Єврокомісія дозволила компаніям з ЄС не дотримуватися санкцій США проти Ірану

Європейська комісія дозволила компаніям з ЄС не дотримуватися санкцій США щодо Ірану після виходу Вашингтона зі Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) щодо іранської ядерної програми, про що Дональд Трамп оголосив 8 травня. 

Це означає, що впродовж 180 днів Штати знову введуть санкції проти нафтового і банківського секторів Ірану, і зможуть накладати обмеження, насамперед, відлучати від американської банківської системи іноземні компанії, які продовжать торгівлю з Ісламською республікою.

Європейці, які не поділяють негативного ставлення Вашингтона до Тегерана, дозволили компаніям з Євросоюзу не дотримуватися американських санкцій. Водночас бізнесмени можуть вимагати відшкодування збитків, спричинених санкціями, від осіб, які їх ввели. Крім того, у спеціальному блокуючому законі ЄС анулює на своїй території іноземні судові рішення, ухвалені на основі цих санкцій. Прийняти цей закон Єврокомісія планує до 6 серпня 2018 року.

З його допомогою європейці насамперед намагаються захистити поставки на свою територію іранської нафти. Зараз Іран експортує до 2 млн барелів нафти щодня, майже чверть поставок припадає на ЄС. Раніше у Брюсселі озвучили ініціативу перейти з долара на євро в розрахунках за поставки нафти з Іраном.

Іран в 2015 році погодився заморозити свою ядерну програму, підписавши угоду з США, Росією, Китаєм, Великою Британією, Францією і Німеччиною.

Іранська влада зобов’язалвся вивезти за кордон 98% збагаченого урану (дозволялося зберегти не більше 300 кг), зменшити кількість центрифуг для збагачення урану з 20 000 до п’яти тисяч, не виробляти високозбагачений уран, який використовується для створення ядерної зброї, і допустити в країну інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

В обмін на це Ірану зняли частину санкцій Сполучених Штатів, Євросоюзу і Ради Безпеки ООН, які діяли з 2010 року. Іран знову отримав можливість продавати нафту на міжнародному ринку і використовувати для торгівлі глобальну фінансову систему. Крім того, були розморожені закордонні активи Ірану на більш ніж $100 млрд.

Президент США Дональд Трамп ще під час виборчої кампанії заявляв, що угода не вирішує питання з ядерною програмою Ірану після 2025 року, програмою створення там балістичних ракет і діями іранської влади на Близькому Сході. Вашингтон звинувачує Тегеран у підтримці повстанців-хуситів в Ємені та фінансуванні угруповання “Талібан”, рухів ХАМАС і “Хезболла”.

Іран стверджує, що ніколи не працював над створенням ядерної зброї. Ізраїль це спростовує. Ізраїльська розвідка стверджує, що в Ірані існує програма “Проект Амад”, метою якої є створення п’яти боєголовок потужністю 10 кілотонн.

8 травня 2018 року Трамп оголосив про вихід з ядерної угоди з Іраном і відновлення економічних санкцій проти цієї країни. Перша частина з них набере чинності 6 серпня, друга – 4 листопада.

Іран й інші країни, які підписали угоду, заявили про намір зберегти угоду. Велика Британія, Франція і Німеччина пообіцяли захистити компанії Євросоюзу від санкцій США.

З Іраном співпрацюють такі компанії, як європейський авіабудівник Airbus, французький нафтогазовий гігант Total, німецький автовиробник Volkswagen, британський авіаперевізник British Airways, іспанська мережа готелів Melia.

Фото REUTERS

Rost

Журналіст “Українського репортера”