Що буде з цигарками в Україні. Невтішні прогнози для курців

З 1 січня акциз на сигарети зріс на 27,8%. А це означає, що пачка сигарет подорожчала приблизно на 6–7 гривень, а акциз з неї становитиме 15,5–17 гривень. І це не останній скачок: щороку акцизи зростатимуть приблизно на 20% (за іншими даними – на 30%), і до 2025 року вони будуть доведені до 90 євро за 1000 штук.

Ідеться про те, що Верховна Рада вже проголосувала за підвищення акцизів на сім років уперед, підкорегувавши й Податковий кодекс. Ці зміни передбачені зобов’язаннями нашої держави, прописаними в Угоді про асоціацію між Україною і Євросоюзом.

Щоправда, кивати лише на євроспільноту не варто. Шляхом здорожчання тютюну ми йдемо вже давно: лише з 2008 року вартість сигарет в Україні зросла в 20 разів. І щоразу підняття цін пояснюють тим, що тютюнові вироби у нас залишаються найдешевшими в Європі, забуваючи, що порівнювати варто не лише ціни на окремі види товарів, а й рівень зарплат.

Це зауваження не на підтримку курців. Тут варто пам’ятати, що акцизний податок фактично є податком на бідність. І хоча, як стверджують дослідники, саме куріння не є ознакою бідності, проте чим бідніша людина, тим більшу частину свого доходу вона витрачає на згубну звичку.

Фахівці відстежили підняття в Україні акцизних ставок на тютюн протягом 2009 – 2013 років і зафіксували зростання акцизу в бюджеті вдвічі. З урахуванням інфляції, за п’ять років до держскарбниці надійшло 27,7 млрд грн додаткових доходів.

Водночас за цей період доступність сигарет для середнього споживача знизилася та наблизилася до рівня 12–13% середнього денного доходу, що вважається критичною межею для того, щоб купувати легальні сигарети. Споживання тютюну протягом 2009–2013 рр. скорочувалося у середньому на 4% на рік і за п’ять років зменшилося на 17,3%.

Зате нелегальний ринок тютюну зріс від 0,6% ринку тютюну у 2009 році до 8,8% у 2013 році.

В ЄС ціни на тютюн встановлюють з огляду на рівень доходів. Там добре засвоїли, що масштаби нелегального ринку тютюну залежать від рівня статків громадян, і тому сповідують поступове та прогнозоване підняття акцизів з огляду на зростання доходів суспільства. У такому разі кількість курців не прибуватиме, і тіньовий ринок не скорочуватиме бюджетні надходження.

До того ж здорожчання сигарет у Європі є лише однією зі складових планомірної боротьби з поширенням куріння поряд з активною пропагандою здорового способу життя та ефективною боротьбою з контрабандою і нелегальним виробництвом сигарет.

Ми ж не лише належно не чистимо від цього вартісного непотребу внутрішній ринок, а й через західний кордон засмічуємо Європу. Торік насмішили суспільство масштабною антиконтрабандною акцією із залученням авіації у кількох прикордонних районах. Ця показуха, як і більшість подібних, проведених у прямому ефірі, нічим не завершилася, й нині про неї ніхто не згадує.

Та якщо справжня боротьба з тіньовим сектором потребує чималих зусиль, то що заважає владі заборонити продаж сигарет на кожному кроці, їхню агресивну рекламу в численних кіосках з різноколірною підсвіткою і мигалками на рівні дитячого зросту? Що стоїть на заваді розробці та впровадженню спеціальних освітніх програм у школах і навіть дитсадках із залученням медиків, громадських активістів та успішних людей, які досягли висот, сповідуючи здоровий спосіб життя?

Про якусь роз’яснювально-агітаційну роботу серед дорослого населення не йдеться. Хоча саме цій категорії є що сказати. Приміром, повідомити, що Україна щорічно втрачає більше 3 мільярдів доларів через куріння населення. Це дані з дослідження «Економічні аспекти оподаткування тютюнових виробів в Україні» Міжнародного об’єднання із боротьби з туберкульозом та хворобами легень.

Та й це ще не все, адже справжні економічні втрати через куріння населення є ще більшими, якщо врахувати видатки держави на лікування захворювань, спричинених цією згубною звичкою. У 2016 році такі витрати майже втричі перевищували доходи держбюджету від тютюнових акцизів, які становили 1,1 мільярда доларів.

У світовому масштабі ці цифри ще більше вражаючі. У глобальній доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я та Національного інституту онкології США «Економічні аспекти тютюну та контролю над тютюном», яку оприлюднюють на початку кожного року, йдеться, що торік світова економіка втратила понад трильйон доларів через збільшення витрат на медичну допомогу курцям та втрату ними працездатності.

Через куріння з життя щороку йдуть 6 мільйонів осіб.

З огляду на таку страшну статистику, варто вітати будь-які заходи, спрямовані на обмеження куріння, в тому числі й підвищення акцизів. Звісно, краще було б задіяти цілий комплекс заходів. Однак і регулярне підвищення акцизів дає позитивний результат. Згідно з Глобальним дослідженням поширеності куріння в Україні, проведеним у 2017 році, підвищення податків на тютюнові вироби посприяло не лише збільшенню надходжень до бюджету, але й зменшенню поширеності куріння.

У 2008 – 2017 роках середня ставка акцизу на пачку сигарет в Україні зросла більш ніж у 20 разів, завдяки чому надходження до Держбюджету зросли з 3,5 млрд грн до майже 40 млрд грн у 2017 р. Натомість кількість курців зменшилася з 10 млн до 6,5 млн. Тільки торік реалізація сигарет зменшилася до 67 млрд штук, або на 14%, порівняно з 2016 роком.

Прогрес є, але він досить повільний. Зменшення поширеності куріння на 20% серед дорослого населення вдалося досягти за останні сім років. Борці з курінням переконані, що для більшої ефективності парламент повинен прийняти закони, які б протидіяли поширенню куріння.

У розмові з кореспондентом «Українського репортера» медіа-координатор Українського центру контролю над тютюном Оксана Тотовицька наголосила на необхідності схвалення двох законопроектів (2820 і 4030-А). У першому, який припадає пилом у Верховній Раді з 2015 року, йдеться про заборону сигарет з ароматизатором. Статистика свідчить, що 80% малолітніх курців починали саме з них. Пропонується також увести вікові обмеження щодо продажу електронних сигарет і заборонити їхню рекламу. А страшні зображення щодо шкоди куріння мають покривати до 65% пачки, як це прийнято у Європі.

У другому законопроекті, який також не зрушив з місця, обмежується поширення куріння через заборону розміщувати сигарети на вітринах кіосків і магазинів та пропонується збільшити штраф за куріння в громадських місцях з 51–170 гривень до 340 грн.

Однак вернімося до акцизів, які через 7 років мають сягнути 90 євро за 1000 штук. Планується, що й продаж сигарет за цей час скоротиться до 40 млрд з нинішніх 73 млрд, а доходи в бюджет не тільки не зменшаться, а навіть зростуть до 100 млрд грн на рік.

На найближчу перспективу розрахунки такі: в 2018 році до бюджету надійде на 10 мільярдів гривень більше, ніж у 2017-му.

При цьому цигарки дорожчі за 32,5 грн будуть додатково оподатковуватися адвалорним (таким, що встановлюється у відсотковому співвідношенні до виробленої продукції або наданої послуги ) акцизом у 12%. Та сподіватися на якийсь ефект від цього наразі марно, оскільки дорогі сигарети займають тільки 15% на ринку, й до того ж адвалорна ставка на них не переглядалася вже кілька років. У результаті вийшло так, що акциз на дорогі й дешеві сигарети майже однаковий (відповідно 15,5 і 17 грн), через що бюджет таки недоотримує надходження.

І це не єдина загроза. Виробники сигарет хоча й не проти довгострокового плану підвищення акцизних ставок до європейських показників, все ж застерігають, що значне підвищення специфічного компонента акцизного податку, а також мінімального акцизного зобов’язання на 40% може призвести до зменшення бази оподаткування.

До того ж різке підвищення акцизів ускладнить наповнення бюджету через зниження обсягів ринку.

Щоправда, наразі це не спостерігається: 2016 року державний бюджет отримав від тютюнових акцизів 33,2 млрд грн, що на 11 млрд більше, ніж 2015-го. Торік Верховна Рада проголосувала за підвищення в 2017 році специфічної ставки акцизу на сигарети на 40% – до 445,56 грн за 1 тис. штук, і надходження до бюджету сягнули 40 млрд, що на 6,7 млрд, або на 20%, більше, ніж у 2016 році.

У 2018 році сподіваються, що бюджет поповниться 50 мільярдів гривень.

Олександр ВИГОВСЬКИЙ

Редакція

Редакція “Українського репортера”