Єврокомісія дозволила компаніям з ЄС не дотримуватися санкцій США проти Ірану

Європейська комісія дозволила компаніям з ЄС не дотримуватися санкцій США щодо Ірану після виходу Вашингтона зі Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) щодо іранської ядерної програми, про що Дональд Трамп оголосив 8 травня. 

Це означає, що впродовж 180 днів Штати знову введуть санкції проти нафтового і банківського секторів Ірану, і зможуть накладати обмеження, насамперед, відлучати від американської банківської системи іноземні компанії, які продовжать торгівлю з Ісламською республікою.

Європейці, які не поділяють негативного ставлення Вашингтона до Тегерана, дозволили компаніям з Євросоюзу не дотримуватися американських санкцій. Водночас бізнесмени можуть вимагати відшкодування збитків, спричинених санкціями, від осіб, які їх ввели. Крім того, у спеціальному блокуючому законі ЄС анулює на своїй території іноземні судові рішення, ухвалені на основі цих санкцій. Прийняти цей закон Єврокомісія планує до 6 серпня 2018 року.

З його допомогою європейці насамперед намагаються захистити поставки на свою територію іранської нафти. Зараз Іран експортує до 2 млн барелів нафти щодня, майже чверть поставок припадає на ЄС. Раніше у Брюсселі озвучили ініціативу перейти з долара на євро в розрахунках за поставки нафти з Іраном.

Іран в 2015 році погодився заморозити свою ядерну програму, підписавши угоду з США, Росією, Китаєм, Великою Британією, Францією і Німеччиною.

Іранська влада зобов’язалвся вивезти за кордон 98% збагаченого урану (дозволялося зберегти не більше 300 кг), зменшити кількість центрифуг для збагачення урану з 20 000 до п’яти тисяч, не виробляти високозбагачений уран, який використовується для створення ядерної зброї, і допустити в країну інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

В обмін на це Ірану зняли частину санкцій Сполучених Штатів, Євросоюзу і Ради Безпеки ООН, які діяли з 2010 року. Іран знову отримав можливість продавати нафту на міжнародному ринку і використовувати для торгівлі глобальну фінансову систему. Крім того, були розморожені закордонні активи Ірану на більш ніж $100 млрд.

Президент США Дональд Трамп ще під час виборчої кампанії заявляв, що угода не вирішує питання з ядерною програмою Ірану після 2025 року, програмою створення там балістичних ракет і діями іранської влади на Близькому Сході. Вашингтон звинувачує Тегеран у підтримці повстанців-хуситів в Ємені та фінансуванні угруповання “Талібан”, рухів ХАМАС і “Хезболла”.

Іран стверджує, що ніколи не працював над створенням ядерної зброї. Ізраїль це спростовує. Ізраїльська розвідка стверджує, що в Ірані існує програма “Проект Амад”, метою якої є створення п’яти боєголовок потужністю 10 кілотонн.

8 травня 2018 року Трамп оголосив про вихід з ядерної угоди з Іраном і відновлення економічних санкцій проти цієї країни. Перша частина з них набере чинності 6 серпня, друга – 4 листопада.

Іран й інші країни, які підписали угоду, заявили про намір зберегти угоду. Велика Британія, Франція і Німеччина пообіцяли захистити компанії Євросоюзу від санкцій США.

З Іраном співпрацюють такі компанії, як європейський авіабудівник Airbus, французький нафтогазовий гігант Total, німецький автовиробник Volkswagen, британський авіаперевізник British Airways, іспанська мережа готелів Melia.

Фото REUTERS

Rost

Журналіст “Українського репортера”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

fourteen − fourteen =