Жінка, котру як вогню боїться Путлер
Ви ще, мабуть, пам’ятаєте, панове, ким була нещодавно на світовому політичному олімпі маленька, рудоволоса жіночка на ім’я Саманта Пауер. Американка, колишня відома військова журналістка з ряду провідних світових видань, таких як «Ekonomist» чи «Boston Globe», до прикладу, лауреат Пулітцерівської премії – за книжку про трагедію в Дарфурі.
Готуючи команду для управління наймогутнішою країною світу – США, Барак Обама прізвище Саманти поставив на перше місце у списку жінок – претенденток на найвищі посади в Білому домі.
І запропонував їй чи не найвідповідальніше місце у своїй адміністрації – пост посла США в Раді Безпеки ООН. І маленька пані Пауер блискуче виконала роль інтелігентного бульдозера проти самовпевненого і чваньковитого представника Московії В. Чуркіна, покійного нині. Вірний леніно-путінець просто боявся гостроязикої і феноменально прозорливої рудої бестії Саманти. Якось він навіть поскаржився, що вона його… запльовує…
Думаю, що найкраще про бойового посла США у Раді Безпеки ООН написав усе-таки… я (даруйте за мимовільний самопіар). Хочете більше знати про мудрого захисника інтересів України на світовій арені, прочитайте розділ моєї книги «Свічка на вітрі», озаглавлений «Де нам узяти українську Саманту Пауер?». Починається зі сторінки 109. (Шукати тут).
Мені, завдяки послам України Євгену Перебийносу, Андрію Дещиці та Юрію Сергеєву, вдалося подарувати безпосередньо Саманті Пауер цю книжку з перекладом англійською розділу про неї. Як усе відбувалося, можна прочитати тут.
Либонь, в адміністрації США вважають, що перемогти агресивну „Рашу” неможливо без участі жінки-політика. В команді Дональда Трампа є не менш активна і прозорлива політична левиця за саму Саманту Пауер, блискучий знавець кремлівської камарильї, незрівнянний оратор, психолог, доктор філософії Фіона Хілл, 1965 року народження.
Походженням вона з Англії: її батько – шахтар, мати – акушерка і няня. Історію Росії досконало і цілеспрямовано вивчала в Сент-Ендрюському університеті, стажувалася в Москві. Ступінь магістра з совєтології і докторську дисертацію по Московії захищала в Гарвардському університеті. Переїхавши до США у двохтисячні роки, незабаром перейшла на роботу до розвідки Штатів, зрозуміло ж, головним об’єктом її уваги були виключно Росія, Кремль, Путін, його банда.
Одне слово, вникла доктор у свою справу – далі нікуди. Про це може свідчити її недавно видана у співавторстві з провідним політологом США Гедді Кліффордом книжка «Шість масок Володимира Путіна». Бажаючі можуть ознайомитися з нею тут.
Прошу вельми поважати і шанувати: старший директор Ради Нацбезпеки CША з питань Європи і Росії пані Фіона Хілл.
Це, як вважають знавці, один із кращих зразків американської аналітики, а висновки її авторів безпосередньо впливають на те, як дивиться і буде дивитися в доступному для огляду майбутньому на Росію і Володимира Путіна політичний істеблішмент США.
Так ось, нинішньої ночі у Вашингтоні та Москві ніяк не розв’язувалося питання, хто ж братиме участь у першій зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна. Кремль уперто стояв на тому, щоб якомога звузити, лімітувати коло учасників переговорного процесу під час цього візаві. Замало не до крові билися ординці за те, аби діалог відбувся за участі лише шести осіб. Себто глав держав, держсекретаря США Рекса Тіллерсона, міністра закордонних справ РФ, кремлівського коня Лаврова і двох перекладачів з обох сторін. Отже, шість осіб усього.
Знаючі люди з адміністрації США відстоювали позицію того, щоб від заокеанської сторони обов’язково мала бути присутньою на перемовинах і старший директор Ради Нацбезпеки CША з питань Європи і Росії пані Фіона Хілл. Одначе в Москви на пані Хілл політична алергія. Кажуть, що її як вогню боїться сам Путін. Мабуть, йому давали читати вижимки з її блискучої книжки про нього. Перебувати в одній кімнаті з такою людиною-прожектором, яка читає твої думки, Путлеру, звичайно ж, ніяк не хотілося, тому Москва всіма силами боролася за те, щоб мила й чарівна пані Фіона не могла взяти участі у рандеву.
З іншого боку, за участь Фіони Хілл у діалозі виступали сили в США, які остерігаються надмірного зближення особисто Дональда Трампа і Володимира Путіна, на що надзвичайно розраховують у Кремлі.
МІЙ ВИСНОВОК ТАКИЙ:
1. Наш порятунок у тому, що США – справді розвинена демократія. Там інтереси держави на першому місці. І ніхто не допустить того, щоб навіть сам президент міг поторгувати інтересами своєї сторони заради якихось там своїх амбіцій. Тільки з’явиться натяк на такі обставини – виникне загроза імпічменту.
2. Нехай живе та буде здоровою мудра жінка Фіона Хілл, яка, сподіваюся, не гірше від Саманти Пауер буде великим другом України і її мудрого народу…
Олександр ГОРОБЕЦЬ, журналіст, письменник
