В Україні шкутильгає система держнагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки

Щороку, у квітні, згадуємо сумну дату – Чорнобильську катастрофу. Але чи зроблено в державі правильні та ефективні висновки після цього лиха? На жаль, сьогодні не забезепечено ефективної системи державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Про це говорять аудитори Рахункової палати України.

Так, вони перевірили використання коштів державного бюджету у 2015-2017 роках, виділених на забезпечення державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії.

Було встановлено, що Державна інспекція ядерного регулювання України не забезпечила повною мірою ефективну систему державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Виявлено факти відсутності виконання наданих її окремими міжрегіональними територіальними органами контролю приписів, повідомляє Управління інформаційної політики Рахункової палати України.

Система державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки на сьогодні є недосконалою. Лібералізація законодавства щодо здійснення державного нагляду (контролю) в цій сфері не покращила її стан. Так, упродовж 2015-2017 років основною, а в окремих випадках єдиною формою державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, був лише документальний контроль, за результатами якого порушень чи недоліків не виявлено, дійшли висновку аудитори.

Не забезпечено повного обсягу реєстрації джерела іонізуючого випромінювання у відповідному державному регістрі, що загрожує здоров’ю людей і становить небезпеку для навколишнього середовища. Немає доступу до цього регістру усіх можливих користувачів. Досі не створено Єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз випромінювання, як це передбачено Законом України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання».

Загалом, Держатомрегулюванням у 2015-2017 роках за бюджетними програмами, що перевірялися, використано майже 100 мільйонів гривень. Основна частина цих витрат – заробітна плата. Фінансування капітальних видатків не планувалося та не виділялося. За таких умов придбання нових засобів контролю не здійснювалося, своєчасні ремонти наявних засобів та їх повірка не забезпечувались, у результаті чого деякі з них у практичній діяльності органів Держатомрегулювання не застосовувались. Такий висновок Рахункової.

Держатомрегулювання отримує від міжнародних організацій технічну допомогу, яка стала основним джерелом її матеріально-технічного забезпечення, проте, за відсутності належного контролю з боку Мінекономрозвитку, прозорість та ефективність обліку матеріальних цінностей не забезпечена.

Тимчасово виконувач обов’язки голови Державної інспекції ядерного регулювання України Борис Столярчук зазначив, що зауваження Рахункової палати обґрунтовані.

Редакція

Редакція

Редакція “Українського репортера”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − two =