“Вітрильний посол” Іспанії показує мапу з російським Кримом. МЗС України мовчить

Є наболіла тема: Крим та iспанський галеон. Але почну розповідь трішки здалеку…

Військові фахівці вважають, що піхота запорожців не поступалася кращій у світі іспанської піхоті. І треба сказати, що це найвища похвала. Причому невідомо, на чию саме адресу. Я пишаюся своїми предками. Моя бабуся була родом з сім’ї реєстрових козаків, мій батько походив з села, заснованого козаками, але найгучніших досягнень запорожці домоглися все-таки не на суші.

Був час, коли вони тримали в страху все Чорне море. Оттоманська Порта, найсильніша держава тогочасного світу, нічого не могла з ними вдіяти, і часом сам султан здригався у своєму палаці від пострілів козацьких гармат.

Але навіть їхнім чайкам було б важко впоратися з іспанськими галеонами. На борту одного з них, «Андалусії», чудової репліки вест-iндського галеону першої третини XVII століття (частіше корабель звуть просто Ель Галеон) я побував влітку 2014 року в одному південному місті. Воно безтурботно гріється на березі теплого океану, цей затишний Сент-Огастін, найперше місто США, засноване іспанцями ще в 1565 році.

Але у цього мальовничого субтропічного містечка досить бурхлива історія. У далекому вже 1513 році тут висадився в пошуках джерела молодості супутник Колумба Хуан Понсе де Леон (і нарік цю землю Флоридою) – ось іспанці і прибули на 500-річчя відкриття цієї благословенної землі. Причому одразу на двох кораблях: крім «Андалусії» ще й «Вікторія», копія нао (це португальске слово означає корабель) ескадри Магеллана, єдиного судна, що повернулося з першої навколосвітньої подорожі.

Крім участі в святкуваннях, точніше, принагідно користуючись нагодою, «Андалусія» і «Вікторія» робили головне,  з якою метою їх побудували: заробляли гроші. Будь-який корабель, який би гарним і екзотичним не був, в кінцевому підсумку лише інструмент отримання прибутку. Він повинен сам годувати себе і не тільки себе. Крім, звичайно, яхт, які служать символом особистого успіху, і бойових кораблів, які витрачають народні гроші. А де ж іще заробляти на життя вест-індському галеону, як не в Америках?!

Що стосується Сент-Огастiна, то після заснування там йшло по-всякому, історія то посміхалася, то хмурилася, то одним, то іншим i взагалi складалася непросто. Спочатку Сан-Агустін грабував сам сер Френсіс Дрейк, патентований пірат британської королеви, а під час американської революції сюди, навпаки, бігли лоялісти.

У казематах тутешнього форту тримали в полоні відомого Оцеолу, вождя семинолiв, а потім з кращих у світі флоридских сосен жителі півдня будували швидкісні blockade runners, блокадопроривачі. І так захопилися, що звели нанівець розкішні ліси, що вкривали більшу частину півострова. Потім, правда, схаменулися і  взялися за садіння дерев  (маю на увазі сосни), але і зараз голосують за Трампа. Хоча часи потроху змінюються…

Як бачите, минуле пам’ятають, особливо в Іспанії, що сумує за часами імперської сили і слави. Тамуючи цю ностальгію і радуючи око, в гавані міста і швартуються гості з того боку Атлантики. До речі, нао доставив до США величезний яхтовоз – заощадження часу заради і для реклами. На його палубі «Вікторія» виглядала дуже скромно на тлі розкішних сучасних яхт.

Хоча цим символам успіху далеко було до «Екліпс», яхти Романа Абрамовича, яку я бачив навесні 2013 року біля 93-го пірсу Манхеттена – вона привертала увагу глядачів не менше художньої виставки Artexpo-2013, що відкрилася на цьому пірсі. Ще б пак, 13 тисяч тонн – як важкий крейсер! «Вікторія» могла поміститися в басейні цієї яхточки…

Нао і галеон курсують уздовж американського і європейського узбережжя, роблячи приємність жителям тутешніх міст, і в серпні 2013 року Ель Галеон заходив в Нью-Йорк. Він стояв біля пірсу 84 поруч з авіаносцем-музеєм «Інтрепід», романтичний, дерев’яний, вітрильний – і не надто вражаючий, навіть крихітний на тлі сіро-сталевого гіганта. Але що Нью-Йорк! Show must go on і влітку 2016 року галеон очолював колону кораблів знаменитої «Операції вітрило». Її справді дивовижною особливістю було те, що цього разу вона проходила не в морях-океанах, а на… Великих озерах!

Ще однією приємною несподіванкою операції стала участь величезного і чудового нового норвезького драккара, чи то пак бойового «довгого корабля» вікінгів. Він носить ім’я «Дракон Харальда Прекрасноволосого» – на честь першого короля Норвегії і перетнув Атлантику за маршрутом доблесних предків, заходячи до Ісландії та Гренландії.

На Ньюфаундленді він пристав до берега в тому ж місці, що і вікінги Лейфа Щасливого, потім піднявся по річці Св. Лаврентія, відвідавши Монреаль, і в озері Онтаріо приєднався до фестивальної ескадри. У портах вони, драккар і галеон, будучи найбільш ефектними, швартувалися поруч і голова дракона, традиційної носової прикраси корабля жителів північного краю (кожен похід вікінгів починався з улаштування глави дракона на корабель), люто скалив iкла на високий бушприт іспанців.

Галеон також піднявся до озер по великій річці Сан Лоран, як її називають франкофони, в результаті ескадра вітрильників, відвідавши Торонто, Чикаго, а також багато інших портів Великих озер, досягла найдальшої точки свого святкового походу, міста Дулут на озері Верхньому.

Звідти вирушили назад і у вересні 2016 року монреальці знову побачили в своєму старому порту rara avis, рідкісний південний птах, що летить додому, великий і красивий галеон. Справжній, високобортний, з багатоповерховою кормовою надбудовою, з балконом, з батареями важких гармат – втілення морської сили і могутності!

З Канади «Андалусія» пішла на південь, побувала на Карибах, а звідти вирушила додому, до рідної Севільї, де не була три роки.

Ох, ці галеони… Далекі острови, осяяні пальмами і облямовані золотими пляжами, що пливуть в аквамаринi південних морів. Тропічні зірки над головами благородних ідальго і інших лицарів удачі, які шукають її за океаном. Квітучі колонії в благословенних краях – і пірати, що роблять замах на їх багатства, срібло, золоті дублони і заморські прянощі – ось які асоціації народжує це слово!

Такі галеони підтримували сполучення між Іспанією і Новим Світом у XVI-XVII століттях, потім їх замінили ще більш потужні, які ще довго борознили синяву океану, аж до початку XIX століття, коли епоха американських національно-визвольних революцій закрила цю славну сторінку морської історії.

Так, був час, коли цілі флоти галеонів везли скарби з Америки, їх так і називали «Срібний флот». Ель Галеон нагадує про них, про освоєння Флориди – і про ще більш потужний галеон «Сан Пелайо», флагманський корабель ескадри дона Педро Менендеса де Авілес, засновника Сан-Агустіна, який привіз 800 колоністів і припаси.

А якщо врахувати, що крім нього в складі ескадри були інші галеони та інші кораблі іта судна, то слід визнати, що свою заморську політику Іспанія проводила з великим розмахом. І, як бачимо, трохи сумує за тими часами. Як і нащадки вікінгів.


Закладено галеон було у 2008 році, після 17 місяців будування відправився вiн на всесвітню виставку в Шанхай. Добре збудований, досить точний в деталях, хоча для надійності його підводну частину виконали зі скловолокна і, зрозуміло, встановили двигуни – без них його в море не випустили б. І хоча їх потужність не така вже й велика, всього 450 к. с. (на багатьох прогулянкових човнах і катерах стоять більш потужні), незважаючи на те, що корпус корабля здається повненьким в обводах – вони далеко не кліперські, галеон виявився непоганим у своїй ході. Кліп в YouTube, де вiн на пристойній швидкості йде в море по каналу Кейп Код, просто заворожує!

На гарматнiй палубі галеона встановлено два десятки важких за мірками того часу гармат, на відміну від дрібнокаліберних кулеврин «Вікторії». Каюта капітана велика і світла, з посудними й книжковими шафами – вона служила і кают-компанією.

Виокремлена спальня, є вихід на кормовий балкон. Були невеликі каюти і у старших офіцерів, причому навіть із зручностями: якщо матроси справляли свої потреби в гальюні, що під бушпритом, то тут під ліжками красуються розписні нічні вази. Загалом, красень-корабель! Якщо ваші з ним шляхи перетнуться, неодмінно побувайте на ньому. Зараз він, до речі, обходить порти Європи.

Але чому я раптом згадав про “Андалусію” і запропонував цей текст «Українському репортерові» разом зі своїми фотографіями, як доказ? Навряд чи в недалекому майбутньому галеон зайде в Чорне море і відвідає Одесу або Миколаїв…

Річ у тому, що з 2014 року я слідкую за цим кораблем, в тому числі й за його сторiнкою у Фейсбуку.
Ось вона: https://www.facebook.com/fundacionnaovictoria/

І ось, в середині липня, коли галеон стояв у французькому порту Гонфлер, побачив я на цій сторінці фотографію мапи, встановленої на його гарматній палубі. Вона відзначає порти, в яких побував корабель. І все б добре, візитів на його рахунку безліч, це справжній вітрильний посол Іспанії, який милує око і нагадує про героїчне минуле цієї країни, одна біда: мапа ця показує, що Крим – російський…

Я відразу відгукнувся у коментах, що Crimea is Ukraine, написав на електронну адресу посольства України в Іспанії (відповіді так і не отримав) і відразу помістив відповідний пост у Фейсбуці, після чого на ФБ-адресу компанії, що володіє галеоном, посипалися обурені коменти моїх френдів. Компанія спробувала зваляти дурня, мовляв, мапа старовинна, XVII століття, що, очевидно, не так. Додаю фотографію з нею на борту «Андалусії».

Ось я і подумав, чи не привернути за допомогою «Українського репортера» увагу до даного випадку? Чи не підтримають мене патріоти України? Чи не висловлять своє обурення? Для цього і додаю адресу компанії, що володіє нао і галеоном.

Юрій КІРПІЧОВ, США (спеціально для “Українського репортера”)

Фото на головній: “Андалусія”

 

Юрiй КІРПІЧОВ

Юрiй КІРПІЧОВ

Спеціальний кореспондент "Українського репортера" в США

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seventeen − fifteen =