«Не наші» ветерани – золотий фонд дипломатії. Пропозиція для МЗС України
Учасники майже трьох десятків війн і воєнних конфліктів отримують із бюджету України пільгові пенсії. Неабияким тягарем лежать ці виплати на скарбниці. Але всі ці люди можуть стати нашій державі у пригоді.
Україна має доволі серйозні проблеми з деякими західними країнами. Причини різні: гіперпопулізм місцевих еліт, котрі розкручують загострення національного питання; підривна роботу Кремля, який фінансує проросійських політиків із Заходу, готових іти на конфронтацію з Києвом; зрештою, надзвичайно слабка вітчизняна дипломатія.
Але в мене є лайфхак – як швидко (і до того ж із вигодою для бюджету) зривати на дипломатичному полі джекпоти.
Підказав мені ідею сусіда по під’їзду – запеклий алкоголік. Якось, випрошуючи кілька ранкових гривень, він вирішив навести залізний, на його погляд, аргумент: держава погано дбає про нього, ветерана бойових дій, і платить зовсім не таку пільгову пенсію, на яку можна шикарно гуляти. Я здивувався – де ж це встиг повоювати наш під’їзний герой? Виявилося, він придушував повстання в Угорщині в 1956 році.
Сьогодні в Україні офіційно налічується близько 11,4 млн. осіб, наділених статусом ветерана (це без учасників АТО). І це притому що живих учасників Другої світової лишилося менше 38 тисяч!
Звичайно ж, незалежна Україна до «славетних походів» цих ветеранів не має жодного відношення – то все були війни імперії: в Алжирі й Камбоджі, в Мозамбіку й Монголії, в Бангладеш та Анголі, в Сомалі й Ефіопії…
Серед «подвигів» наших пільговиків – війна з миротворцями ООН у Північній Кореї, придушення народних повстань і протестів в Угорщині, Чехословаччині, вторгнення в Польщу, окупація Афганістану.
То як усі ці люди можуть стати Україні у пригоді?
А хоча б для налагодження добросусідських відносин. Скажімо, зараз до нас висуває претензії Будапешт – мовляв, освітні закони України недружні до угорської меншини. А ми беремо – і на знак нашої приязності до Угорщини показово позбавляємо тих, хто придушував повстання в 1956-му, почесного статусу та пільг! Хіба це не дружній жест?
Треба підготувати сприятливий ґрунт перед офіційним візитом великих чинів до Праги? Раз – і скасовуємо пільги для тих, хто вбивав чехів у 1968 році!
Дивлячись на довжелезний перелік конфліктів, у яких брали участь «не наші» ветерани, аж дивуєшся – яким величезним ресурсом володіє українська дипломатія. Тож давайте його чимскоріше реалізовувати!
Микола Сердюк
Фото 061.ua
