В останню путь: Кабмін змінює правила поховання в Україні

Кабінет Міністрів змінює правила гри на ринку ритуальних послуг. До Верховної Ради внесли законопроект №8248 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання”, який вносить низку змін у процедури, про які дуже не хочеться думати, але рано чи пізно доводиться займатися. “Український репортер” розбирався, що нового урядовці вигадали для тих, кого проводжають в останню путь і їхніх близьких.

Кладовище 

З цвинтарів хочуть прибрати надавачів ритуальних послуг. Щоправда, для них залишили шпаринку – можуть залишитись, якщо продають предмети ритуальної належності.

Декларується рівність за майновим станом, однак при цьому місцева влада отримає право створювати на кладовищах окремі сектори для:

осіб, які мають почесні звання:

  • “Народний артист України”, “Народний архітектор України”, “Народний вчитель України”, “Народний художник України”;
  • переможців Олімпійських та Паралімпійських ігор, Дефлімпійських ігор глухих, чемпіонів і рекордсменів світу та Європи; космонавтів, які здійснили політ у космос, членів льотно-випробувальних екіпажів літаків;
  • лауреатів національних премій в галузі науки, культури, освіти та охорони здоров’я;
  • почесних громадян населеного пункту.

військовослужбовців – “сектори військових поховань”;

померлих за національною чи релігійною ознакою. 

Вже існуючі цвинтарі не можуть бути знесені. Перенесення можливе у разі постійного підтоплення, зсуву, землетрусу чи іншого стихійного лиха.

Ховати поза межами кладовища (як раніше робили з самогубцями) заборонено. Перепоховання з несанкціонованих місць здійснює або особа, яка здійснила таке поховання (за власні кошти), або місцева влада, якщо могила безіменна.

У вже існуючу могилу можна підпоховати труну з тілом померлого. Для цього потрібно дочекатися завершення певного кладовищного періоду (скільки це не прописано), певні нормативи розмірів могили (не визначено) і згода власника (користувача) могили. Так тепер називають осіб, які здійснили перше поховання і мають свідоцтво про смерть похованого.

Якщо останніх немає, питання підпоховань вирішує місцева влада.

Підпоховати урну з прахом у вже існуючу могилу можна будь-коли.

“Куточок мертвих” тепер може з’явитися у будь-якому парку (лісопарки, парки культури та відпочинку) – так звані місця “біопоховань“. Це коли померлого ховають з використанням матеріалів, які розкладаються впродовж п’яти років, а  місце поховання не має намогильних споруд – лише інформаційну табличку.

Зачинити цвинтар для поховань може місцева влада, якщо там не залишилось вільних місць для облаштування нових могил. При цьому померлих можна підпоховувати у могилах родичів за згодою близьких. Місцева влада має вести інвентаризацію діючих і закритих кладовищ з указаенням усіх власників могил.

Місця для поховання на кладовищі місцевою владою виділяються  безкоштовно! Після поховання (але не пізніше 15 календарних днів з дати реєстрації письмового звернення про поховання), органи місцевої влади безоплатно видають свідоцтво про поховання. Воно дозволяє встановлювати намогильні споруди у межах могили, проводити підпоховання тощо. Для отримання свідоцтва про поховання необхідно подати такі документи:

  • заяву;
  • копію свідоцтва про смерть похованого;
  • копію паспорта особи, яка здійснила поховання.

Всі намогильні споруди і склепи реєструються місцевою владою у спеціальній книзі обліку.

Законопроект заохочує місцеву та центральну владу залучати інвестиції для будівництва крематоріїв.

Поховання

Родичі небіжчика, або люди, які його ховають, на підставі свідоцтва про смерть звертаються до надавача ритуальних послуг і укладають з ним договір. Ритуальні послуги платні.

Працівникам правоохоронних органів, органів реєстрації актів цивільного стану та закладів охорони здоров’я забороняється повідомляти надавачам послуг поховання контакти родичів померлої особи. За це передбачена кримінальна відповідальність.

Місцева влада відшкодоває витрати на поховання померлих учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, якщо вона не перевищує середню ціну на відповідні ритуальні послуги. Щоб повернути гроші потрібні наступні документи:

  • заява виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого, щодо відшкодування витрат за проведене поховання померлого;
  • копія паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого;
  • копія свідоцтва про смерть померлого;
  • копія посвідчення або іншого документа, що підтверджує наявність у померлого статусу учасника бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни;
  • договір, укладений між замовником і надавачем ритуальних послуг, про поховання померлого з обов’язковим зазначенням прізвища, імені та по батькові померлого, видів та вартості ритуальних послуг, що надаються під час його поховання;
  • копія акта виконаних робіт з проведення поховання та копії платіжних документів, що підтверджують оплату наданих під час поховання ритуальних послуг.

Безоплатно ховають осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями “За відвагу”, Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років; тих,   які   мають   особливі   трудові   заслуги   перед Батьківщиною: Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави, інвалідів  війни.

За рахунок місцевих бюджетів ховатимуть бездомних осіб, непрацездатних громадян, які перебували у закладах соціального захисту для бездомних осіб, центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

Допомога на поховання надається протягом семи робочих днів з моменту письмового звернення за нею. Таке звернення може бути подане впродовж шести місяців після смерті.

Перепоховання останків померлих допускається за рішенням місцевої влади, на території якої поховані останки померлого. Це робиться на підставі письмового звернення особи, яка має намір здійснити перепоховання, з обґрунтуванням причин перепоховання, висновку органу виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, копії свідоцтва про смерть і дозволу від місцевої влади, де розташоване кладовище, де планується перепоховати останки померлого.

Відповідь на запит про перепоховання дається органом виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення безоплатно в місячний термін.

Хто надає ритувальні може проводжати в останню путь

Підприємство, яке має намір надавати ритуальні послуги, раз на три роки має подавати до органів місцевої влади письмове повідомлення про початок або продовження діяльності, з додаванням довідки про наявність штату працівників, матеріально-технічної бази та спеціального транспорту.

Перевезення тіл померлих до судово-медичних, патологоанатомічних установ і кладовищ здійснюється надавачами ритуальних послуг в спеціально обладнаних для цього транспортних засобах.

Перевезення ритуальних предметів у відкритому вигляді забороняється.

Ритуальні служби, які перевозять тіла померлих за рахунок коштів державного бюджету, визначаються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в галузі житлово-комунального господарства – Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства.

Похоронні доми можуть створювати виключно юридичні особи, які мають на це ліцензію.

На їхній території забороняється здійснювати медичні процедури з втручанням у тіло померлого і надавати інші послуги, що належать до медичних, і входять до компетенції судово-медичних і патологоанатомічних установ.

Взяття анатомічних матеріалів здійснюється відповідно до
Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині”.

Наруга над померлими

Штраф до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів або арешт до 6 місяців, чи обмеження волі до 3 років або позбавлення волі на той самий термін можна отримати за наругу над:

  • могилою;
  • колумбарною нішею;
  • місцем поховання;
  • над тілом (останками) померлого;
  • урною з його прахом;
  • предметами на чи у могилі, колумбарній ніші, на тілі (останках) померлого;
  • перешкоджання або недопущення потрапляння ритуальної процесії, родичів та/або знайомих померлого, надавачів ритуальних послуг на місце поховання, де повинне здійснюватися поховання померлого.

Повторний злочин, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих чи хуліганських мотивів, щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або якщо це поєднане з застосуванням насильства чи погрозою його застосування, карається обмеженням волі від 4 до 5 років або позбавленням волі від 4 до 7 років.

Rost

Журналіст “Українського репортера”