Астронавт NASA Ренді Бресник: Україна повинна продовжувати космічну програму

Астронавт NASA, командувач Міжнародної космічної станції Ренді Бресник відвідав Україну незабаром після закінчення другої космічної місії. У мене була можливість поспілкуватися з ним в Університеті КПІ ім. Сікорського у Києві.

Кілька сотень українців відвідали його лекції по всій країні.

Бресник показав багато вражаючих фотографій, зроблених під час своєї місії, в тому числі ми побачили, як виглядає столиця України з космосу. Деякі фотографії Землі були зроблені його камерою GoPro під час виходів у відкритий космос.

Ми з Ренді обговорили важливість надійної телекомунікаційної системи зв’язку із Землею під час майбутніх людських місій на інші планети – цій темі був присвячений один з головних павільйонів на нещодавньому Всесвітньому мобільному конгресі.

Суперкомп’ютери на борту МКС,  встановлені незабаром після того, як Ренді став командиром станції, збирають дані для перевірки сталості обчислювальних систем під час майбутнього польоту на Марс або Місяць. Через проблеми з пропускною здатністю каналу зв’язку важко відправляти та отримувати дані між Землею та космосом. Ключовим питанням є безпечна автономна робота космічних комп’ютерів.

Дуже емоційним був момент, коли астронавт показав нам український прапор, який він взяв із собою до космічної станції, а тепер повернув Україні. Це був прапор, який він демонстрував під час космічного телемосту Україна-МКС минулого року. Він був другим космонавтом після Леоніда Каденюка, який вирушив у космос з українським прапором.

Під час поїздки Ренді Бресник та його сім’я відвідали Дніпро, рідне місто Уайєта – українського хлопчика, усиновленого астронавтом. Вони також поїхали до Житомира, де народився Сергій Корольов, та відвідали Музей космосу.

Місяць ближче, ніж здається

Бресник вважає, що в найближчому майбутньому людство буде колонізувати Місяць, і космічна програма України може відігравати важливу роль. У Дніпрі представник Конструкторського бюро “Південне” Геннадій Осінов презентував йому проект “Місячна база”. Торік Олексій Пономарьов вже представив цей проект на форумі “Космос і майбутнє”.

Місяць є найбільш імовірним напрямом для космічної галузі. На створення бази підуть десятиріччя, це потребуватиме зусиль багатьох країн. Перший етап – підготовчий, який включає вивчення Місяця та створення системи космічного транспорту Земля-Місяць-Земля та елементів інфраструктури – базових енергоблоків, місячного транспорту тощо. На другому етапі будується мінімальна конфігурація бази: шлюзовий модуль та житловий модуль.

На третьому етапі будуються додаткові модулі та готується майданчик для виробництва. Саме виробництво починається на четвертому етапі – виробляються ресурси для потреб бази та для транспортування на Землю. На п’ятому етапі база забезпечуватиме, крім виробництва, наукові дослідження та космічний туризм.

Наступного року на Місяці буде розгорнуто першу мобільну мережу, яка слугуватиме для передачі даних високої чіткості на Землю. Проект Vodafone Germany та Nokia називається «Місія на Місяць». Під час свого візиту до MWC Сергій Вакарін обговорив важливість міжнародного співробітництва в розвідці Місяця з представниками проекту “Місія до Місяця” та згадав про проект Місячної бази КБ “Південне “.

Її щасливий шарф: сім’я Бресник та Амелія Ерхарт

Однією з причин, через яку астронавт та його родина відвідали Україну, було бажання показати Уайєту країну, де він народився. Я дізнався кілька цікавих подробиць від рідних Ренді. Зокрема, він не є першим знаменитим фотографом у родині – він успадкував цей талант від свого дідуся Альберта Бресника, офіційного фотографа Амелії Ерхарт, першої жінки, яка перелетіла через Атлантику. Ренді взяв різнобарвний “щасливий шарф” Ерхарт на МКС під час своєї першої місії в 2009 році. Ерхарт завжди носила цей шарф у своїх подорожах, але з якихось причин залишила його в мами перед початком своєї невдалої спроби облетіти Землю вздовж екватора.

Альберт зробив багато фотографій Ерхарт в останні п’ять років її життя, аж до її таємничого зникнення. Коли вона планувала свою навколосвітню подорож, Альберта  спочатку було включено до складу екіпажу. Але, враховуючи вагу фотоапаратури та додаткових харчів, Ерхарт не змогла взяти з собою Альберта – й це врятувало його життя.

Перебуваючи на МКС, Ренді фотографував нашу планету, й деякі фотографії, безсумнівно, включали останній пункт подорожі Амелії Ерхарт. Незважаючи на те, що  місце її зникнення й досі  невідоме і його неможливо  знайти на цих космічних знімках, Ренді думав про Амелію.

І якимось чином після його другого космічного польоту антрополог Річард Янтц з університету штату Теннессі виголосив захоплюючу гіпотезу. Янтц зауважив, що виміри кісток скелету, знайденого на острові Нікумароро, Кірібаті, в 1940 році, були практично ідентичними з відомими параметрами Ерхарт, тому це могла бути саме вона. Якщо це підтвердиться, то буде розкрито таємницю майже столітньої давності.

Сергій ВАКАРІН, голова правління UkraineIS

Фотографії: Віталій Мамчин та сімейний архів Бресника

На цю тему читайте також тут:

Великий успіх України на конференції стартапів 4YFN та MWC

MWC-2018: король Іспанії, смартфони, машини без водія та космічні апарати

У Києві – перший у світі Космохакатон: космічні проекти, високі технології та мистецтво

Редакція

Редакція

Редакція “Українського репортера”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seventeen − three =