Моторошна ДТП очима очевидця

Учора я пережив почуття великого щастя. І неймовірного полегшення…

Десь о 10:45 я зупинився на червоне світло на вул. Заболотного. А фура, що їхала поруч, не зупинилася. За мить усе нагадувало фільм жахів. Удар, у фури відлетіла кабіна, до неба піднялося полум’я. Я здав на узбіччя, побачив, як із мікроавтобуса через вікно вивалився руками вперед водій.

Вогнегасник я вже з багажника так і не вийняв. За кілька секунд палало так, що підійти навіть на метрів 20 вже було неможливо.

– З легковика хтось вибіг? – кричав я перехожим.

– Нікого не бачили! – відповідали вони, і мене просто накрило шоком. Тому що легковик за лічені секунди охопило полум’ям. Я набрав номер поліції. Очікував з’єднання з оператором хвилини півтори, а здалося, що минула година…

Але оператор відреагувала оперативно, сказала, що відправляє на місце трагедії і пожежників, і швидку допомогу.

Далі користі з мене вже не було ніякої, до того ж я поспішав на роботу – у театрі “Особистості” ось-ось мала розпочатися вистава для дітей. Спектакль, діти радіють, веселяться, а в мене з думки все не йшов той жахливий крематорій на дорозі. Я боявся почути або прочитати страшні новини про ту подію.

Коли, нарешті, з’явилася офіційна інформація, що в цій аварії постраждалих немає, я, полегшено зітхнувши, зрозумів, що на Заболотного Бог сьогодні зібрав ангелів на майстер-клас із порятунку.

Ходив увесь вечір, щось наспівуючи. Залізяки погоріли – то пусте. Ми сьогодні уникли величезної трагедії. Яку міг сотворити неадекват за кермом ваговоза. Слава Богу…

Петро МАГА, актор, телеведучий

Фото із соцмереж

Редакція

Редакція “Українського репортера”