Переяслав-Хмельницький хоче бути просто Переяславом
Депутати міської ради проголосували за повернення історичної назви місту.
У міськраді пояснюють, що сьогодні “важливо відійти від заполітизованих та заідеологізованих маркерів радянської доби, адже ми маємо пишатися нашою древньою, цивілізованою європейською історією”. З офіційної пропозиції про перейменування, яку надіслано до обласної ради:
“Переяслав-Хмельницький – місто обласного значення, є самоврядною територіальною одиницею, що входить до складу Київської області. Це особливе місто на карті України, перша літописна згадка про яке датується 907 роком у договорі Русі з Візантією.
У середині ХІ століття Переяслав став потужним центром Переяславського князівства і відігравав важливу політично-економічну, релігійну та культурну функцію в Русі-Україні, неодноразово згадувався у дипломатичних документах.
Наприкінці ХІ століття князювання в Переяславі було обов’язковим етапом княжої кар’єри перед переходом на київський престол. Про історичність Переяслава і його назви свідчать систематичні літописні згадки, що підтверджують його значення як одного із головних центрів Давньоруської держави. Навіть перша згадка слова «Україна» в 1187 р. в Іпатіївському літописі безпосередньо пов’язана з нашим містом.
У 1585 р. король Стефан Баторій надав привілей київському воєводі князю Костянтину Острозькому на відновлення міста, яким Переяславу надавалося Магдебурзьке право. 6 грудня 1620 року згідно з універсалом короля Сигізмунда ІІІ місту підтверджувалося Магдебурзьке право, а також надавалося право на свій герб та прапор.
Впродовж 1648-1787 рр. Переяслав був центром Переяславського полку – адміністративно-територіальної, судової та військової округи, одним з головних політичних осередків українського козацтва.
У 1654 р. в Переяславі відбулася Переяславська рада, яка визначила подальшу долю України та поступову її інкорпорацію до складу Московської держави (згодом Російської імперії та СРСР).
12 жовтня 1943 року постановою Президії Верховної Ради УРСР, Ради народних комісарів УРСР і ЦК КП(б)У і Указом Президії Верховної Ради СРСР місто Переяслав перейменовано на Переяслав-Хмельницький, що призвело не лише до спотворення його історичної назви, а й знецінення ролі міста в державотворчих процесах, творенні модерної української нації.
У роки Другої світової війни, перейменувавши наше місто, ідеологи сталінізму прагнули вирвати з корінням дерево його тисячолітньої історії і пересадити в штучний горщик зразка 1943 року. Уся підступність колоніальної політики «старшого брата» полягала в тому, що, додавши до назви нашого міста славне ім’я лідера національно-визвольної революції українського народу 1648-1657 рр. Богдана Хмельницького, вони прагнули назавжди «відрізати» Переяслав від державотворчих історичних витоків часів Київської Русі, загубивши його у величезному лабіринті провінційних міст, яке згадувалося хіба що у зв’язку із роковинами сфальсифікованого договору про «возз’єднання російського і українського народів».
Як і тисячу років тому, в сучасних політичних умовах, роль Переяслава набуває надважливого значення в усвідомленні українцями свого загальноєвропейського цивілізаційного та національно-державницького вибору.
Повернення історичної назви місту Переяслав є сутнісним індикатором національної самосвідомості, самоідентифікації, невід’ємною ознакою державно-територіальної приналежності.
В умовах «гібридної» війни Російської Федерації проти України збереження назви Переяслав-Хмельницький означатиме історичну, ідеологічну, ціннісну капітуляцію перед російським імперським неоколоніалізмом як у масштабах нашої малої батьківщини, так і України в цілому. Водночас, повернувши місту його споконвічну назву – «Переяслав», сучасне покоління виправить історичну несправедливість та відновить свою генетичну пам`ять”.
