Верховна Рада проголосувала за судову реформу. Основні норми документа
Верховна Рада 234 голосами “за” ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект №6232 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, який запускає реформу судової системи.
Новий Верховний суд не зможе запрацювати без ухвалення цього законопроекту.
Перед цим народні депутати впродовж семи пленарних днів розглянули 4 383 поправки до цього закону. За словами спікера Андрія Парубія, це був найдовший законопроект в історії українського парламенту.
Запропонований Президентом України Петром Порошенком законопроект пропонує нову редакцію трьох кодексів, а також внесення змін до 8 інших кодексів і 18 законів.
Документ має шість розділів: зміни до Господарського процесуального кодексу; зміни до Цивільного процесуального кодексу; зміни до Кодексу адміністративного судочинства; зміни до низки законів і кодексів; зміни до закону “Про судоустрій і статус суддів”; прикінцеві положення.
Головні норми документа
Зменшується термін розслідування кримінальних справ: до трьох місяців злочини середньої тяжкості і до шести місяців тяжких і особливо тяжких злочинів. При цьому відлік терміну йтиме не з моменту, коли злочинцеві вручають підозру, а з моменту реєстрації виробництва. Ця правка значно поліпшує становище особи, яка скоїла злочин.
Створюються передумови для закриття вже відкритих кримінальних проваджень. Слідчі елементарно не будуть відкривати провадження особливо з тяжких злочинів, оскільки не зможуть гарантувати їх розкриття в такі короткі терміни.
Водночас створюються передумови для закриття справ за злочини проти учасників Євромайдану.
Юрисдикцію між загальними, господарськими та адміністративними судами розмежовано залежно від предмету, а не сторін спору.
Впроваджується “електронний суд” – вчинення процесуальних дій через засоби електронного зв’язку, наприклад у режимі відеоконференції. У суд викликатимуть по інтернету шляхом публікації повістки на сайті суду. Це стосуватиметься осіб, чиє місцезнаходження владі невідомо.
Верховний Суд визначається єдиною касаційною інстанцією. Хоч судді Верховного Суду обираються на конкурской основі, голова держави – остання інстанція, яка їх затверджує.
Запроваджується Єдиний державний реєстр виконавчих документів.
Надання в суд завідомо недостовірних чи підроблених доказів вважатиметься окремим складом злочину, за що передбачено покарання.
Запроваджується попередня оплата судових витрат. Своєрідна “застава” при подачі в суд компенсуватиме відповідачу витрати на адвоката в разі його виграшу. Водночас малозабезпечні не потягнуть ці витрати, якщо вирішать до когось позиватися.
Діятиме автоматизований арешт коштів, що дозволить забезпечити оперативне виявлення й арешт грошових коштів, які належать відповідачу або боржнику. Тож тепер не платити за послуги ЖКГ стане неможливим: гроші автоматично спишуться з карти, коли на неї перерахують пенсію або зарплату. Ця норма діятиме, якщо борг не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суд зможе обмежувати доступ людям до зали суду, якщо в залі не вистачає вільних місць. Теоретично це дозволить вигнати з суду всіх журналістів або спостерігачів.
Суддя зможе таємно зустрічатися з кожною зі сторін справи окремо, при цьому предмет розмови не може бути зафіксований навіть учасником процесу під страхом відповідальності.
Запроваджується так зване прецедентне право – “процесуальний механізм розгляду типових справ (у яких відносини сторін та правові норми, якими вони регулюються, є схожими) за прикладом рішення Верховного Суду в одній з таких справ (зразковій справі)”.
Фото Богдан Бортаков
