Чому земля лякає українців. Масштабне дослідження, яке вражає

Інститут аграрної економіки провів соціологічне дослідження, яке мало на меті з’ясувати, як ставляться українці до ринку землі. Але від багатьох інших опитувань це відрізняється радикально, перш за все двома ознаками. Воно надзвичайно масштабне.

Достатньо сказати, що в організації і проведенні анкетування взяли участь 24 наукові установи системи Національної академії аграрних наук (НААН). Опитування проводилося в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. В цілому дослідженням охоплено 520 сільських та 25 міських населених пунктів.

Друга дуже важлива ознака – збирали думки людей, які мають свої кровні інтереси в цьому питанні. Це власники земельних паїв, спадкоємці, що отримали землю (серед них – мешканці міста), землекористувачі (орендарі), керівники фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств, представники територіальних громад.

«Український репортер» буде регулярно наводити дані з цього наукового дослідження, адже деякі з його результатів не тільки повчальні, а й розкривають глибокий пласт проблем.

За вільний ринок землі – тільки 3,3%

Агресивна інформаційна кампанія як західних гравців, так і вітчизняних прихильників економічного лібералізму зазнала вразливої поразки: значна більшість українців боїться і не бажає відкритого ринку землі сільгосппризначення.

На запитання «Яким би Ви хотіли бачити у майбутньому обіг земель сільськогосподарського призначення в Україні?» чверть респондентів (24,5%) висловилися за те, що земля не повинна продаватися і купуватися. За так званий «вільний» ринок без обмежень виступає лише 3,3% опитаних.

Чому так сталося, можна зрозуміти з розподілу інших голосів. 23,1% вбачають обіг земель виключно в контексті орендних земельних відносин – тобто їх більш-менш влаштовує нинішня схема, і вони бояться, що зміна правил вдарить по ним. Кожен десятий (10,7%) взагалі пропонує залишити все без змін.

5,6% переконані, що землю мають викупити територіальні громади. Ще близько 4% розмірковують над можливістю націоналізації усіх земель. Таку позицію можна, мабуть, пояснити проявами патерналізму, і недостатньою винагородою, яку отримують ці люди за свою землю в сьогоднішніх умовах.

Водночас майже третина (31,0%) респондентів є прихильниками запровадження ринкового обігу земель. Утім з багатьма великими «але». Наприклад, 10,9% вважає, що землю можна продавати тільки громадянам України. Ще 7,4% пропонують додати до списку обраних фермерські господарства.

Близько 9% респондентів висловилося за те, що обіг можливий, якщо купівля земельних ділянок здійснюватиметься громадянами України, фермерськими господарствами та селозберігаючими (бюджетоформуючими) підприємствами за участі місцевих територіальних громад.

Іншими словами, багато хто боїться появи на нашій землі іноземних гравців. Чому так? Тому, що люди бачать приклади роботи великих агрохолдингів. Сучасне сільське господарство – високотехнологічне, і не потребує значної кількості робочої сили, тим більш некваліфікованої. Чим більш розвинений і потужний агровиробник – тим менше він прив’язаний до місцевої робочої сили, до села, до громади. Дуже часто його інтереси як мінімум не співпадають з мріями селян.

Тому цілком зрозуміло, що українці досить реалістично ставляться до зміни правил: вони розуміють, що великі гравці будуть акумулювати в своїх руках величезні латифундії, і життя пересічного селянина від того не стане краще.

Розвиток агровиробництва – це не завжди розвиток села. Як зняти це протиріччя – держава поки що не відповідає.

Микола СЕРДЮК

Фото “Українського репортера”

Микола СЕРДЮК

Микола СЕРДЮК

Журналіст “Українського репортера”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − 6 =