Володимир Полочанінов: “У партії “Основа” достатньо досвіду та потенціалу, аби навести лад у державі”

Політика та громадського діяча Володимира Полочанінова добре знають на Київщині. Адже тривалий час він був депутатом обласної ради, обіймав посаду першого заступника голови обласної державної адміністрації, звідки звільнився напередодні місцевих виборів, протестуючи проти намагання влади змусити чиновників вступати до Партії регіонів.

Через кілька років політик стає народним депутатом України, проте згодом складає повноваження, аргументуючи це тим, що «все, що відбувається в стінах парламенту, не має жодного відношення ні до моєї країни, ні до війни, яка в ній відбувається, ні до реформ чи змін на благо». 

Участі в позачергових виборах 2014 року Володимир Полочанінов не брав. Сьогодні він очолює в Київській області нову політичну силу – партію «Основа», яка досить стрімко отримує прихильність мешканців області.

– Володимире Геннадійовичу, в Україні не так багато народних депутатів добровільно складали свої мандати. Звичайно, йдеться не про тих, хто йшов працювати в органи виконавчої влади. Що вас спонукало до такого кроку?

-У цивілізованих демократичних країнах є така практика: якщо людина не може виконати свої політичні обіцянки, то вона йде у відставку. І не важливо, чи це депутат, міністр, або партійний діяч. Я не міг сприйняти те, що відбувалося в парламенті в 2014 році. Скажімо, мої колишні колеги розпочали «кнопкодавити» з ще більшим завзяттям, ніж Партія регіонів. Хоча місяць тому проти цього виступали на Майдані. Ніхто не змінював систему влади, відбувалася лише заміна тіл на стільцях. Тривали корупційні призначення на посади в державні органи влади. І таких прикладів можна навести багато.

-Чому саме політична партія «Основа»?

-Із Сергієм Тарутою та Андрієм Ніколаєнком мене об’єднала спільна діяльність щодо створення нового Громадського договору, розробки та ухвалення нової Конституції. Ми разом були у США – Вашингтоні та Техасі, де  спілкувалися з найкращими фахівцями з конституційної тематики. Ми співпрацювали під час роботи з однодумцями в коаліції «Народна Конституція» та громадській організації «Конституційний конвент». У нас є спільне бачення з питань ухвалення нової Конституції. А згодом Сергій Тарута також став одним із підписантів законопроекту про ухвалення нової Конституції.

Тому і зголосився на пропозицію очолити виконком партії та Київську обласну партійні організацію.

-Чим відрізняється «Основа» від інших політичних сил, які зявляються в нашій державі, немов гриби після дощу?

-Основна відмінність «Основи» полягає в тому, що в цій політичній силі акцентують не на тому, в якій партії раніше перебувала людина. Для нас немає різниці,  була вона в Партії регіонів, «Нашій Україні», «Батьківщині» чи якійсь іншій. Адже таке поняття, як люстрація, повинно бути пов’язано не з назвою, а з процесом. Якщо це – порядна людина, не заплямована корупцією, вимаганнями. Якщо вона працювала на благо країни і приносила користь суспільству, то таких людей ми готові об’єднати в команду «Основи» та зробити все для того, аби вони прийшли до влади.  А якщо це корупціонер та казнокрад, то якби він не огортався синьо-жовтим чи червоно-чорним прапорами, не ходив у вишиванці, ми не вважаємо таких людей патріотами, їм не місце в нашій політичній силі чи в органах державної влади. У цьому головна відмінність  люстрації від «Основи» за ту, що проводить нинішня влада, яка просто зводить рахунки зі своїми політичними опонентами.

-Політична партія «Основа» заявляє про свої наміри  змінити Конституцію України. Чому виникла необхідність переглядати Основний Закон?

-В «Основи» може бути своє бачення конституційного устрою країни. Ми схиляємося до того, що парламентські республіки є більш успішними. Проте, якщо взяти найсильніші країни світу – США, Росію та Китай, то вони далеко не парламентські. І тому принципова позиція полягає не в тому,  що ми парламентсько-президентська республіка чи президентсько-парламентська. Проблема в тому, що Україна має перманентний конфлікт всередині влади. Він спричинений тим, що в державі відсутній чіткий розподіл гілок влади. Тому президент і втручається постійно в діяльність виконавчої, законодавчої чи судових гілок. Цей конфлікт необхідно якнайшвидше вирішувати. Варіантів є декілька. Скажімо, можна взагалі ліквідувати посаду президента. А можна обмежити його повноваження, як наприклад, у Німеччині. Втім, кожна партія має своє бачення  конституційного устрою держави. Нашу ж політичну силу цікавить не сам текст Основного Закону, а процес його ухвалення. Нині в державі – Конституція еліт, яка розпочинається словами: «Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей… приймає цю Конституцію…».  А конституції розвинутих демократичних країн розпочинаються словами: «Ми – народ … проголошуємо Конституцію». Відчуваєте  різницю? Народні депутати, більшість з яких на той час були комуністами та «рухівцями», від імені Українського народу, не порадившись із ним, ухвалили Основний закон країни. Внаслідок цього на світ з’явилася дещо модифікована Конституція СРСР з елементами націоналізму, за якою народ змушений жити вже 27 років.

-Яку альтернативу пропонує ваша політична сила?

-Влада продовжує практику внесення змін до Конституції залежно від своїх інтересів, не порадившись із громадянами. І хоча є рішення Конституційного Суду, що такий процес ухвалення Конституції був винятковий і надалі не повинен повторюватися, що вносити зміни до Основного Закону можливо лише всенародним референдумом, на практиці це рішення не виконується. Тому і відбувся третій тур виборів Президента України Віктора Ющенка, тому і Віктор Янукович скасував перехідні положення Конституції та ледве не проголосив себе царем. Хоча народ йому таких повноважень не надавав. Власне, кожен з президентів, починаючи з Леоніда Кучми, на свій лад намагався переробити Конституцію. Відтак і створювалися різноманітні конституційні комісії, до складу яких входили вигідні для влади люди.

Отже, для нас принципово, аби нова Конституція ухвалювалася на всенародному референдумі. Водночас «Основа» має своє бачення, яким має бути Основний Закон, інші партії – своє. Важливо, як Конституцію буде ухвалено. Іншими словами, важливіший процес, ніж зміст. Адже, якщо народ, який є джерелом влади в Україні, не бере участі в обговоренні та ухваленні Основного Закону, то цей документ не матиме для громадян жодної цінності. Це знову буде Конституцією еліт, що  призвели державу до краху.

-А законодавча гілка влади потребує змін?

-Політична партія «Основа» виступає за скорочення кількості депутатів та створення двопалатного парламенту. Адже не бачимо сенсу за рахунок платників податків утримувати такий чисельний парламент. Лише в липні цього року Управління справами Верховної Ради України виплатило народним депутатам і працівникам апарату 16,3 мільйона гривень. Такі видатки мають бути скорочені. Проте, це –  наше бачення. Можливо,  народ не сприйме такий підхід.  А тому тут головне не битися за своє, а дати можливість людям знайти консенсус, а не компроміс.  Безумовно, це не задовольнить усіх. Але  повинно задовольнити більшість, а за деякими положеннями – дві третини громадян України.

-Чи  потрібно змінювати  саму виборчу систему?

-Так. Зокрема, Центральну виборчу комісію, члени якої  вже чотири роки «пересиділи» на своїх посадах. Але ЦВК, як і Верховний Суд, існують у такому вигляді, бо це вигідно президентові. І не важливо, як його прізвище. Адже, якщо він має можливість втручатися в роботу цих структур, то він це робить.

Також вважаю, що виборча система має бути за відкритими списками. Принаймні, нині обговорюють запровадження таких списків на регіональному рівні. Це значить, що кожна партія в своєму регіоні оприлюднює  списки кандидатів. Я, наприклад, не проти і внутрішнього праймерізу. Щоправда, тут спостерігається цікава деталь. Чимало політичних сил заявляє про необхідність праймерізу під час виборів до Верховної Ради. Однак, що їм заважає провести праймеріз під час президентської кампанії? Тому виникає логічне запитання, скажімо, до «Самопомічі»: де ваш праймеріз, чому ви вирішили, що Андрій Садовий – ваш кандидат на посаду Президента? Чому в «Батьківщині» вирішили висувати Юлію Тимошенко? Чому «радикали» агітують за Олега Ляшка, можливо, в цій партії є більш достойні кандидати? Де праймеріз Опозиційного блоку, що це за «договорняки» між Медведчуком, Льовочкиним та іншими? Є такий вислів: проповідуй те, що сповідуєш. Якщо ви влаштовуєте масові заходи та агітуєте за відкриті списки і праймеріз, то чому ваші політичні сили не використовують цей механізм всередині партії? «Основа»  розпочала та буде використовувати механізм праймерізу під час усіх виборчих кампаній, починаючи від президентської і закінчуючи виборами до органів місцевої влади.

-Відповідний законопроект  уже зареєстровано в парламенті?

-Так. Це законопроект 7366-6, співавтором якого є лідер політичної партії «Основа» Сергій Тарута. Документ, до речі, передбачає ще деякі новації. Зокрема, спрощення процедури реєстрації виборців через електронний кабінет. Таким чином ми пропонуємо ліквідувати «кріпосне право» для виборців, коли вони можуть голосувати лише за місцем реєстрації. Адже десятки тисяч людей з різних причин не можуть прибути на  дільницю за місцем своєї реєстрації. Дехто може перебувати у відрядження, дехто – на заробітках. Хтось давно фактично не мешкає там, де зареєстрований, і фізично не може прибути туди в день виборів. Навіщо таких громадян позбавляти їхнього конституційного права? Загалом ми вважаємо, що майбутнє виборчої системи України за електронним голосуванням.

-Що це за нововведення?

-Мільйони громадян України, особливо молодь, активно користуються різними електронними гаджетами – смартфонами, ноутбуками, комп’ютерами тощо. За  допомогою таких пристроїв  можна переказувати кошти, розраховуватися в магазинах, бронювати готелі, купувати квитки тощо. Скажіть, що заважає створити захищену систему електронного голосування? Тим більше, такі програми вже давно існують та успішно використовуються.  За допомогою таких програм ще 2014 року в Естонії під час виборів до Європарламенту проголосувало 30 відсотків виборців. Упевнений, що запровадивши таку електронну систему голосування, ми заохотимо молодь до участі у виборах.

-Як відбувається процес партійного будівництва на Київщині?

-Політична партія «Основа» набуває популярності на Київщині. Сьогодні вже сформовано шість міських партійних організацій та нині відбувається процес їхньої реєстрації. Зважаючи на адміністративну реформу та створення об’єднаних територіальних громад, ми не будемо формувати районні партійні організації. Тож зосереджуємо свою діяльність на містах та новостворених ОТГ.  Водночас  опорні партійні організації буде створено на території дев’яти виборчих округів.

Користуючись нагодою, дякую нашим прихильникам. Ми цінуємо довіру людей. У партії «Основа» достатньо досвіду та потенціалу, аби навести лад в державі, встановити мир та вивести Україну на якісно новий рівень економічного і соціального розвитку.

Розмову вів Віктор СУХОМЛИН

 

Редакція

Редакція

Редакція “Українського репортера”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × three =