Новий український фільм «Припутні»: сміятися чи плакати?

В Києві нещодавно презентували житейську трагікомедію «Припутні» Аркадія Непиталюка, яка стала його дебютом у повному метрі. “Український репортер” побував на прем’єрному показі нової української кінострічки і поспілкувався з його авторами та виконавцями головних ролей.

Як розповів режисер фільму Аркадій Непиталюк, якому за дивним збігом обставин у день презентації виповнилося 50 років, за основу сценарію фільму було взято п’єсу Романа Горбика «Центр». Додавши до трьох героїнь п’єси – бабусі, матері і доньки – інших персонажів: простакуватого таксиста Юру, злого і безжального Славика, який, втративши кохану жінку, втратив і розум, а також інших колоритних дійових осіб, він значно розширив початковий твір.

«У всіх містах, куди ми приїжджали в рамках промотору, «Припутні» сприймалися по-різному. Дехто із глядачів більше сприймав фільм як комедію, а дехто – як драму. Для мене це було несподіванкою, адже я радше робив комедійну кінокартину. Зрештою, це вийшла суміш смішного і сумного, тобто – трагікомедія».

І дійсно, на початку фільму смішними видаються події і персонажі, в яких багато хто впізнає себе, своїх знайомих, сусідів або просто випадкових людей, яких доводиться зустрічати на вулиці, в магазині, в маршрутці. Їх діалоги до болю знайомі і пізнавані – справжні житейські замальовки. Але згодом, коли мама з донькою їдуть на таксі провідати бабусю в глухе село Припутні, там розгортаються драматичні події, від яких стає зовсім не смішно, охоплює справжній жах.

«Сцени із фільму мені дуже знайомі, адже я родом із села, – розповідає виконавиця однієї із головних ролей, чудова актриса Ніна Набока, яка називає себе «експресивною тіткою». – І коли зараз приїжджаю до мами на Донбас, я бачу таку ж «трагікомедію». Режисер чорною лінією показав сьогоднішнє село, де п’ють, де залишилися жити одні старі люди. Але ми, українці, великий народ, якщо можемо посміятися над собою, над своїми проблемами», – зауважила вона.

Щоб зняти справжню Україну, автори фільму відмовилися від зйомок у павільйоні. Натомість великим знімальним майданчиком для творчої групи слугували Чернігівська область і її чудові краєвиди.

Крім професійних акторів у кінострічці знялися і початківці, зокрема, виконавець головної ролі таксиста Юри – Дмитро Хом’як, у якій він був дуже органічним.

«Я з маленького села Шепетівка. Завжди мріяв про кіно і творче життя – брав участь у КВН-ах. Але так склалося, що, поїхавши з рідних місць, пішов працювати у торгівлю, а вже потім потрапив на телебачення. Після цього фільму, думаю, моє життя зміниться і я зможу втілити свою колишню мрію – стати професійним актором.

Виконавець ролі головного злодія – актор із Дніпра Яків Ткаченко, який успішно дебютував у новому фільмі «Червоний» і віртуозно зіграв у кінострічці «Припутні», теж вважає цей фільм для себе доленосним і дуже важливим.

«Коли я вперше побачив себе у цій ролі на екрані, мені, як глядачу, було дуже страшно», – поділився своїми враженнями.
Крім яскравих акторських робіт, справжньою окрасою фільму стали саундтреки Олега Скрипки. Він також прийшов на прем’єрний показ фільму «Припутні», над яким, за його словами, працював із задоволенням.

Це перша спільна робота Держкіно і Star Media. Найближчим часом на фільм чекають кілька міжнародних фестивалів кіно, а також численні українські глядачі – його покажуть у 122 кінотеатрах України.

Марина ХОВРАХ

Фото Олексія ІВАНОВА

Редакція

Редакція

Редакція “Українського репортера”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

four × 1 =