволялося. Саме він відкрив те, що всіляко приховувалося. Батько Гітлера одружився на єврейці з меркантильних міркувань. Щоб успадкувати власність тестя, в якого служив. Добре відомо, яке збурення в усьому світі викликала заява про це міністра закордонних справ рф лаврова.

Претендент на довічну владу в кремлі лиховісний путін наслідує в одній особі скаженого Петра І і «вражу бабу, кляту суку» Катерину ІІ. Як і вони, новоявлений самодержець позбавляє предковічних рільників, хліборобів трудитися в поті чола на справіку рідних ланах і нивах. Переселив у загарбаний Крим 900 тисяч здобичників. 5 жовтня 2024 р. підписав «закони про прийняття» до рф окупованих територій Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. До репресивних та відчутно обезлюднених країв рф виганяє з окупованих українських міст і сіл споконвічних трударів. Масово відправляє в безпросвітну глушину, як у безвість, дітей.

Серце трохи з грудей не вискочить, коли ошпарює пекуче:

Україно, Україно, подивись на себе.
В твоїй хаті сидить ворог і сміється з тебе.

Ще до нової ери знаменитий римський оратор Марк Туллій Ціцерон провіщав:

«Перше завдання історії – утримуватися від брехні, друге – не приховувати правди».

Представник рф в ООН ошелешує високопоставлених заявою: цілі спецоперації досягнуто, ні про які загарбані території при переговорах не може бути й мови. Коли б свині крила, то вона б і небо зрила. Хто ж плюне межи очі підлому глашатаю, який розтоптує міжнародні угоди про визнання незалежної Української Держави в її недоторканних кордонах: «Не будь тією скотиною, що догори щетиною!»

Гірко усвідомлювати, що де тільки в світі не кривдять українців тільки через те, що вони – українці. Ніби ж дружні до України ті й ті європейські держави завдають нечуваних збитків українській економіці, блокуючи на кордонах перевезення вантажів і висипаючи на дорогу зерно з багатотонних фур. Точнісінько за прозірливістю від Тараса Шевченка: «Вижде нещасливий у тебе час Та й запустить пазурі в печінки».

Куди ж дивиться Всевишній? Без його ж волі жодний волос не спаде з голови людини.

Індія купує в рф. нафту. Переробляє її на своїх заводах і продає, як свою власність, в Англію. Такими ґешефтами утримується на плаву – «худо, бєдно» – бюджет путінського самовладдя. Недоброзичливці в США пішли на канікули замість того, щоб затвердити допомогу Україні. У підтексті заяви представника Китаю на засіданні Генеральної асамблеї ООН – поступитися окупованими рф предковічними територіями багатостраждальної України.

Читайте також: Людина людині – вовк. Дещо про звірства російських окупантів. Роздуми письменника

Понад усе Інтернет ошелешує: «Ракета з КНДР, якою рф атакувала Україну, містила американські та європейські деталі».

Брехня на брехні їде та брехнею поганяє. Ресурси третьої від сонця благодатної планети вичерпуються. Земна куля не спроможна прогодувати вісім мільярдів ротів. Замість того, щоб покладатися на технічний прогрес і шукати в космічному безмежжі «нову Америку» для переселення, як це вже було в минулому, рашистське кодло нестямно погрожує, як перед кінцем світу, ядерною зброєю. На згарищах вселенської катастрофи уцілілі особини так званих вищих створінь погрожуватимуть одні другим дрючками. Заново почнуть життя-буття – з нуля, щоб пройти всі етапи цивілізаційного розвитку…

Вадим Пепа, письменник, лауреат
Літературно-Мистецьких премій імені І. С. Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара,
Фундації Українського вільного університету імені Воляників-Швабінських (США).

Сообщение Людство вироджується?.. Роздуми письменника появились сначала на Український репортер.